Поняття творчого мислення та інтелекту

Лекція №4

ОСОБЛИВОСТІ МИСЛЕННЯ ЛЮДИНИ

План

Загальне поняття про мислення.

Форми мислення та мислительні операції.

Види мислення.

Поняття творчого мислення та інтелекту.

Ключові слова: мислення, аналіз, синетез, порівняння, узагальнення, абстрагування, поняття, судження, умовивід, індукція, дедукція, традукція, інтелект, коефіцієнт інтелекту.

Пізнавальна діяльність людини розпочинається з від­чуттів і сприймань, але ними не вичерпується. Повсяк­денна життєва практика вимагає розкриття і вивчення багатьох властивостей, зв'язків і відношень предметів і явищ, які не можна безпосередньо відчути, сприйняти й уявити. Людина не відчуває рентгенівські промені; звуко­ві коливання з частотою, більшою за 20 000 герц; не може побачити, чому дорівнює сума внутрішніх кутів трикутни­ка тощо. На багато запитань відповідь доводиться шука­ти опосередкованим шляхом, виходячи з наявних знань і досвіду. Отже, дані відчуттів і сприймань є необхідними, але не достатніми для глибокого і різнобічного пізнання світу. Для розкриття складної взаємодії різних предметів, подій і явищ, їх причин і наслідків люди застосовують різні опосередковані методи: проводять спостереження й експерименти, порівнюють різноманітні ознаки, здійсню­ють обчислення тощо. При цьому вони оперують із пред­метами, зіставляють нові та вже відомі факти, виділяють істотні ознаки і властивості, роблять висновки і перевіря­ють їх. Так відбувається перехід від явищ до їх сутності. Вся ця складна пізнавальна діяльність утворює мислення людини.

Мислення – одне з вищих проявів психічного, процес пізнавальної діяльності індивіда, який характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності; це аналіз, синтез, узагальнення умов, вимог і способів рішення поставленої задачі. Воно являє собою породження нового знання, активну форму творчого відображення і перетворення людиною дійсності. Мислення видає такий результат, якого немає ні в самій дійсності, ні у суб’єкта на даний момент. Воно відображає буття не лише у вигляді окремих речей, явищ і їх властивостей, але й визначає зв’язки, які існують між ними шляхом мислительних операцій: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування. Ці зв’язки найчастіше не доступні людському сприйняттю.

Мисленнєві дії – це дії з об’єктами, що відображені в образах, уявленнях та поняттях. Вони відбиваються в думці за допомогою мовлення. Мовлення є специфічно людським способом формулювання думок за допомогою мовленнєвих засобів. Вона є знаряддям мислення і разом з ним представляє мовленнево – мислительний процес узагальненого і опосередкованого відображення дійсності. Людина не діє безпосередньо з предметами, вона робить це подумки, не вступаючи в контакт із самими предметами й не вносячи реальних змін у їхню будову, розміщення.

Форми мислення:

1. Поняття – форма мислення, яка відображає загальні, істотні ознаки предметів і явищ дійсності.

2. Судження – відображення зв'язків між предметами і явищами об'єктивної дійсності чи між їх ознаками і властивостями, виражене у словесній формі.

3. Умовивід – форма мислення, у якій з одного або кількох пов'язаних суджень виводиться нове судження, яке дає нове знання про предмети чи явища.

- індукція – умовивід, у процесі якого людина переходить від конкретних, часткових фактів до загальних тверджень. Наприклад: «Срібло, залізо, мідь - метали; срібло, залізо, мідь при нагріванні розширюються: отже, метали при нагріванні розширюються».

- дедукція – умовивід, у якому здійснюється перехід від загальних до часткових суджень. Наприклад: «Усі метали при нагріванні розширюються; срібло - метал: отже, срібло при нагріванні розширюється».

- традукція – умовивід, побудований за аналогією.

Мислительні операції:

Порівняння – показує відношення подібності і відмінності між предметами, які співставляються.

Аналіз – це умовне розділення цілісної структури об’єкта на структурні елементи.

Синтез – це умовне з’єднання елементів в цілісну структуру.

Узагальнення і абстрагування – це виділення спільних, суттєвих ознак.

Конкретизація – це зворотня операція по відношенню до узагальнення, це повернення до індивідуальної специфічності об’єкта.

Систематизація (класифікація) – це розподілення предметів по групах в залежності від подібності і відмінності один з одним.

Індивідуальні особливості мислительної діяльності:

Широта мислення – це здатність охопити питання в цілому, в той же час не випускаючи необхідних для справи часностей. Виявляється в здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності;

Глибина мислення – це вміння проникати в сутність складних питань, вміння бачити проблему. Виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних виявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Саме ця риса властива особистостям з глибоким розумом, які в простих, добре відомих фактах уміють помічати протиріччя й на цій підставі розкривати закономірності природи та суспільного життя;

Самостійність мислення – це вміння людини висувати нові задачі і вміти знаходити шляхи їх вирішення. Мислення, яке характеризує вміння людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей. Людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи розв’язання пізнавальних та інших проблем;

Гнучкість мислення – свобода від впливу закріплений в минулому прийомів і способів вирішення задач. Свобода від стереотипів і шаблонів, вміння швидко змінювати діяльність при зміні обставин. Виявляється в умінні людини швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв’язання аналогічних завдань. Гнучкість мислення виявляється в готовності швидко переключатися з одного способу розв’язання завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв’язання, знаходити нові нестандартні способи дій за змінених умов;

Швидкість мислення – це здатність людини швидко розбиратися в новій ситуації, обмірковувати і приймати правильне рішення. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформованості мисленнєвих навичок, досвіду у відповідній діяльності та рухливості нервових процесів.

Критичність мислення – це здатність до оцінки позитивних і негативних сторін прийнятого рішення. Критичність мислення, яка виявляється в здатності людини не підпадати під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту, виявляючи цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює свої думки, ретельно перевіряє рішення, зважає на всі аргументи, виявляючи тим самим самокритичне ставлення до своїх дій. Критичність мислення великою мірою залежить від життєвого досвіду людини, багатства та глибини її знань.

Види мислення

Теоретичне Практичне

Поиск по сайту: