Варіант 2. 1.Філософія у Братських школах (Україна)

ПАКЕТ 3

Варіант 1

1. Філософія у Братських школах (Україна)

Братські школи – центри освіти та духовного життя в Україні, що виникали, починаючи від XVI ст. з метою збереження православних засад життя та протидії католицькій експансії.

2. Загальні ознаки Філософії стародавнього Китаю

Китайська філософія.

Філософія Китаю в своєму розвитку пройшла три основні етапи:

o VІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. – зародження і становлення стародавніх національних філософських шкіл;

o ІІІ-ХІХ ст. н.е. – проникнення в Китай із Індії буддизму (ІІІ ст. н.е.) і його вплив на національні філософські школи;

o ХХ ст. н.е. – сучасний етап – поступове подолання замкнутості китайського суспільства, збагачуючи китайську філософію досягненнями європейської та світової філософії.

Стародавніми національними філософськими вченнями в Китаї є:

Ø даосизм;

Ø легізм;

Ø конфуціанство;

Менш поширеними були:

v моізм;

v натурфілософія;

v номіналізм.

Після проникнення в Китай буддизму (ІІІ ст. н.е.) і до кінця ХІХ ст.

(другий етап) основу китайської філософії складають:

· чань-буддизм (національний філософський буддизм, який виник в результаті впливу китайської культури на індійський буддизм, який був запозичений Китаєм);

· неодаосизм;

· неоконфуціанство.

3. методи і функції філософії

Основними методами філософії є:

- діалектика,

- метафізика

- догматизм,

- еклектика,

- софістика,

герменевтика

Основні функції філософії:

C світоглядна;

C пізнавальна;

C логічна;

C соціально-адаптивна;

C критична;

C виховна.

Варіант 2

1. Філософія в Києво-Могилянській академії

Погляди вчених Києво-Могилянської академії

Ø Філософія – це система дисциплін чи всіх наук, покликаних віднайти істину, причини речей, даних Богом, а також як дослідницю життя і доброчесності;

Ø істину слід шукати на шляху дослідження наслідків Божої діяльності створеної природи;

Ø здобуття істини є результатом складного процесу пізнання, здійснюваного на двох рівнях – чуттєвому і раціональному;

Ø простір є невід’ємним від речей і середовища, а час – послідовною тривалістю кожної речі, простір і час невіддільні від природних сил;

Ø пріоритетне значення має розум; останній здійснює значний вплив на волю, даючи їй різні варіанти вибору між добром і злом;

Ø вирішальне значення для успіху пізнання має метод, що застосовується дослідником. Науковий метод – це спосіб організації процесу пізнання, який дозволяє перейти від вже відомого до невідомого;

Ø сенс життя – у творчій праці, спрямованій на власне й громадське добро; при цьому можливість досягнення людиною щастя перебуває у стані компромісного поєднання прагнень і потреб різних частин душі, тобто тілесних і духовних.

2. Світогляд його структура і типи

Світогляд – сукупність узагальнених уявлень людини про світ, місце людини у світі, підвалини людських взаємин із світом, що виконують функції людського самоусвідомлення та світоорієнтування.

Типи: Міфологія, релігія, філософія

3. Філософія епохи Відродження.

Філософією епохи Відродження називається сукупність філософських напрямків, що виникли і розвивалися в Європі в XIV – XVII ст., які об’єднував антицерковнні і антисхоластичнні напрямок, спрямованість до людини, віра в її великий фізичний і духовний потенціал.

Ø Основними напрямками філософії епохи Відродження були: гуманістичний;

Ø неоплатонічний;

Ø натурфілософський;

Ø реформаційний;

Ø політичний;

Ø утопічно -

соціалістичний.

Характерні риси:

1)антропоцентризм і гуманізм;

2)опозиція до Церкви і церковної ідеології;

3)зміщення основного інтересу від форми ідеї до її змісту;

4)великий інтерес до соціальних проблем, суспільства і держави; індивідуалізм;

5)широке розповсюдження ідеї соціальної рівності.

Поиск по сайту: