АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

розділ. Лексика і фразеологія

Читайте также:
  1. III. Художественная речь: фонетика, лексика, синтаксис
  2. Існує: питома та запозичена лексика
  3. Лексика
  4. Лексика
  5. Лексика разговорных стилей речи
  6. Лексика русского языка с точки зрения ее происхождения
  7. Лексика сучасної української мови з погляду її походження і розвитку
  8. Лексика.
  9. Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживанної.
  10. ФРАЗЕОЛОГІЯ
  11. Фразеологія української мови

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА МОВА (СУМ)

 

2 зошити:

1) Сучасна мова (96 лист) – 1 зошит на 3 роки для лекцій (загальний для тем).

2) Для контрольних (24 лист).

 

День консультацій: Середа – 2-4 пари

 

Книжна крамниця, пані Галина Дольнік: Троїцька, 30

 

Список рекомендованої літератури

 

Розділ. Фонетика і фонологія

 

1. Сучасна українська літературна мова (СУЛМ).

Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук А.Г. – Київ, 1987

 

2. Фонетика і фонологія СУЛМ.

Карпенко Ю.О. – Одеса, 1996

 

3. СУЛМ.

Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. – Київ, 1989

 

4. Курс СУЛМ (в 2-х ч., частина 1).

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. – Київ, 1972

 

5. СУЛМ / за ред. А.П. Грищенка – Київ, 1993

 

6. СУЛМ: фонетика, орфоепія, графіка, орфографія.

Тоцька Н.І. – Київ, 1981

 

7. Українська літературна вимова і наголос. Словник-довідник. – Київ, 1973

 

8. Сучасна українська мова. Довідник.

Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. – Київ, 1993

 

розділ. Лексика і фразеологія

 

1. СУЛМ. Лексика і фразеологія (2 том)/ за ред. ак. Білодіда І.К. – Київ, 1973

 

2. СУЛМ / за ред. Пономаріва О.Д. – Київ, 1991

 

3. см. п. 3

4. см. п. 4

 

5. Фразеологічний словник української мови.

Удовиченко Г.М. – 1984


 

Аа а Іі і Тт те
Бб бе Її йі Уу у
Вв ве Йй й (йот) Фф еф
Гг ге Кк ка Хх ха
Ґґ ґе Лл ел Цц це
Дд де Мм ем Чч че
Ее е Нн ен Шш ша
Єє йе Оо о Щщ ща
Жж же Пп пе Ьь м’як.зн.
Зз зе Рр ер Юю йу
Ии и Сс ес Яя йа

 

 

Аа а Іі і Тт те
Бб бе Її йі Уу у
Вв ве Йй й (йот) Фф еф
Гг ге Кк ка Хх ха
Ґґ ґе Лл ел Цц це
Дд де Мм ем Чч че
Ее е Нн ен Шш ша
Єє йе Оо о Щщ ща
Жж же Пп пе Ьь м’як.зн.
Зз зе Рр ер Юю йу
Ии и Сс ес Яя йа


ЗВУК [ґ]

Окремо треба сказати про звук [ґ], що третім виданням Українського правопису було повернуто в українську абетку.

Звук [ґ] вживається у словах: ґанок, ґоґель-моґель, ґудзик, ґрунт, ґречний, ґрати (іменник), ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґранчак та ін.

 

Звуки [ґ] та [г] легко розрізняються на слух:

 

· [г] - гортанний щілинний, глухіший;

· [ґ] - задньоязиковий проривний, дзвінкіший.

 

Різницю в роботі мовних органів при вимові цих звуків можна відчути на дотик, прикладаючи пальці до гортані.

СЛОВА З ЛІТЕРОЮ Ґ

http://subject.com.ua/dovidnik/ukrmova/4.html

 


ґабардин
ґабарит
ґава
ґалаконцерт
ґалантерея
ґалера
ґастролі
ґатунок
ґвалт
ґвардія
ґенерація
ґетри
ґід
ґільотина
ґірлянда
ґлей (вишневий клей)
ґлобус
ґніт (у свічці)
ґобелен

ґол
ґольф
ґрадус
ґранат
ґраніт
ґрати (залізна решітка)
ґрація
ґречний (люб’язний)
ґринджоли (сані)
ґрот
ґротеск
ґуля
ґудзик
Ван-Ґоґ
Ґете
Ґоґен
Ґолсуорсі
зиґзаґ
дзиґа


 

 


(До класифікації приголосних):

 

Залежно від форми, якої набуває язик, та ділянки передньої частини язика, що бе­ре участь у творенні звуків, розрізняють серед передньоя­зикових приголосних апікальні, дорсальні та какумінальні.

При творенні апікальних (від лат. apex «верхівка, кінець») кінчик язика (апекс) притискується до зубів, аль­веол, ясен або загинається до твердого піднебіння. Апікаль­ним є зубний [л].

При вимові дорсальних (лат. dorsalis від dorsum «спина») спинка язика торкається піднебіння, а його кінчик опуска­ється вниз, наближаючись до нижніх зубів. Дорсальними є [д], [т], [з], [с].

Какумінальні (лат. сасutеp «вершина»), або церебральні (лат. cerebrum «мозок»), при­голосні утворюються при піднятому вгору краї передньої ча­стини спинки язика. Такими є звуки [ж], [ш], [р].

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)