ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ СИФІЛІСУ

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ СИФІЛІСУ

для студентів IV курсу медичного факультету

затверджено

на методичній раді кафедри

«21» __________05_____ 2011__ г.

Протокол № ___7____

Зав. кафедри

д.м.н., проф._______________Лебедюк М.М.

Одеса 2011

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ СИФІЛІСУ

- лікування призначається хворому на сифіліс після встановлення діагнозу. Діагноз ставиться на підставі а) клінічних проявів; б) виявлення T.pallidum або позитивних результатів КСР, РІБТ, РІФ, ІФА, РПГА та ін.

- виключенням (винятком з правил) є: а) превентивне лікування; б) профілактика лікування вагітних і дітей, які народилися від матерів хворих на сифіліс; в) terapia exjuvantibus

- хворий на сифіліс повинен бути ретельно і всебічно обстежений

- діагноз первинного серонегативного сифілісу ставиться на підставі негативного КСР, без урахування РІФ та інших реакцій. Остаточно діагноз ставиться після закінчення лікування

- всім хворим на сифіліс з різко позитивним результатом РЗК з кардиолипіновим антигеном проводиться визначення титру реагинів

- хворі на сифіліс повинні бути обстеженні на ВІЛ та інші інфекції, що передаються статевим шляхом

- у процесі лікування концентрація антибіотиків у сироватці крові повинна постійно підтримуватись на трепонемоцидному рівні (для пеніциліну не нижче, ніж 0,03 од/мл, що забезпечується чітким дотриманням разових, добових, курсових доз

- лікування повинно бути комплексним особливо при пізніх формах сифілісу, мета такого підходу полягає у підвищенні опору організму хворих до інфекції, ліквідацію виявленої патології

- у процесі лікування необхідно здійснювати ретельний контроль за загальним станом хворого. 1 раз на 10 днів проводяться дослідження КСР

- до початку лікування необхідно з`ясувати питання про нестерпність до препаратів пеніциліну у минулому

- перед першою ін`єкцією пеніциліну і кожною ін`акцією дюрантных препаратів за 30 хв. призначають 1 пігулку антигістамінних препаратів

Препарати пеніцилінового ряду є основними лікарськими засобами для лікування сифілісу. В практиці використовуються такі препарати пеніциліну:

- бензилпеніціліну натрієва сіль (пеніцилін G)

- бензилпеніціліну новокаїнова сіль (прокаїн- пеніцилін G)

- препарати бензатин- бензилпеніціліну (біцилін-1, ексенцилін, ретарпен)

- комбіновані препарати пеніциліну:

біцилін-3

біцилін-5

Бензилпеніциліну натрієва сіль – є основним препаратом для лікування сифілідів в умовах стаціонару. Він уводиться по 500 тис-1 млн.од. кожні 3-4 години. БПНС має високі трепонемоцидні властивості, добре проникає у СМР.

Новокаїнова сіль бензилпеніциліну (прокаїн-пеніцилін 6)

- препарат «середньої дюрантності», який уводять до м`язів 1-2 рази на добу 1,5-3.0 млн ОД.

Бензатин-бензилпеніцилін – уводять до м`язів 1 раз на тиждень

- при абсолютній неможливості лікування пеніциліном (нестерпність) застосовуються антибіотики резерву: тетрациклін, макроліти, цефалоспорини

- препарати вісмуту та йоду в окремих випадках можуть призначатися в якості резервних при лікуванні пізніх форм сифілісу.

Превентивне лікування.

Проводиться особам, які мали статевий або тісний побутовий контакт хворим на заразні форми сифілісу, якщо з моменту контакту пройшло не більше 3 місяців.

Призначається бензатин-бензилпеніцилін одноразово в дозі 2,4млн.ОД, або прокаїн- пеніцилін G 1,5 млн ОД 1 раз на добу 7 днів.

Біциліни – 1-3-5 по 1,2;1,8; то 1,5 млн ОД відповідно тричі з інтервалом у 3-4 дні.

Бензилпеніциліну натрієва сіль: 500-1 млн ОД кожні 3 години – 7 діб.

Новокаїнова сіль пеніциліну по 600 тис.ОД удвічі на добу протягом 7 діб.

Превентивне лікування реципієнта, якому було перелито кров хворого на сифіліс, проводять аналогічно, але курсові дози (тривалість лікування) збільшується у 2 рази!!!

Первинний, вторинний свіжий, прихований раній сифіліс (строк зараження до 3 місяців)

- натрієва сіль бензилпеніциліну – 500 тис-1 млн ОД кожні 3 години – 14 діб S доза 56 млн ОД – 112 млн ОД

- пеніцилін G – натрієва сіль – 1 млн ОД 3 рази на добу 14 діб - S доза 42 млн ОД

- новокаїнова сіль пеніциліну по 1,2 млн ОД 2 рази на добу – 14 діб - S доза 33,6 млн ОД

- прокаїн-пеніцилін G 3 млн ОД – 14 діб S доза – 42 млн ОД

Вторинний свіжий, рецидивний, прихований раній сифіліс (строк зараження від 3 до 6 місяців)

- натрієва сіль бензилпеніциліну 500 тис-1 млн ОД 8 разів на добу – 16 діб S доза 64 млн ОД – 128 ОД

- пеніцилін G – натрієва сіль – 1 млн ОД 3 рази на добу – 16 діб S доза 48 млн ОД

- новокаїнова сіль пеніциліну 1,2 млн ОД 2 р. на добу – 16 діб S доза 38,4 ОД

- прокаїн-пеніцилін G 3 млн 1 р. на добу – 16 діб S доза 48 млн ОД

- бензатин-бензилпеніцилін 2,4 млн ОД 1 раз на тиждень, 3 ін`єкції. При масі тіла більше 90 кг 4 ін`єкції.

- Біциліни 1,3,5 по 1,2; 1,8; 1,5 млн ОД відповідно 1 раз на 3 доби – 7 ін`єкцій.

Набутий сифіліс з строком зараження від 6 місяців до 1 року (вторинний рецидивний, ранній прихований).

- натрієва сіль бензилпеніциліну по 1 млн ОД 8 разів на добу – 21 доба S доза -168 млн ОД

- новокаїнова сіль пеніциліну 1,2 млн ОД 2 рази на добу 21 доба S доза – 50,4 млн ОД

- прокаїн-пеніцилін G 3 млн 1 раз на добу – 21 доба S доза 63 млн ОД

- пеніцилін G 2 млн ОД 3 рази на добу – 21 доба S доза 126 млн ОД

Набутий сифіліс з строком зараження більш 1 року (вторинний рецидивний, пізній, прихований)

- натрієва сіль бензилпеніциліну по 1 млн ОД 8 разів на добу – 18 діб – 2-3 курса S доза 288-432 млн ОД

- пеніцилін G 2 млн ОД 2 р на добу – 16 діб 2 курси S доза 128 млн ОД

- новокаїнова сіль пеніциліну 1,2 млн ОД 2 р. на добу 18 діб – 2 курси S доза 43,2 млн ОД

Лікування сифілісу у осіб, хворих на СНІД та у ВІЛ-інфікованих.

- натрієва сіль бензилпеніциліну по 1млн ОД 8 раз на добу – 18 діб – 2-3 курси S доза 288-432 млн ОД

- пеніцилін G 2 млн ОД 3 р. на добу – 21 день; 2-3 курси S доза 252-378 млн ОД

- пеніцилін G до вени 2,4 млн ОД 2 р. на добу – 18 днів 2-3 курса S доза 86,4 – 126,6 млн ОД

- новокаїнова сіль пеніциліну 1,2 млн ОД 2 р. на добу 18 днів S доза 86,4 – 126,6 млн ОД

- прокаїн-пеніцилін G 3 млн ОД 1 раз на добу, 18 днів 2-3 курси S доза 108 – 162 млн ОД

Клініко-серологічний контроль

Контроль здійснюється шляхом ретельного клінічного обстеження і постановки серологічних реакцій

- КСР

- РІФ

- РІТ

- ІФА

Тривалість, обсяг і періодичність клініко-серологічного контролю після лікування сифілісу.

- Превентивне лікування: тривалість 3 місяці, серореакції: КСР, РІФ (1 раз)

- Первинний серонегативний сифіліс: тривалість 6 місяців, серореакції КСР (2 роки), РІФ (1 раз)

- Всі форми зі строком зараження до 6 місяців: тривалість 12-18 місяців, серореакції: КСР (4-6 років), РІФ (2-3 роки), РІТ (1 раз)

- Від 6 місяців до 1 року: тривалість 18-24 місяців, серореакції: КСР (6-9 разів), РІФ (3-4 рази), РІТ (2 рази).

- Більше року: тривалість 24-30 місяців, серореакції: КСР (9-12 разів), РІФ (4-6 разів), РІТ (3 рази).

По закінченні клініко-серологічного нагляду всі хворі незалежно від форми сифілісу підлягають обстеженню терапевта, невролога, окуліста, отоларинголога.

Критеріями вилікуванності слід вважати:

- якість проведеного лікування і його відповідність діючим методичним рекомендаціям та іншим нормативним документам МОЗ України

- дані клінічного (шкірний покрів, слизові, внутрішні органи, нервова система, органи чуттів), рентгенологічного обстеження

- результати лабораторного (серологічного) дослідження

Медично-суспільна профілактика венеричних хвороб

Медично-суспільна профілактика венеричних хвороб передбачає:

- виявлення та облік хворих на венеричні захворювання

- зв`язування джерел зараження

- обстеження всіх членів сім`ї хворого та інших осіб, які перебували з ним у контакті

- своєчасне клінічне і лабораторне обстеження хворих, які закінчили лікування

- визначення вилікуванності венеричних хворих

- регулярне проведення профілактичних оглядів працівників дитячих закладів, харчових об`єктів, автопідприємств

- обов`язкове обстеження всіх донорів

- санітарно-освітна робота серед населення.

Особиста профілактика венеричних хвороб

Аутопрофілактика проводиться за допомогою індивідуальних портативних (кишенькових) профілактичних засобів згідно з інструкцією, що додається. До таких засобів полягають хлоргексадин біглюконат (гібітан), цидипол, мірамістин. Профілактика значною мірою забезпечується також використанням бар`єрних методів контрацепції – презервативів.

Поиск по сайту: