Теоретична частина роботи

Лабораторний журнал

з дисципліни „Пожежна профілактика технологічних процесів” для підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр” за спеціальністю 6.092800 „Пожежна безпека”

____навчальна група

­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­прізвище______________________

Лабораторний журнал з дисципліни „Пожежна профілактика технологічних процесів” для підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр” за спеціальністю 6.092800 „Пожежна безпека” / Укладачі: О.П. Михайлюк, С.О. Дудак, В.Г. Толубенко, - Харків: УЦЗ України, 2007. – 24 с.

Навчальне видання

Кафедра пожежної і техногенної безпеки об’єктів та технологій.

Відповідальний за випуск С.О. Дудак

План 2006-2007.

Підп. до друку Формат Папір друк. №

Друк офсетний. Умовн. друк. арк. Облік видан. арк.

Вид. № Тираж прим. Зам. № Ціна договірна.

УЦЗ України 61023 Харків, вул.. Чернишевського, 94.

Лабораторна робота № 3

Пожежна небезпека аварійного розливу

Легкозаймистих та горючих рідин

Теоретична частина роботи

Однією з особливостей сучасного виробництва є широке застосування пожежовибухонебезпечних рідин, які поділяються на легкозаймисті (ЛЗР) та горючі (ГР).

В цій роботі студентам та слухачам пропонується засвоїти експериментальний метод визначення розтікання горючої рідини (в лабораторних умовах).

Дослідженнями встановлено, що площа розливу рідини F (м²) по поверхні твердих тіл пропорційна об’єму розлитої рідини (при невеликих об’ємах):

(1)

де S - коефіцієнт розтікання рідини, що показує величину площі розливу одиниці об’єму даної рідини і визначається як тангенс кута нахилу прямої, яку будують за експериментальними даними, м²/м³, м²/л або м^-1;

V - об’єм рідини, що розтікається, м³ або л.

Величина площі розтікання одиниці об’єму рідини (а отже, і коефіцієнт розтікання) залежить не тільки від властивостей рідини, але і від властивостей поверхні, по якій відбувається розтікання рідини, а також від температури рідини та поверхні. Відомо, що одні і ті ж рідини мають різну площу розтікання в залежності від природи твердої поверхні. З точки зору пожежовибухонебезпеки, а саме для визначення найбільшої небезпеки на випадок аварії, необхідно знати максимально можливу площу розливу даної рідини. Це дозволить передбачити профілактичні заходи з врахуванням максимальної загрози розвитку пожежі.

Встановлено, що найбільша величина розтікання рідини досягається на високо енергетичних поверхнях, до яких відноситься, наприклад, силікатне скло. Отже, якщо досліди по розтіканню проводити на силікатному склі при стандартній (кімнатній) температурі, отримаємо максимальне значення коефіцієнта розтікання. У зв’язку з цим рівняння (1) прийме вид:

(2)

де Ф₀ – площа розтікання рідини на склі (максимально можлива площа розтікання), м²;

S₀ - максимальне значення коефіцієнта розтікання для даної рідини, м²/м³, м²/л або м^-1;

V_р - об’єм рідини, що розтікається, м³, л.

Згідно літературних даних площу розливу рідини інколи характеризують діаметром або радіусом кола, що еквівалентний (по площі) розлитій рідині. Такий параметр можна знайти, порівнюючи площу розливу площі кола і розрахувавши з цього рівняння діаметр. Так, для випадку розливу рідини на склі маємо:

(4)

В лабораторних умовах можна визначити коефіцієнт розтікання будь-якої рідини (далі розтікання рідини) по поверхні твердих тіл, з яких виготовлені підлоги виробничих приміщень: лінолеум, кафель, пофарбована деревина, цемент тощо.

Вплив властивостей матеріалу та стану поверхні на розтікання рідини у порівнянні з розтіканням по склу можна оцінити коефіцієнтом K, що показує, яку частку складає розтікання S на даній поверхні від розтікання на склі S₀:

, (5)

Якщо відомі розтікання на склі S_0, коефіцієнт впливу властивостей матеріалу К_ф та об’єм розлитої рідини, площу розливу Ф можна визначити за формулою:

(6)

Крім розтікання, можна визначити також і товщину шару розлитої рідини. На склі вона буде визначатися за формулою:

(7)

Поиск по сайту: