АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Саморегулівні організації у системі регулювання фінансового ринку

Читайте также:
  1. VI Місцеві Органи Ф.-Д. Організації У.Н.Р.
  2. VIII Грошові засоби Ф.-Д. Організації У.Н.Р.
  3. Аналіз фінансових інвестицій у системі прийняття управлінських рішень.
  4. Аналіз фінансового стану підприємства
  5. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  6. Атестація професійної діяльності вчителів в організації післядипломної педагогічної освіти в Греції
  7. Базові організації
  8. Бюджетне право як підгалузь фінансового права, його предмет, система та джерела
  9. В СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ
  10. Валютне регулювання
  11. Види регулювання заробітної плати
  12. Види трудових відносин та їх правове регулювання

У розвинених країнах провідна роль у регулюванні фінансового ринку, та особливо ринку цінних паперів належить саморегулівним організацім. В Україні саморегулівна організація (СРО) - неприбуткове об'єднання фінансових установ, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринків фінансових послуг та якому делегуються державними органами, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та (або) сертифікації фахівців ринку фінансових послуг.

СРО (selfregulatory organizations) у світовій практиці визнають підприємницькі асоціації, добровільні об’єднання, які встановлюють для своїх членів формальні правила у веденні бізнесу. Держава віддає частину своїх функцій з нагляду й регулювання ринку, щоб професійні оператори ринку цінних паперів самі встановлювали для себе правила гри та здійснювали контроль за їх виконанням, маючи на увазі, що цей контроль (за обсягом та якістю) значно результативніший за наглядову діяльність, обмежену державою. В одних країнах (передусім у Великій Британії) ринок більшою мірою саморегулюється, ніж перебуває під контрольним впливом держави. Натомість, в інших країнах моделі регулювання ринку цінних паперів передбачають жорсткість державних наказів і значно меншу активність професійних учасників у регулюванні ринку. [13]

Однак, діяльність СРО полягає не лише вироблення загальних правил гри або захист інтересів. Створення СРО — це зазвичай торгова угода. Наприклад, за законодавством США фондова біржа також вважається саморегулівною організацією, до того ж вона виконує функції спільного встановлення професіоналами правил гри та контролю за їх виконанням.

Основними ознаками саморегулівних організацій у світі є:

- добровільне об’єднання;

- членство — професійні учасники ринку цінних паперів;

- функції — саморегулювання, встановлення правил ведення бізнесу;

- відносини з державою — держава передає їм частину своїх функцій. [14]

Вирізняють такі види саморегулівних організацій:

- Міжнародні організації (наприклад, Міжнародна організація фондових бірж).

- Національні організації. Як правило, в кожній країні є СРО, які претендують на презентацію інтересів усього професійного світу, пов’язаного з ринком цінних паперів тієї чи іншої країни. Наприклад, у США це NASD — Національна асоціація дилерів з цінних та інші, у Японії —Японська асоціація інвестиційних дилерів тощо. [15]

СРО класифікують також залежно від учасників ринку цінних паперів, що їх створили. Розрізняють: СРО регуляторів ринку, СРО фондових бірж, СРО, що об’єднують персонал, який працює інститут цінних паперів; СРО дилерів-брокерів, СРО спеціалізованих організацій, СРО інвестиційних консультантів, СРО реєстраторів та депозитаріїв.

В Україні з метою створення ефективної системи регулювання діяльності професійних учасників ринку цінних паперів та контролю на цьому ринку, також здійснюють свою діяльність СРО. Основними їх завданнями є: установлення правил, стандартів та вимог до здійснення діяльності з цінними паперами та контролю за їх дотриманням членами СРО; сприяння здійсненню професійної діяльності членами СРО; захист прав членів СРО та упровадження ефективних механізмів вирішення спорів між членами СРО та їх клієнтами. Останнім часом ДКЦПФР проводить послідовну роботу, направлену на встановлення єдиного підходу до створення та функціонування СРО для підвищення дієвості саморегулювання та покращення взаємодії з державними органами. У контексті зазначеного реформування у 2009 р. було введено новий порядок утворення СРО в Україні за принципом: одна СРО з кожного виду професійної діяльності на ринку цінних паперів. Така СРО має об’єднувати більше 50% професійних учасників фондового ринку за відповідним видом професійної діяльності. З огляду на зазначене, з травня 2009 р. на фондовому ринку України кількість СРО організацій скоротилася майже учетверо – до 3 СРО (станом на 31.12.2009р. в Україні діяло 11 СРО, серед яких переважна більшість біржі):

1. Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв (станом на 31.12.2009р. об’єднувала 812 юридичних осіб, що здійснюють депозитарну діяльність).

2. Українська асоціація інвестиційного бізнесу (станом на 31.12.2009р. об’єднувала 380 юридичних осіб, що здійснюють діяльність з управління активами інституційних інвесторів).

3. Асоціація «Українські фондові торговці» (станом на 31.12.2009р. об’єднувала 709 юридичних осіб, що здійснюють діяльність з торгівлі цінними паперами).

Механізм функціонування ринку цінних паперів у США також передбачає активну участь у цьому процесі саморегулівних організацій (SRO). Надаючи значної ваги саморегулюванню, Комісія з цінних паперів і бірж (SEC) отримує можливість делегування своїх повноважень професійним учасникам ринків і забезпечує таким чином підвищення ефективності використання своїхресурсів. Злагоджена робота експертів з різних галузевих структур спрямована на те, щоб змусити краще обертатися механізму американських ринків капіталів, надає структурі регуляторних органів США всеосяжного характеру і дозволяє забезпечувати справедливе ставлення до всіх учасників ринків. Проте головним регулятором і контролером на ринку цінних паперів США залишається державний орган — SEC, який має великі повноваження виконавчої, представницької і, почасти, судової влади. [16]

Фактично нині на американському ринку цінних паперів діють два різні типи саморегулівних організацій. Перший тип — це інфраструктурні організації, які самі є професійними учасниками ринку цінних паперів. Це, наприклад, Нью-йоркська фондова біржа (NYSE), Національна клірингова корпорація з цінних паперів (NSCC), Клірингова корпорація на ринку опціонів (OCC) та інші інфраструктурні організації. Членство у таких СРО є добровільним, права й обов’язки такого саморегулювання виникають на засадах договору між учасниками ринку цінних паперів. [17]

Другий тип СРО у США — це Національна асоціація дилерів з цінних паперів (NASD). NASD є найбільшою саморегулівною організацією в США. Відповідно до законодавчих актів, членство у цій СРО є обов’язковим для брокерів і дилерів. Відповідно до федерального законодавства, практично кожна фірма, що спеціалізується на операціях з цінними паперами і здійснює бізнес на американських ринках, зобов'язана бути членом NASD. Без членства у NASD організація не може отримати дозвіл (ліцензію) на діяльність на ринку цінних паперів, стати членом біржі, клірингової чи депозитарної організації. NASD — це модель СРО, яка передбачає делегування цій організації на основі закону певної частини повноважень державної влади з регулювання й контролю за діяльністю брокерів і дилерів. NASD розробляє і застосовує на практиці правила, що регулюють роботу індустрії цінних паперів; подібно SEC, вона проводить перевірки відповідності серед своїх членів та ініціює дисциплінарні стягнення проти тих, у чиїй діяльності виявляються невідповідності встановленим нормам.

NASD проводить сертифікацію і ліцензування всіх, хто професійно займається інвестиціями і бере участь в операціях з продажу цінних паперів на території США. NASD веде широкомасштабний облік усіх зареєстрованих фахівців індустрії цінних паперів у своєму Центральному реєстраційному депозитарії. NASD також відіграє ключову роль у врегулюванні суперечок між інвесторами, фірмами, що спеціалізуються на операціях з цінними паперами і співробітниками таких фірм. Вона є найбільшим і найефективнішим форумом для вирішення таких суперечок в індустрії цінних паперів США, беручи на себе функції арбітра і посередника приблизно в 90% випадків. Кількість суперечок з питань цінних паперів різко зросла в останні роки: реєструється приблизно 7000 нових претензій на рік. Послуги, які пропонуються NASD, дозволяють заощаджувати час і гроші в порівнянні з витратами на судові процеси. Сторони, що беруть участь у суперечці, мають можливість вибирати серед більш ніж 6300 арбітрів і більш ніж 900 посередників, які є висококваліфікованими професіоналами у різноманітних галузях ринку капіталів. [18]

У Великій Британії Закон 1986 р. ухвалив специфічну систему делегування повноважень державної влади на ринку цінних паперів, за якої регулювання і нагляд за ринком передано організаціям, що наділені певними правами. Вирішальним принципом є «саморегулювання у межах системи законів». Згідно із Законом, було створено Раду з цінних паперів та інвестицій (SIB), із повноваженнями спостерігача і контролера за його виконанням. Під егідою SIB було створено систему СРО, кожна з яких розробляє правила за напрямами діяльності її членів. SIB запропонувала найважливіші правила і методи регулювання, прийнятні для СРО. Ці правила передбачають такі головні положення: незалежність (інвестиційні консультанти мають бути незалежними від жодного впливу, щоб не завдати збитків своїм клієнтам); інвестиційна реклама (інвестиційна реклама має бути чесною і попереджати про інвестиційні ризики); публічні рекомендації (усі рекомендації потребують серйозного обґрунтування); правило «знайте свого клієнта» (інвестиційні консультанти мають досконало розуміти сутність операцій клієнта і надавати доцільні поради); найкраще виконання угоди; капітал інвестора (фірми, що займаються управлінням капіталу клієнтів, мають тримати цей капітал окремо від капіталу своєї фірми).

Формально у Великій Британії участь у СРО не є обов’язковою. Дозвіл на право здійснювати інвестиційну діяльність компанії можуть отримувати в СРО або безпосередньо в SIB. При цьому одна й та сама компанія може бути членом двох і більше СРО. СРО покликані захищати дрібного і середнього інвестора, надаючи професійним учасникам ринку цінних паперів змогу самостійно регулювати свої відносини.

Нині саме біржі і депозитарно-клірингові установи залишаються провідними СРО професійних учасників ринку цінних паперів у розвинених країнах, бо забезпечують розроблення й дотримання ними високих стандартів професійної діяльності, генерують нові ідеї й технології на ринку цінних паперів.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)