АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Класифікація осадових порід

Читайте также:
  1. БИЛЕТ 5-6Поняття про організаційні форми навчання. Класифікація форм навчання природознавству.Класифік норм навч.природозн.
  2. Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків
  3. Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків
  4. Бюджетна система України та бюджетна класифікація
  5. Види документів та їх класифікація.
  6. Види документів та їх класифікація.
  7. Види і класифікація економічних наук
  8. Види комерційних банків. Визначення банківських операцій та їх класифікація
  9. Види кредитів, їх класифікація та економічна характеристика
  10. Види мислення, їх класифікація
  11. Види підприємств та їх класифікація. Об’єднання підприємств
  12. Визнання, класифікація, оцінка та основні завдання обліку зобов'язань
Група порід Розміри уламків, мм Уламкові та глинисті породи Породи
незцементовані зцементовані хемогенні органогенні
кутасті уламки обка - тані уламки кутасті уламки обкатані уламки Карбонатні: доломіт, вапняковий туф   Карбонатні – вапняк, крейда, мергель
Грубоуламкові (псефіти) понад 100 брила валун брилова брекчія валунний конгломерат Кременисті: кремінь, яшма,     Кременисті - трепел  
100 - 10 щебінь галька брекчія конгломерат Каустобіо – літи: торф, буре, кам’яне вугілля, антрацит, нафта, асфальт, горючі сланці, янтар
10 - 1 жорства гравій жорствеліт гравеліт (гравійний конгломерат) Глиноземні: боксити  
          Галоїдні: галіт, калійні солі, флюорит
Середньоулам - кові (піщані) 1 – 0,1 - пісок - пісковик Залізисті: червоний, бурий залізняк, сидерит
Дрібноуламкові (пилуваті) 0,1 – 0, 01 - лес - алевроліт Марганцеві:піролюзит
Пеліти менше як 0, 01 - глина - аргіліт Фосфоритні: фосфорити
            Сульфатні: гіпс, ангі - дрид, мірабіліт

 

Структура ( розміри, форма частинок) уламкових осадових порід різниться за розмірами уламків:

грубоуламкові – розміри частинок більше 4 – 2мм (валун, щебінь, галька, брекчія, конгломерат);

середньоуламкові – частинки від 2 до 0,05мм (пісок, пісковик);

дрібноуламкові – частинки менше 0,05мм (лес).

Глинисті породи, утворюються внаслідок хімічного вивітрювання. Складаються з дрібних зерен, тому для них характерна структури:

дрібнокристалічна (пелітова) (глинисті сланці);

аморфна (каолін, глини).

Розмір зерен глинистих мінералів менший як 0,01 мм, тому мінеральний склад глин неможливо встановити візуально (діагностика можлива лише за допомогою барвників). Найпоширенішими мінералами глинистих порід є каолініт, монтморилоніт і гідрослюди. Найчастіше глинисті породи складаються із суміші багатьох глинистих мінералів. Для визначення мінерального складу глини методом забарвлення у водну суспензію досліджуваної глини піпеткою додають кілька крапель фіолетового чорнила, розведеного 5 %-м розчином соляної кислоти. При цьому каолінітові глини стають брудно-фіолетовими, гідрослюдисті — брудно-зеленими, монтморилонітові — трав'янисто-зеленими. Окрім цього, каолінітові глини добре діагностуються за білим, сірувато-білим кольором, жирністю на дотик, слабким набуханням у воді. Монтморилонітові глини переважно сірі чи рожевуваті, навпаки, сильно набухають у воді, збільшуючись в об'ємі кілька разів.

Хемогенні породи утворюються внаслідок випадання в осадок із перенасичених розчинів. Класифікація порід проводиться за хімічним складом мінералів, що входять до їх складу наведена в таблиці 7.

Хемогенні породи мають переважнотакіструктури:

кристалічні - крупно-, дрібнозернисті (галіту, сильвіну, ангідриду, гіпсу);

аморфні - приховано-кристалічні- окремі зерна непомітні неозброєним оком (боксити, червоний, бурий залізняк., сидерит, мірабіліт, піролюзит, родохрозит та ін).

Органічні – це результат життєдіяльності організмів, або скупчення відмерлих органічних решток. Каустобіолітні – торф, буре, кам’яне вугілля, горючі сланці, найчастіше в умовах засушливого клімату, а органогенні — це результат життєдіяльності організмів або скупчення решток відмерлих організмів. Породи цих груп пов'язані між собою взаємними переходами й часто є змішаними органогенно-хемогенними утвореннями (крейда, мергель тощо), їх звичайно класифікують за хімічним складом (таблиця 8).

Для органогенних порід типові такі структури:

біоморфна - порода складається з добре збережених черепашок відмерлих організмів (горючі сланці, вапняки);

детритова - порода складається з уламків органічних решток різної величини (торф, буре, кам’яне вугілля).

Типовими для осадових порід є такі текстури:

безладна – при швидкому перенесенні матеріалу, чи випадінні у розчин (пісковик, конгломерат);

мікрошарувата – порода легко розпадається на листочки (буре вугілля, торф, горючі сланці, гіпс пластинчастий, гіпс селеніт);

шарувата – складається з листків (червоний залізняк)

флюїдна – мінерали витягнуті в одному напрямку;

порувата – внаслідок розчинення окремих компонентів (каолін);

масивна – зерна мінералів щільно прилягають одне до одного без певної орієнтації (гіпс алебастра);

щільна - зерна мінералів щільно прилягають одне до одного та непомітні неозброєним оком (боксити, яшма).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)