АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність та місце управлінських рішень у процесі управління

Читайте также:
  1. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  2. III. Організація роботи з підготовки та направлення структурними підрозділами органів ДПС запитів на встановлення місцезнаходження платника податків
  3. IV. Дії підрозділів податкової міліції при отриманні запитів на встановлення місцезнаходження платника податків
  4. POS - це скорочення від point of sales (місце продажу).
  5. VI Місцеві Органи Ф.-Д. Організації У.Н.Р.
  6. А) розподіл навчального часу за темами для студентів-магістрів за спеціальністю 8.030109 – «Управління персоналом та економіка праці» стаціонарної форми навчання
  7. Автоматизоване робоче місце (арм)
  8. Автоматизовані системи управління проектами
  9. Адреса регістра управління завершується на: 11
  10. Актуальність проблеми управління освітою
  11. Аналіз є однією із функцій управління
  12. АНАЛІЗ ОТРИМАНИХ ОПТИМАЛЬНИХ РІШЕНЬ

Типи управлінських рішень та вимоги до їх прийняття

Технологія прийняття управлінського рішення

10.4. Загальні підходи до розв'язання управлінських проблем

Методи прийняття управлінських рішень

 

 

Сутність та місце управлінських рішень у процесі управління

Управлінські рішення є основою процесу управління.

Управлінське рішеннярезультат вибору суб'єктом управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій ситуації.

Управлінські рішення спрямовані на розв'язання кон­кретних управлінських завдань, які характеризуються:

—невизначеністю, а в деяких випадках і суперечли­вістю умов;

—недостатністю інформації про можливі способи їх вирішення та чітких алгоритмів вирішення;

—необхідність вирішення в обмежений час.

Виділяють три основні типи управлінських завдань:

1) концептуальні (стратегічні завдання, пов'язані з довгостроковим плануванням, прогнозуванням);

2) пов'язані з техніко-технологічним аспектом функ­ціонування виробництва (створення і впровадження но­вої техніки, технології тощо);

3) які виникають унаслідок дії людського фактора (кадрові питання, соціально-психологічний клімат у колективах тощо).

Найважливішими складовими процесу управління є проблема, прийняття рішення та люди, які беруть участь у процесі на всіх його етапах.

Проблеманевідповідність бажаного стану (насамперед цілей) об'єкта управління його фактичному стану.

Отже, проблеми виникають, коли в організації скла­дається ситуація, яка відрізняється від запланованої. Кожна проблемна ситуація зумовлена внутрішніми і зовнішніми чинниками.

Внутрішні чинники. До них належать цілі та страте­гія організації, технологія та ресурси, структура вироб­ництва, управління тощо. Вони формують організацію як систему, тому зміна одного з них зумовлює необхід­ність прийняття заходів, які б зберегли організацію як цілісну систему. Внутрішніми чинниками, що можуть породжувати проблеми, є і відхилення у запланованих темпах та обсягах робіт; вони виникають внаслідок не­правильних дій персоналу, відсутності у працівників виконавської дисципліни або нечіткого розмежування між ними повноважень. Ці проблеми зумовлені недолі­ками самої системи управління. Їх необхідно своєчасно виявляти, усувати й унеможливлювати їх появу в май­бутньому.

Зовнішні чинники. Це складові середовища, в якому працює організація. Вони можуть бути прямими і опосе­редкованими, загрозливими для неї і такими, що відкри­вають нові можливості. Наприклад, зміна смаків та пріо­ритетів споживачів створює суттєві проблеми зі збутом. Організація може вирішувати їх не шляхом відмови від випуску звичної для себе продукції, а через її модифіка­цію або ирехід на інші ринки тощо. Часто нові проблеми криються у зміні чинного законодавства, податкової системи та ін. Виявлення існуючих проблем забезпечує мож­ливість прогнозувати їх у майбутньому, а отже, запобі­гати їх появі і збільшувати час для підготовки відповід­них управлінських рішень.

Прийняття рішеннятворчий процес вибору однієї або декіль­кох альтернатив із множинності можливих варіантів (планів) дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.

Управлінські рішення спрямовані на організацію колективної праці і приймаються людиною, яка має відповідні владні повноваження.

За допомогою управлінських рішень:

—встановлюють цілі діяльності;

— закріплюють людей за посадами і робочими місцями;

— визначають функції, права і відповідальність працівників;

— встановлюють правила поведінки на роботі;

— розробляють систему заходів щодо заохочення і адміністративного покарання працівників;

— розподіляють ресурси — матеріальні, трудові, фінансові та ін.;

— оцінюють якість продукції тощо.

Особи, які приймають рішення, є суб'єктами управ­лінського рішення. Це менеджери і групи працівників, що мають відповідні повноваження для прийняття рі­шень.

Розрізняють індивідуальні та групові рішення.

Інди­відуальним рішенням притаманний вищий рівень твор­чості; їх приймають швидше, оскільки вони не потребу­ють узгоджень. Але вони частіше виявляються помил­ковими, більш ризикованими, що пов'язано зі склад­ністю та непередбачуваністю зовнішнього середовища. Саме тому нині віддають перевагу груповим рішенням. У групи залучають фахівців у тих сферах, які стосу­ються проблеми, що виникла в організації. Групова ро­бота забезпечує різностороннє дослідження проблеми, підвищує мотивацію та відповідальність кожного, зни­жує процент помилок, забезпечує багатоваріантність розробок. Результати групової роботи зазвичай краще сприймаються працівниками, ніж індивідуальні рішен­ня, оскільки відображають думку колективу. Водночас групові рішення мають і недоліки — більші витрати часу через необхідність узгодження різних точок зору на проблему та відсутність чіткої відповідальності за при­йняття остаточного рішення.

Управлінське рішення має комплексний характер. У правовому аспекті — це владний акт суб'єкта керу­вання, в якому він виражає свою волю, реалізує надані йому владні повноваження і несе відповідальність за його наслідки. З іншого боку, управлінське рішення є актом соціальним, оскільки приймається людьми і сто­сується людей. Воно є й психологічним актом, тому що являє собою результат розумової діяльності людини і її вольового зусилля. З інформаційної точки зору рішення є результатом опрацювання інформації, у процесі якого здійснюється вибір варіанта, найближчого до опти­мального, тобто найкращого.


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)