АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Послідовність виконання роботи і проведення розрахунків. Визначення вмісту аміаку в газі за допомогою евакуйованих колб проводять таким чином

Читайте также:
  1. B Хід роботи.
  2. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  3. L Перевірка виконання домашньої задачі.
  4. VІІ. Оформлення роботи
  5. А. Методика розрахунків збитків внаслідок забруднення атмосферного повітря
  6. Агент із розрахунків за рекламу
  7. Акредитив як форма міжнародних розрахунків
  8. Акредитивна форма розрахунків
  9. Алгоритм виконання роботи
  10. АЛГОРИТМ ДІЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ТА ЗАСТУПНИКА ДИРЕКТОРА З ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕВІРКИ ФАХІВЦЯМИ СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ
  11. Алгоритм проведення санобробки при зараженні БЗ
  12. АЛГОРИТМ РОБОТИ НАД ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИМИ ЗАВДАННЯМИ З КУРСУ «ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ»

Визначення вмісту аміаку в газі за допомогою евакуйованих колб проводять таким чином. Спочатку в колбу переносять за допомогою піпетки Мора 50 см3 0,1 Н розчину сірчаної кислоти, додають 2-3 краплі розчину метилового оранжевого і закривають горловину пробкою. З колби 6 за допомогою вакуум-насоса евакуюють повітря до отримання в ній розрідження -0,3¸-0,4 кгс/см2. Для цього колбу 6 приєднують за допомогою вакуумного шланга до манометра та вакуум-насоса. Після досягнення в колбі 6 вищевказаного вакууму зупиняють вакуум-насос, точно вимірюють тиск у колбі за манометром та закривають кран 7.

Потім евакуйовану колбу 6 приєднують за допомогою шлангів до газопроводу 4. Послідовно та повільно відчиняють кран колби та відбирають пробу газу для аналізу протягом 30 с доки тиск у колбі не зрівняється з атмосферним. Закривають кран колби і вміщують її на 20 хв в апарат для струшування або струшують ручним способом. Потім вміст колби переносять у конічну колбу для титрування. Евакуйовану колбу 6 промивають декілька разів дистильованою водою і промивні води виливають у конічну колбу для титрування. Вміст конічної колби титрують 0,1Н розчином NaOH до переходу рожевого забарвлення розчину в жовте.

 

 

1 – компресор; 2 – ротаметр; 3 – десорбер; 4-5 – газопроводи; 6 – евакуйована колба; 7-8 – крани; 9 – лійка; 10 – дрексель; 11 – аспіратор;

12 – мірний циліндр.

Рисунок 1.1 – Схема установки для визначення аміаку в газах

 

Вміст аміаку вираховують за формулою (% об):

 

,

 

де N1 та N2 - відповідно нормальність розчину H2SO4 та NaOH;

B - кількість 0,1Н розчину кислоти, налитого в колбу, см3;

A - кількість 0,1Н розчину NaOH, витраченого на титрування, см3;

t - температура експерименту, °С;

V - об‘єм колби, см3;

P1 та P2 - тиск у евакуйованій колбі відповідно до та після відбору проби газу, Па.

 

Вміст аміаку в газі беруть як середнє значення з трьох визначень.

Визначення вмісту аміаку в газі за допомогою поглинальної склянки виконують таким чином. За допомогою аспіратора 11 аналізований газ пропускають через поглинальну склянку 10, в яку налито 50-60 см3 дистильованої води, 10 см3 0,1 Н розчину H2SO4 та 2-3 краплі метилового червоного. Через поглинач 10 пропускають аміачно-повітряну суміш до переходу забарвлення розчину в склянці із рожевого в жовте. Об‘єм відібраної для аналізу аміачно-повітряної суміші визначають за кількістю води, що витікла з аспіратора 11.

Розрахунок об¢ємної частки аміаку за методом 2 проводиться за формулами, (% об):

 

,

 

де VNH3 = V1×N1×22,4 (см3);

V1 - об¢єм сірчаної кислоти, який залито в дрексель перед визначенням, см3;

N1 - нормальність сірчаної кислоти.

 

,

 

де VH2O - об‘єм води, що витік з аспіратора, см3;

Pb - барометричний тиск, кПа;

P - розрідження в аспіраторі, кПа;

b - пружність водяних парів в аспіраторі, кПа;

t - температура газу в аспіраторі, °С.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)