Яка ознака лежить в основі поділу основних фондів на активну і пасивну частини?

1) паспортна продуктивність;

2) цільове призначення;

3) ступень спрацьованості;

4) характер участі у виробничих процесах.

89. Фондомісткість – це:

1) відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів;

2) відношення вартості виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення;

3) відношення первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до вартості виробленої продукції;

4) відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до операційного прибутку підприємства.

90. Показник “норма прибутку”, відображує розмір прибутку, який приходиться в розрахунку на одиницю вартості:

1) основних фондів;

2) оборотного капіталу;

3) сукупних засобів;

4) матеріальних витрат виробництва.

91. Під виробничою потужністю розуміють:

1) максимально можливий випуск продукції в натуральних показниках за заданого асортименту і якості;

2) сукупність та раціональне використання землі, техніки, обладнання, виробничої площі;

3) наявність та певним чином збалансованих ресурсів придатних для виробництва продукції;

4) сукупний рівень ресурсозабезпеченості та досягнення кінцевих результатів.

92. Амортизація основних засобів – це:

1) процес їх виробничого використання;

2) втрачання робочими органами своєї якості;

3) недовикористання засобів праці;

4) економічній процес, що відображає втрату основними засобами своєї вартості.

93. Виробничі основні фонди зношуються:

1) фізично;

2) фізично і морально;

3) матеріально і морально;

4) морально.

94. Грошова оцінка основних засобів здійснюється за:

1) первісною вартістю;

2) переоціненою вартістю;

3) ліквідаційною вартістю;

4) усі відповіді правильні.

95. В процесі виробництва основний капітал функціонує в формі:

1) грошовій;

2) натуральній;

3) натурально-грошовій;

4) матеріально-речовій.

96. Рівень фізичного (матеріального) спрацювання основних виробничих фондів підприємства визначають:

1) за фактичним строком служби;

2) за оптимальним строком служби;

3) за питомою вагою перенесеної вартості;

4) за питомою вагою списаних основних фондів.

97. Показниками ефективності використання виробничих засобів є:

1) фондозабезпеченість, фондоозброєність;

2) продуктивність праці, собівартість продукції;

3) фондовіддача, фондоємність, норма рентабельності;

4) рівень рентабельності, фондозабезпеченість, фондовіддача.

98. У процесі виробництва основні фонди підприємства:

1) змінюють свою споживну вартість;

2) зберігають свою споживну вартість;

3) повністю втрачають споживну вартість;

4) взагалі її не мають.

99. Відношення вартості основних засобів на кінець року до вартості основних засобів на початок року – це:

1) коефіцієнт оновлення;

2) коефіцієнт придатності;

3) коефіцієнт вибуття;

4) коефіцієнт зростання.

100. Моральне зношення першого роду має місце тоді, коли:

1) замість існуючих засобів праці промисловість починає постачати нові, більш продуктивні, а тому перші використовувати стає економічно не вигідно;

2) їхні робочі органи внаслідок тертя втрачають свої якості, деформуються та руйнуються;

3) вартість виробництва засобів праці, а значить і їхня ціна, знижується в результаті зростання продуктивності праці в промисловості;

4) під дією природних і часового факторів металеві вузли і механізми машин і знарядь іржавіють, а пластмасові части і гума „старіють”.

101. Матеріальні оборотні кошти – це:

1) виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція на складі та товари відвантажені, але не оплачені;

2) виробничі запаси, готова продукція на складі та товари відвантажені, але не оплачені;

3) малоцінні та швидко зношувані предмети, незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва, сировина, матеріали, тара і готова продукція;

4) сировина, матеріали, покупні напівфабрикати, готова продукція і товари, відвантажені, але не оплачені.

102. У виробничому циклі одноразово приймають участь:

1) персонал аграрних підприємств;

2) земельні ресурси;

3) основні засоби;

4) оборотні засоби.

103. В основу розподілу фондів на основні і оборотні покладено:

1) показники ефективності їх використання;

2) перенесення вартості і участь у виробничому процесі;

3) кругообіг фондів та нарахування амортизації;

4) участь у створенні нових й удосконалення застосованих технологій.

104. Оборотні кошти підприємства мають:

1) лише матеріально-речову форму;

2) лише вартісну форму;

3) матеріально-речову та вартісну форму;

4) правильної відповіді немає.

105. До складу оборотних коштів підприємства входять:

1) запаси матеріалів, запасних частин, палива, готової продукції на складі;

2) оборотні фонди та фонди обігу;

3) незавершене виробництво, готова продукція на складі;

4) виробничі запаси, витрати майбутніх періодів, фонди обігу.

106. Коефіцієнт оборотності обігових коштів визначається відношенням:

1 ) нерозподіленого прибутку до затрат на виробництво;

2) балансового прибутку до матеріальних затрат;

3) виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості оборотних коштів за період;

4) виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості власних коштів підприємства за балансом.

107. Фондовіддача оборотних коштів визначається відношенням:

1) затрат на виробництво до виробничих запасів;

2) вартості валової продукції в порівняних цінах до середньорічної вартості оборотних коштів за період;

3) балансового прибутку до середньорічної вартості оборотних коштів за період;

4) виручки від реалізації продукції до середньорічної вартості оборотних коштів за період.

108. Коефіцієнт (швидкості) обороту визначається як відношення:

1) річної суми амортизації основних виробничих фондів до їх серед­ньорічної вартості;

2) вартості основних засобів, що надійшла протягом року, до первісної вартості всіх основних засобів на початок року;

3) заново введених за рік основних засобів до балансової вартості всіх основних засобів на кінець року;

4) відношенням вартості вибулих за звітний рік основних засобів до суми всіх основних засобів на початок року.

109. Оборотні кошти підприємства, зайняті у сфері виробництва – це:

1) виробничі запаси;

2) незавершене виробництво;

3) витрати майбутніх періодів;

4) усі відповіді правильні.

110. Процентне співвідношення між окремими елементами оборотного капіталу називають:

1) складом;

2) сумою;

3) обсягом;

4) структурою.

111. Частина оборотних фондів, яка вже виробничо спожита, а готової продукції ще не отримано – це:

1) виробничі запаси;

2) незавершене виробництво;

3) фонди обігу;

4) оборотні фонди.

112. Активи, що не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва, а лише обслуговують його, будучи водночас результатом цього виробництва – це:

1) фонди обігу;

2) оборотний капітал;

3) виробничі запаси;

4) оборотні фонди.

113. Предмети праці, які не вступили ще в стадію виробничого споживання – це:

1) фонди обігу;

2) оборотні фонди;

3) виробничі запаси;

4) оборотний капітал.

114. Грошовий вираз предметів праці, що знаходяться на стадії виробни­чих запасів і незавершеного виробництва, які беруть участь лише в одному циклі виробництва і повністю переносять свою вартість на створений продукт – це:

1) оборотний капітал;

2) фонди обігу;

3) виробничі запаси;

4) оборотні фонди.

115. Предмети праці, які не вступили ще в стадію виробничого споживання називають:

1) виробничі запаси;

2) незавершене виробництво;

3) витрати майбутніх періодів;

4) готова продукція.

116. До нематеріальних ресурсів підприємства відносять:

1) активи підприємства в матеріально-речовій формі;

2) різні права підприємства, торгові марки, товарні знаки, авторські права;

3) обов’язки підприємства перед постачальниками;

4) нематеріальні засоби, що не мають фізичної форми, мають вартість і можуть бути ідентифіковані.

117. Нематеріальні ресурси відображаються:

1) за активом балансу підприємства;

2) за пасивом балансу підприємства;

3) як за активом так і за пасивом балансу;

4) правильної відповіді немає.

118. Нематеріальні засоби, що не мають фізичної, тілесної форми, визнаються об’єктом права власності, мають вартість і можуть бути ідентифіковані, називають:

1) авансованим капіталом;

2) нематеріальними активами;

3) основним капіталом;

4) оборотним капіталом.

119. Придбання нематеріальних активів підприємствами здійснюється способами:

1) купівлі за рахунок власних коштів і кредитів банку;

2) внесків національного або іноземного учасника до статутного фонду спільного підприємства;

3) безкоштовній передачі нематеріальних активів іншими юридичними і фізичними особами;

4) всі відповіді вірні.

120. Переоцінена вартість нематеріального активу (ПЕв) визначається за формулою:

1) ПЕв = ПВна × СВна: Звна;

2) ПЕв = ПВна × Звна: СВна;

3) ПЕв = ПВна + (СВна: Звна);

4) ПЕв = ПВна + (Звна: СВна),

де ПВна – первісна вартість нематеріального активу;

СВна – справедлива вартість нематеріального активу;

ЗВна – залишкова вартість нематеріального активу.

121. Роялті – це:

1) права на нематеріальний ресурс;

2) ділова репутація або ціна фірми;

3) право на набутий виробничий досвід;

4) винагорода за використання нематеріальних ресурсів.

122. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи” виділяють такі їх групи:

1) право користування природними ресурсами та майном;

2) право та знаки для товарів і послуг;

3) авторські та суміжні з ним права;

4) всі відповіді вірні.

123. Ділова репутація або ціна фірми – це:

1) ноу-хау;

2) Гуд вілл;

3) роялті;

4) товарний знак.

124. Під ліцензуванням розуміють:

1) право користування технічним, технологічним та іншим рішенням;

2) надання прав суб’єктам господарювання та використання об’єктів інтелектуальної власності;

3) суму коштів, яку виплачує ліцензіат продавцю ліцензії;

4) право на використання художньо-конструкторських рішень, що надають товарам специфічний зовнішній вигляд.

125. Виняткове право юридичної або фізичної особи на видання наукових чи художніх творів, їх використання, публічне виконання, реалізацію тощо називають:

1) авторські права;

2) право на винахід;

3) право на промислові знаки;

4) право на використання товарних знаків.

126. Авансований капітал аграрних підприємств – це:

1) грошовий вираз знарядь праці, які беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально речову форму;

2) предмети праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу;

3) сукупність авансованих, органічно взаємопов’язаних ресурсів, взятих на всіх стадіях їх кругообігу, що забезпечують функціонування підприємства за всіма напрямами його діяльності;

4) немонетарні засоби, що не мають фізичної, тілесної форми, визначаються об’єктом права власності мають вартість і можуть бути ідентифікованими.

127. До складу авансованого капіталу включається:

1) основні виробничі фонди, основні невиробничі фонди;

2) необоротні активи, оборотні активи, витрати майбутніх періодів;

3) виробничі запаси, готова продукція, незавершене виробництво;

4) право користування майном, авторські права, право на винахід.

128. Сукупність органічно поєднаних виробничих ресурсів, взятих на стадії виробництва, які здатні забезпечувати продукування сільськогосподарської продукції в обсязі та асортименті називається:

1) виробничий потенціал;

2) ресурсний потенціал;

3) економічний потенціал;

4) виробнича потужність.

129. Позичковий капітал – це:

1) сума основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення за первісною вартістю та оборотних фондів підприємства;

2) частина авансованого капіталу, що сформована за рахунок ще не повернутих позичкових джерел, які повинні бути відшкодовані кредиторам через певний строк у зумовленій формі;

3) сукупність органічно поєднаних виробничих ресурсів;

4) стандартний документ, який свідчить про зобов’язання придбати (продати) базовий актив.

130. Під власним капіталом розуміють:

1) зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів;

2) суму пайових внесків членів спілок та інших підприємств;

3) суму до оцінки необоротних активів та вартість активів;

4) частина авансованого капіталу, що сформована за рахунок різних джерел і кількісно визначається як різниця між його активами і зобов’язаннями.

131. Зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства являє собою:

1) пайовий капітал;

2) статутний капітал;

3) резервний капітал;

4) вилучений капітал.

132. При визначенні платоспроможності підприємства важливо проаналізувати:

1) активи, що мають абсолютну ліквідність;

2) ліквідність балансу;

3) структуру власного капіталу;

4) чисту реалізаційну вартість.

133. Фактична собівартість акцій власної емісії акціонерних товариств або часток, викуплених товариством у його учасників, називається:

1) додатковий вкладений капітал;

2) нерозподілений прибуток;

3) неоплачений капітал;

4) вилучений капітал.

134. За формулою К = (ОА – ВМП): (ПЗ – ДМП) (де ОА – оборотні активи; ВМП – витрати майбутніх періодів; ПЗ – поточні зобов’язання; ДМП – доходи майбутніх періодів) визначається:

1) коефіцієнт загальної ліквідності;

2) коефіцієнт швидкої ліквідності;

3) коефіцієнт моментальної (абсолютної) ліквідності;

4) коефіцієнт ефективності додаткових вкладень.

135. Узагальнюючим показником ефективності використання авансованого капіталу є:

1) фондовіддача основних виробничих фондів;

2) відношення валової продукції до амортизації;

3) норма прибутку на авансований капітал;

4) коефіцієнт окупності прибутком.

136. Валовий дохід – це:

1) загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом року;

2) сума прибутку від звичайної діяльності після оподаткування;

3) економічний результат, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції і виробничою собівартістю;

4) додаткова вартість, що створюється в процесі підприємницької діяльності понад вартість виробничо споживних ресурсів і робочої сили.

137. Первісний результат, матеріальна і вартісна основа існування інших видів кінцевого результату підприємства – це:

1) товарна продукція;

2) валовий дохід;

3) валова продукція;

4) прибуток.

138. Прибуток розраховується:

1) відніманням із грошової виручки від реалізації продукції повної собівартості реалізованої продукції;

2) відніманням з вартості валової продукції її собівартості;

3) відніманням з вартості товарної продукції витрат виробництва;

4) відніманням з вартості валової продукції в оцінці по собівартості матеріальних витрат на її виробництво.

139. Для сукупного виразу валову продукцію сільського господарства оцінюють:

1) в порівнянних цінах;

2) по собівартості продукції;

3) в поточних цінах реалізації;

4) усі відповіді правильні.

140. Кінцеві результати підприємства, що відображають ефективність виробництва, можливості його розширеного відтворення, ступінь вигідності виробництва в даних природних умовах за даною технологією – це:

1) валова і товарна продукція;

2) продуктивність праці і рентабельність виробництва;

3) валовий дохід і прибуток;

4) собівартість продукції і ціна реалізації.

141. Реалізація продукції здійснюється у формі:

1) вартісній;

2) натуральній;

3) вартісній і натуральній;

4) правильної відповіді немає.

142. В умовах ринкових відносин рівень товарності сільського господар­ства залежить від:

1) державного замовлення;

2) внутрішньовиробничого витрачання продукції;

3) попиту і пропозиції;

4) ціни реалізації за 1 ц продукції.

143. Під валовою продукцією сільського господарства розуміється:

1) сумарна її кількість, яка вироблена за певний час в галузі рослинництва і тваринництва;

2) продукція сільського господарства, підсобних, промислових та інших виробництв, які є в цих підприємствах;

3) продукція призначена до реалізації за всіма каналами ринку;

4) оцінка розмірів натуральних фондів з погляду їх достатності для задоволення потреб населення.

144. Прибуток від реалізації продукції – це:

1) виручка від реалізації продукції;

2) грошове вираження вартості товару;

3) різниця між виручкою від реалізації продукції та її повною собівартістю;

4) чистий прибуток підприємства.

145. В сільському господарстві розрахунок чистого доходу (ЧД) здійснюється за формулою:

1) ЧД = ВД – ОП;

2) ЧД = ВТП – Сп;

3) ЧД = Сп – ОП;

4) ЧД = ВТП – ОП,

де: ВД – валовий дохід; ОП – оплата праці;

ВТП – вартість товарної продукції; Сп – собівартість продукції.

146. Для вимірювання і обліку валової продукції сільського господарства використовують показники:

1) натуральні;

2) натуральні і вартісні;

3) вартісні;

4) якості продукції.

147. За напрямками використання валова продукція сільського господар-ства може бути віднесена:

1) до групи “А” (виробництво засобів виробництва);

2) до групи “Б” (виробництво предметів споживання);

3) до групи “А” і групи “Б”;

4) правильної відповіді немає.

Поиск по сайту: