Література. Тема 1. Проблема раціональності

Тема 1. Проблема раціональності.

1. Норми та ідеали наукового пізнання..

2. Класичний, некласичний і постнекласичний типи раціональності..

3. Наукова картина світу.

4. Основоположні тези самоусвідомлення суб’єкта.

Література

Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. –К.,1990. – електронна версія: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dobr-sinerg/index.html

Исторические типы рациональности. –Т.2. –М.,1996.

Степин В.С. Теоретическое знание. –М., 2000. – електронні версія: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/stepin.html

Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки: Монографія. –К.,2000. –252 с.

Тема 2. Наука і осмислення.

1. Модель цілеспрямованої діяльності.

2. Осмислення як інтелектуальна процедура.

3. Знання як цілеспрямування діяльності.

4. Знання як відображення дійсності.

5. Знання як усвідомлення проблеми.

6. Предметний розгляд природи.

Література

Хайдеггер М. Наука и осмысление. - електронна версія: http://www.philosophy.nsc.ru/BIBLIOTECA/PHILOSOPHY_O F_SCIENCE/Haidegger/xaid_2.htm

Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки: Монографія. –К.,2000. –252 с.

Тема 3. Наука і культура.

1. Культурний предмет та абстракція людини.

2. Взаємозв’язок між наукою та культурою.

3. Наукова культура.

4. Особливості науки як діяльності.

Література

Мамардашвили М. Наука и культура. - електронна версія: http://ru.philosophy.kiev.ua/library/mmk/science.html

Мамардашвили М.К. Мысль в культуре // Как я понимаю философию. –М.,1992.

Тема 4. Логічний атомізм Б.Рассела.

1. Б. Рассел як представник неопозитивізму.

3. Теорія дескрипцій як єдність емпіризму і логіцизму.

4. Логічні атоми.

5. Логічний атомізм як філософія.

Література

Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки: Монографія. –К.,2000. –252 с.

Рассел Б. Логический атомизм. – електронна версія: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/rass-atom.html

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. –М.,1998. – електронна версія: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Nikiforov.html

Тема 5. Наукова революція.

1. Критичний раціоналізм та історична школа філософії науки.

2. Парадигмальний підхід до реконструкції науки.

3. Нормальна і революційна наука.

4. Поняття «науково-дослідна програма».

Література

Конверский А.Е. Теория и ее обоснование. –К.,2000.

Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. –К.,2000.

Кун Т. Структура научных революций. –М.,1975. - електронна версія: http://ru.philosophy.kiev.ua/library/kuhn/01/00.html

Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских програм. –М.,1995.

Тулмин Ст. Выдерживает ли критику различие нормальной и революционной науки. –М.,1994. - електронна версія: http://ru.philosophy.kiev.ua/iphras/library/phnauk5/toulmin1.htm

5. ТЕМИ КОНСУЛЬТАЦІЙ.

1. Суб’єкт, об’єкт, предмет наукового дослідження. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання. – 1 год.

2. Наука і теоретична форма знання. Філософія науки – 1 год.

5.КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ. (для студентів, що бажають підвищити оцінку на екзамені).

1.Онтологічні підвалини науково-пізнавальної діяльності.

2.Цілеспрямована зміна уявлень.

3.Мислення як процес формування методу.

4.Основоположні тези самоусвідомлення суб’єкта.

5.Експлікація поняття “об’єктивна дійсність”.

6.Модель цілеспрямованої діяльності.

7.Об’єктивне та суб’єктивне в когнітивному образі.

8.Знання як цілеспрямування діяльності.

9.Знання як відображення дійсності.

10.Знання як усвідомлення проблеми.

11. Суб’єкт наукового пізнання.

12. Поняття “чуттєво даний предмет”.

13.Міжпредметна взаємодія і процедура порівняння.

14.Цілеспрямоване використання чуттєво неданих властивостей та форми їх уявлення.

17.Принципи і предмет пізнання.

18.Цілеспрямування уявлення принципом.

20.Принцип як підстава формування предмета наукового пізнання.

21. Конкретне і абстракне мислення.

22. Емпіризм і раціоналізм.

23.Емпіричний рівень пізнання та його основні форми.

24. Рефлексія і раціональність.

25.Критика і cogitatio.

26.Феноменологія і критицизм.

27.Теоретичний рівень пізнання та його основні форми.

28. Зв’язок емпіричного і теоретичного рівнів пізнання.

29. Практичність та істинність знання.

30. Гносеологічне визначення поняття “істина”.

31. Об’єктивна: абсолютність та відносність істини.

32. Конкретність істини.

33. Відповідність уявлення і об’єктивної дійсності.

34. Істинна система знання.

35.Феноменологічна критика тези: “онтологія – продукт процесу

пізнання”.

36. Аналіз тези: “Гносеологічна обумовленість онтологічного як наслідок визнання теоретичної навантаженості фактів”.

37. Праксиологічні форми уявлення.

38. Відмінність цілеспрямування діяльності та процесу зміни цілеспрямувань.

40. Поняття “експериментальне дослідження”.

41. Загальна характеристика поняття “протокольні висловлювання”.

42. Знання об’єктивно існуючої властивості.

43. Закономірність і закон.

44. Факт як наукова форма знання.

45. Принципи як форма відрефлексованого відношення до знання.

46. Теоретична система знання.

47. Імманентні та зовнішні підстави наукової теорії.

48. Система знання як емпірично наявна реальність.

49. Методи теоретичного пізнання.

51.Теорія як обгрунтування онтологічного статусу фактів (за У.Куайном).

52. Рекурентні міркування як формування множинності систем теоретичного знання.

53. Гносеологічний зміст поняття “достатня підстава”.

54. Індуктивістська та дедуктивістська концепції обгрунтування теоретичної системи знання.

55. Форми усвідомлення незнання.

56. Усвідомлена суперечність як заперечення ейдичності власного існування.

57. Онтологічні, гносеологічні, методологічні основоположення системи знання.

58. Причини цілеспрямованої зміни основоположень системи знання.

59. Рефлексія як метод.

60. Вирішення усвідомлених проблем як функція суспільно організованої пізнавальної діяльності.

61. Єдність проблем як когнітивна підстава єдності знання.

62. Вирізнення проблем дослідження від проблем доведення та обгрунтування.

63. Аналітичні та синтетичні міркування і трансценденталізм.

64. Марксистська концепція панпрактицизму.

65. Об’єкт і предмет пізнання як конструкт діяльності суб’єкта.

66. Когнітивна конструкція і мовна реальність.

67. Критика тези про єдність онтології, методології, гносеології.

68. Прагматизм про заміну дихотомії “знаю – незнаю” на “віра – сумнів”.

71. Інституціоналізація науки.

72. Колектив як суб’єкт науково-пізнавальної діяльності.

73. Авторитаризм і демократизм у сучасній науці.

74. Здоровий глузд і відчужена раціональність.

75. В.С. Стьопін про зміну ідеалів раціональності.

76. Індустріальна цивілізація і ситуація постмодерну.

77. Дексриптивна та імперативна форми знання

78. Критерії істини.

79. Критика гносеологічної робінзонади.

80. Принцип об’єктивності.

81. Принцип єдності теоретичного та емпіричного.

82. Принцип казуальності.

83. Природна та соціальна детермінація.

84. Проблема демаркації наукового і ненаукового.

85. Принцип редукції.

86. Поняття “єдності історичного і логічного”.

87. Принцип сходження від абстрактного до конкретного.

88. Відображення і конструювання.

89. Логічна і фактична істинність.

90. Основні форми логічно впорядкованих уявлень.

Упорядник

док.філос.наук, проф. /Чуйко В.Л./

Поиск по сайту: