АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Умови міжнародної торгівлі та виграш від зовнішньої торгівлі

Читайте также:
  1. VIII. Шляхи, умови та очікувані результати реалізації Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  2. Апам'ятовуючі пристрої комп'ютера. Поняття внутрішньої та зовнішньої пам'яті
  3. Банківські гарантії в міжнародній торгівлі
  4. В нормах Особливої частини кримінального права передбачені умови звільнення від кримінального покарання за окремі види злочинів.
  5. Валютно-фінансові і платіжні умови зовнішньоторговельних угод.
  6. Виграш демодулятора при оптимальному прийманні неперервних сигналів
  7. ВИЗНАЧЕННЯ ЗБИТКІВ, ПОРЯДОК ТА УМОВИ СПЛАТИ СТРАХОВИХ ВІДШКОДУВАНЬ
  8. Вимоги до організації діяльності підприємств роздрібної торгівлі
  9. Виникнення ф'ючерсної торгівлі
  10. Вихідні передумови та порядок розробки стратегії управління товарооборотом підприємства
  11. Вільні економічні зони, зони вільної торгівлі, законодавчо-нормативна правова база
  12. Г а а в а 4. ПОРЯДОК ТА УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Розглядаючи в попередній темі теорію порівняльних переваг, ми переконалися, що в результаті розвитку зовнішньоторговельних відносин всі країни, що беруть участь у них, одержують прибуток у вигляді приросту доходу, загального добробуту. Однак цей прибуток розподіляється нерівномірно як між країнами, так й усередині країни, між споживачами й виробниками, експортерами й імпортерами.

Поділ прибутку від міжнародної торгівлі як усередині країни, так і між країнами у кінцевому підсумку визначається тим, на якому рівні встановлюються ціни на ті товари, якими країни торгують між собою, і які обсяги торгівлі.

Щоб показати, як встановлюються світові ціни й визначаються обсяги взаємної торгівлі, розглянемо умовні приклади. Припустимо, що світова економіка складається із двох країн, кожна з яких здатна виробляти як пшеницю, так і каву, з різною мірою ефективності. Припустимо, що лінії виробничих можливостей (ЛВМ) цих країн відповідно зображені на рис.3.1 і рис. 3.2.

 

 
 

 

 


Рисунок 3.1 - Виробничі й торговельні можливості країни А Рисунок 3.2 - Виробничі й торговельні можливості країни Б  

Рис. 2.-
Розрахуємо для кожної країни відносні витрати:

Для країни А: 1п = 1к (30п/30к).

Для країни Б: 1п = 2к (10п/20к).

Відмінності в співвідношенні витрат виробництва проявляються на рисунок у різних кутах нахилу прямих виробничих можливостей цих країн.

Припустимо, що оптимальна структура виробництва для країни А 18т пшениці й 12 т кави, для країни Б - 4т кави й 8 т пшениці за відсутності спеціалізації й торгівлі між ними. Країни вирішили торгувати між собою. Країна А, де витрати нижче для пшениці (1п=1к – у країні А, 1п=2к – у країні Б), спеціалізуватиметься на виробництві пшениці. Країна Б, де витрати нижче для кави (1к=0,5п – у країні Б, 1к=1п – у країні А), спеціалізуватиметься на виробництві кави. І відповідно цими товарами країни будуть торгувати одна з одною.

Без спеціалізації, без зовнішньої торгівлі у світі було б вироблено: пшениці – 26 т (18т – у країні А і 8т – у країні Б), кави 16т (12т – у країні А, 4т – у країні Б).

При спеціалізації: країна А витратить всі ресурси на виробництво пшениці (30т), країна Б всі свої ресурси використає для виробництва кави (20т).

Підрахуємо прибуток від міжнародної торгівлі: 30т пшениці - 26 т пшениці = 4т пшениці; 20т кави – 16т кави = 4т кави, тобто без додаткового використання ресурсів у світі було вироблено більше на 4т пшениці й на 4т кави, внаслідок цього зріс добробут обох країн. Але прибуток розподілився нерівномірно: країна А одержала додатково 2 т пшениці й 3т кави, країна Б – 2т пшениці й 1т кави.

Необхідно визначити умови торгівлі між країнами, тобто в яких пропорціях ці країни стануть торгувати зазначеними товарами.

Країна А, маючи відносні ціни 1к=1п, повинна одержати за 1т пшениці > 1т кави, у протилежному разі їй торгівля буде невигідною. Тобто країна А повинна одержати за свою пшеницю на світовому ринку у порівнянні з тим, що вона одержала б усередині країни, більшу кількість кави.

Аналогічно для країни Б: вона повинна одержати на світовому ринку за каву більшу кількість пшениці, ніж у себе усередині країни, тобто за 1т кави > 0,5т пшениці.

Таким чином, можна впевнено сказати, що коефіцієнт міжнародного обміну, або умови торгівлі, будуть знаходитися десь між 1т пшениці = 1т кави й 1т пшениці = 2т кави (середні умови торгівлі: 1тп.=1,5тк; 1тк.=0,75тп.).

Фактично в реальних умовах коефіцієнт обміну, що знаходиться між верхньою й нижньою межами, залежить від співвідношення світового попиту на ці два товари та їх пропозиції. Якщо попит на каву (D1) менше від його пропозиції (S1), а попит на пшеницю (D2) більше від її пропозиції (S2), то ціна на каву буде низькою, а на пшеницю - високою. У цьому випадку коефіцієнт обміну встановиться на рівні близько до 1тп=2тк.

Якщо на каву попит високий, а на пшеницю низький, то коефіцієнт обміну буде ближче до 1тп.=1тк.

Покажемо на умовному прикладі, як встановлюються світові ціни й визначаються обсяги взаємної торгівлі.

Нехай дві країни – США і Японія – виробляють той

самий продукт – телевізори. Криві внутрішньої пропозиції телевізорів у США і Японії – S США й S Я (рис. 3.3), що показують співвідношення між обсягами виробництва й рівнем цін, визначається граничними витратами, динаміка яких, у свою чергу, залежить від забезпеченості країн факторами виробництва, використовуваної технології, кваліфікації робочої сили й т.д.

 
 

а) б) в)  

Рисунок 3.3 – Ринки телевізорів: а) - у США;


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)