АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Паралельне з’єднання

Читайте также:
  1. Глава 5: Подорож воз’єднання


Таке з’єднання трьох простих трубопроводів між вузловими точками M і N показано на рис. 6.5. Очевидно, що витрата в основній магістралі (тобто до точки М і після точки N)

 

. (6.11)

 

Рис.6.5
Втрати напору в будь-якому з простих трубопроводів будуть дорівнювати різниці повних напорів вузлових точок M і N

 

. (6.12)


З урахуванням формули (6.2) для турбулентного режиму течії будемо мати

 

(6.13)


і загальні втрати напору для даного трубопроводу

 

. (6.14)


6) Підземні води — води, що містяться у верхній частині земної кори. Заповнюють проміжки, пори, тріщини,пустоти. У ґрунті заповнюють капіляри. Поділяються на води зони аерації, ґрунтові і артезіанські.

На формування природних ресурсів підземних вод впливають в основному три фактори: клімат, рельєф і геологічна будова території. Всі фактори тісно взаємозв’язані і тому величина підземного стоку являється узагальненою кількісною характеристикою складного природного явища [ 1 ].
Оскільки більшість джерел Волинської області являються місцем розвантаження підземних вод верхніх гідродинамічних зон, то і змінюється місце провідного фактора.
В даному випадку крім клімату провідними є геоморфологічні (орографічні) особливості і річкова мережа території. Геоморфологічні особливості в значній мірі (при інших близьких умовах) визначають інтенсивність стоку підземних вод, а річкова мережа контролює основні напрямки стоку і суттєво впливає на умови розвантаження підземних вод верхніх гідродинамічних зон [ 6 ].
Один із факторів, що визначає формування природних ресурсів підземних вод, є геолого-гідрогеологічні особливості території. В залежності від того, якими породами складена товща, що дренується річкою, якими є обводненість, напори, потужність та інші властивості водоносних горизонтів, що складають цю товщу, які умови їх живлення, розвантаження і взаємозв’язку між собою і поверхневими водами, визначаються особливості підземного стоку, його величина, режим, характер розподілу в році і багаторічному розрізі. Велике значення мають і літологічний склад порід, їх потужність і положення регіональних водоупорів. Від складу порід в долинах, на схилах і вододільних ділянках залежать режим підземних вод, ступінь інфільтрації атмосферних опадів, тобто живлення, а також умови розвантаження дренажу в сітку, або більш глибокі водоносні горизонти [ 1 ].
Від геологічних структур залежить динаміка підземних вод, яка в свою чергу впливає на хімічний склад води.
В геологiчнiй будовi Волинської областi приймають участь докембрiйськi кристалiчнi породи, рифейськi, кембрiйськi, силурiйськi i девонськi осадовi породи.
Кристалiчний фундамент в межах Волинської областi нерiвний, залягає на рiзнiй глибинi: вiд 1500 - 2000 м до кiлькох сотень метрiв. В основному, це бiотито-плагiоклазовий гнейс, який вiдноситься до нижнього архею.
Рифейськi вiдклади, що залягають на глибинi бiльше 1000 м, подiляються на три товщи: а) пiдефузивну (що складена рiзнокольоровими пiщаниками); б) ефузивну (палеобазальти, дiабази, спiлiти, що роздiленi прошарками туфiв i туфобрекчiй); в) надефузивну (що складена аркозовими пiщаниками).
Кембрiйськi вiдклади (370-385 м) подiленi на нижнiй кембрiй (фацiя "синiх глин" з прошарками фосфоритiв), середнiй кембрiй (представлений кварцiєвими пiщаниками), верхнiй кембрiй (пiщано-глиниста товща).
Силурiйськi вiдклади у Волинськiй областi зустрiчаються мiсцями, наприклад, в районi Ковеля. Нижнiй силур складений глауконiтовими пiщаниками та вапняками. Верхнiй силур представлений вапняками, мергелем i сланцями.
На палеозойських вiдкладах трансгресивно залягають вiдклади крейдового перiоду, що представленi крейдою, мергелями, пiщаниками.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)