АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ссавці

Читайте также:
  1. Дихальні шляхи
  2. Еволюція одно- та багатоклітинних еукаріот. Формування наземних екосистем.
  3. Органи дихання первинноводних організмів. Походження
  4. Основні компоненти середовища.

Клас ссавців (їжаки, коти, кити, олені, зайці, білки та ін.) займає верхню сходинку в світі тварин. Ознаками цього класу є високий рівень розвитку нервової системи, в якій особливе місце займає кора великих півкуль головного мозку, що зумовлює злагоджену роботу всіх систем організму і складну поведінку; живородіння і вигодовування малят материнським молоком, що забезпечує можливість розмноження в будь-якому середовищі і краще збереження молодняку; високорозвинена здатність до терморегуляції, яка зумовлює відносно постійну температуру тіла. Усе це сприяє тому, що ссавці заселяють усі життєві середовища: повітряно-наземне, водне й ґрунтове. Зараз їх немає тільки в Антарктиді.

Поряд з переліченими ознаками треба відзначити такі: шкіра ссавців на відміну від плазунів і птахів багата на різні залози (сальні, потові, пахучі, молочні), які виконують різні функції; тіло вкрите волоссям або шерстю, які мають величезне значення в терморегуляції; у деяких ссавців волосся частково видозмінилося на жорстку щетину (кабан), утворило пучки твердого волосся — вібриси (на морді у котячих — вуса), перетворилось на голки (дикобраз, вужак); зуби диференційовані на різці (заєць, бобер), ікла (вовк, тигр) і корінні (кінь, жираф), що забезпечує використання різноманітних кормів, недоступних іншим хребетним, і повніше засвоєння їжі; серце чотирьохкамерне, зберігається одна ліва дуга аорти; сформовані всі слухові кісточки.

Поширення ссавців дуже тісно пов'язане з умовами навколишнього середовища. Жоден клас не дав такої різноманітності форм, як ссавці. За характером зв'язку із середовищем виділяється кілька типів тварин.

Розмножуються ссавці дуже різноманітно. Тривалість виношування малят залежить від розміру тварини (у полівки— 18 днів, а в слона — 2 роки), від умов, у яких з'являються малята,— у надійній схованці малята народжуються сліпими й безпомічними (білка, кролик); у відкритій місцевості малята добре розвинені (олень, заєць). Швидкість статевого дозрівання різна: у полівок — 1 місяць, зайців, лисиць — близько року, ведмедів — 3—4 роки, зубрів 5—6 років, слонів 10—15 років, носорогів — 20 років. Частота повторення народжень: у мишей при сприятливих умовах 6—8 поносів ' на рік, у лисиць, вовків — раз на рік, у ведмедів — раз на два роки, у тигрів, білих ведмедів — раз на три роки. Численність виводку різна: у гризунів дуже велика — понад 10, у слонів, коней, верблюдів, китів, як правило, одне маля. Швидкість розмноження пов'язана з тривалістю життя: слон живе 70—80 років, малят у нього мало, статевої зрілості тварини досягають у віці 10—15 років, а полівки живуть 14—18 місяців, малят у них багато і статева зрілість настає у віці одного місяця.

Пристосування ссавців до несприятливих умов, добування їжі також різноманітне. Сезонні пристосування виявляються в м і граціях. Горизонтальні міграції пов'язані з переміщенням на порівняно великій території. Північні олені на зиму переміщуються з тундри в лісотундру. В Африці антилопи в посушливий період залишають савани. Кити регулярно переміщуються з арктичних морів в антарктичні і назад, залежно від наявності дрібних безхребетних у тій чи іншій частині Світового океану. Масові переселення властиві лемінгам, білкам, лосям, оленям, коли не вистачає корму в місцях їх звичайного проживання. При вертикальних переміщеннях звірі знаходять для себе навесні кращі умови на високогірних пасовищах, а восени спускаються на передгірні пасовища (гірські козли, барани, сарни, тури). Добові міграції пов'язані з переходом звірів від місць денних лігвищ до місць водопоїв, годівлі. Вони характерні для зайців, оленів та інших звірів. Бувають і пасивні міграції, коли тварини відходять від місць проживання не по своїй волі (білі ведмеді на крижинах, зайці під час повені на різних предметах, гризуни на суднах і залізничному транспорті переносяться на значні відстані).

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)