АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТЕРМІН І КОНТЕКСТ. ПРОБЛЕМИ

Читайте также:
  1. S. - термін, що позначає обставини, зміна яких призведе до скасування договору.
  2. А) Визначення термінології
  3. АБЕТКОВИЙ ПОКАЖЧИК НІМЕЦЬКИХ ТЕРМІНІВ
  4. Актуальні проблеми кримінально-правової кваліфікації
  5. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СВІТОГЛЯДНОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ ІВАНА ФРАНКА
  6. Актуальні ресурси української правничої термінології
  7. Актуальність проблеми
  8. Актуальність проблеми управління освітою
  9. Американська організація Freedom House стверджувала, що збільшення терміну президентських і парламентських повноважень зробило Росію «ще більш невільною країною»
  10. АНГЛІЙСЬКА МОВА ЗА ФАХОМ. МОЯ МАЙБУТНЯ ПРОФЕСІЯ. ЗНАЙОМСТВО З ПРОФЕСІЙНОЮ ЛЕКСИКОЮ. ПРОФЕСІЙНІ ТЕРМІНИ, ЇХ СКОРОЧЕННЯ.
  11. Базова термінологія
  12. Банк ідей — це набір можливих пропозицій щодо вирішення якої-небудь проблеми або завдання.

Грамотність висловлювання, володіння професійною лексикою, доречність вибору слова - це компоненти фахового спілкування.

Вибір слова залежить від контексту. Ділове спілкування передбачає інтенсивне вживання термінів та професійної лексики. Але необхідно мати відомості не лише про термін, а й про його здатність сполучатися з іншими словами. Дослідження явища сполучуваності сліп спрямоване на пошук правил, які б організовували елементи мови у висловлювання.

Термін контекст (для слова) вживаємо у значенні "умови вживання слова". Сенс контексту (словосполучень, речень чи ширшого тексту) не дорівнює сумі значень лексичних елементів, з яких він складається. Узагальнено функції контексту зводяться до утворення смислу.

Сполучуваність - це здатність слова вступати в зв'язки з іншими словами в тексті.

Під впливом лексичних і граматичних обмежень сполучуваності у мові формуються усталені моделі поєднання слів. Тому розрізняють лексичну (поняттєву) і. синтаксичну сполучуваність, які тісно взаємопов'язані. Приклади сталих виразів: дотримуватися гігієни, перебувати на обліку, поточний рік, перебіг хвороби, супровідні відчуття, протягом (упродовж) тижня.

Особливості сполучуваності слів у потоці мовлення визначають специфіку, своєрідність національної мови. Саме сполучення слів викликають труднощі при перекладі з мови на мову, змушують підбирати еквіваленти не до окремих слів, а до виразів. Так, наприклад, українці з рідної на інші мови "перекладають", росіяни "переводят", поляки "перетлумачують" (przetlumaczyc), німці "пересад­жують" (ьbersetzen), англійці "передають" (to translate).

Ще більш яскраво, національна специфіка мови проявляється через сполучуваність слів у близькоспоріднених мовах, зокрема, в українській та російській, порівняйте:

брати участь - принимать участие

довести теорему - доказать теорему

перекласти текст - переводить текст

Хоч у російській мові є слова брать, довести, перекладывать, а в українській приймати, доказати, переводити, однак моделі сполучуваності цих слів у кожній з мов різні.

Як бачимо, дотримання норм лексичної сполучува­ності має велике значення, особливо в умовах білінгвізму, коли інтерференція однієї мови на іншу найвідчутніша саме у слововжитку.

Синтаксис як окремий розділ граматики мас своїм об'єктом закономірності сполучення слів у зв'язному мовленні.

Основні особливості синтаксису фахового тексту:

Нормативні речення, як правило повні. Характерною є пов'язаність речень в абзацах і самих абзаців між собою. Традиціями закріплений у цих текстах прямий порядок слів, що передає загальний зміст речення. Він полягає в тому, що:

• підмет ставиться перед присудком;

• узгоджене означення - перед означуваним словом;

• неузгоджене - одразу ж після нього;

• вставні слова ставляться на початку речення, вказуючи на висловлене раніше. Вони системати­зують виклад, служать для пояснення окремих слів і словосполучень, відсилають до джерел та ін.

З метою економічності вислову й точності відтворен­ня думки в тексті часто вживають дієприкметникові і дієприслівникові звороти у межах простого речення. Однак просте речення не завжди може відобразити складність взаємозв'язків між фактами, їх послідовність; тоді доводиться вдаватися до складних складнопідрядних речень. Причому означальні підрядні речення у межах складного звичайно ставляться поряд з тим іменником, до якого вони належать; з'ясувальні підрядні речення найчастіше стоять поряд із присудком. Обставинне підрядне речення розміщується перед головним або слідом за ним: якщо треба наголосити обставини реалізації дії; тоді підрядне речення ставиться попереду; якщо ж підрядне речення пояснює, посилює головну, то його можна вставити і після головного.

Саме ці засоби дають змогу досягти чіткої і логічної синтаксичної будови фахового тексту.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)