АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Педосфера, її роль у геосистемі Землі. Земельні ресурси світу, України, особливості використання

Читайте также:
  1. Адміністративно-правові відносини, їх структура, особливості та види.
  2. Актуальні ресурси української правничої термінології
  3. В настоящее время в заповедном деле имеется три основных идеологии, которые можно назвать как 1) ресурсизм; 2) классическое заповедание; 3) экоцентризм (этика дикой природы).
  4. В Україні природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.
  5. Велике князівство Литовське: особливості взаємодії культур литовської і давньоруської.
  6. Види конституції, їх структура та особливості
  7. Відтворення населення та його регіональні особливості
  8. Водні ресурси
  9. Водні ресурси та їх використання
  10. Водні ресурси України
  11. Г) що складає першооснову світу, його сутність
  12. Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку

Основні напрями державної політики України у галузі охорони водних ресурсів.

Довготерміновими цілями політики раціонального використання і відтворення водних ресурсів та екосистем є:

• зменшення антропогенного навантаження на водні об'єкти;

• досягнення екологічно безпечного використання водних об'єктів і водних ресурсів для задоволення господарських потреб суспільства;

• забезпечення екологічно стійкого функціонування водного об'єкта як елементу природного середовища із збереженням властивості водних екосистем відновлювати якість води;

• створення ефективної структури управління і механізмів економічного регулювання охорони та використання водних ресурсів.

Для поетапного виконання зазначених цілей необхідно здійснити комплекс заходів за такими пріоритетними напрямами:

1) охорона поверхневих і підземних вод від забруднення;

2) екологічно безпечне використання водних ресурсів;

3) відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану річок та заходи боротьби із шкідливою дією вод;

4) удосконалення системи управління охороною та використанням водних ресурсів;

5) зменшення впливу радіоактивного забруднення.

Реалізація зазначеної водно-екологічної політики повинна здійснюватися на основі розробки та поетапного впровадження природоохоронних заходів, визначених Державною та регіональними програмами екологічного оздоровлення водних басейнів.

Важливою умовою реалізації політики раціонального використання та відновлення водних ресурсів та екосистем на найближчі роки є необхідність виконання насамперед заходів, які не потребують значних капітальних затрат, а саме:

• підвищення загальної культури виробництва;

• суворе дотримання технологічних норм споживання і використання водних ресурсів;

• підтримання у належному стані діючих очисних споруд і устаткування;

• запобігання аварійним ситуаціям;

• забезпечення своєчасного прибирання сміття та очищення забудованих територій, суворого контролю з боку природоохоронних органів за станом забудованих територій міст;

• дотримання законодавства щодо режиму використання прибережних смут та водоохоронних зон; контроль за зберіганням та водні об'єкти;

• використанням органічних і мінеральних добрив, отрутохімікатів, детергентів, нафтопродуктів тощо з метою запобігання їх виносу у воду.

Педосфера, її роль у геосистемі Землі. Земельні ресурси світу, України, особливості використання.

Головна властивість ґрунту — родючість. Вона забезпечується гумусом — складною органічною речовиною, яка утворилася в ре­зультаті фізико-хімічного розкладання відмерлої органіки. Чим більше вміст гумусу, тим вище родючість, здатність ґрунту поста­чати рослини необхідними поживними речовинами.

У педосфері спостерігається не просто змішування живого й не­живого компонентів природи, але і їх узаємодія в рамках ґрунто­вої екосистеми. Значення ґрунту полягає в забезпеченні біологіч­ного кругообігу. До нього залучені всі живі організми, атмосфера, гідросфера й верхня частина літосфери. Як і в кругообігу води, у цьому кругообігу головною рушійною силою є сонячна енергія. У вигляді тепла й світла вона надходить на Землю й забезпечує основний процес біологічного кругообігу — фотосинтез. Він поля­гає у створенні зеленими рослинами на світлі органічних речовин. У ході цього процесу розкладається вода, водень використовується для створення органічних сполук, а кисень виділяється в атмосфе­ру (фотосинтез — єдиний біологічний процес, який відбувається зі збільшенням вільної енергії й прямо або побічно забезпечує до­ступною хімічною енергією земні організми). Фотосинтез відіграє провідну роль, призводячи до утворення близько 150 млрд т орга­нічної речовини, при цьому засвоюється 300 млрд т С02 і виділя­ється близько 200 млрд т вільного 02. Ця властивість дозволила називати рослини продуцентами, тобто виробниками. Тварини харчуються готовими органічними речовинами (вони поїдають рослини), тому їх називають консументами, тобто споживачами. Рослини й тварини здійснюють перетворення й переміщення ре­човин. Згодом вони відмирають, і до біологічного кругообігу при­єднуються бактерії та гриби. Вони розкладають рештки загиблих організмів до найпростіших сполук, у тому числі С02, воду, амо­ніак, які знову використовуються рослинами для створення своїх тканин, тобто органічних речовин. Починається новий цикл біо­логічного кругообігу.

Кожний наступний біологічний кругообіг дещо відрізняєть­ся від попередніх. Рослини, наприклад, беруть із ґрунту поживні речовини, а відмираючи, віддають їх назад ґрунту. Але віддають їх значно більше, тому що органічна маса рослин створюється, в основному, за рахунок вуглекислого газу атмосфери, а не за раху­нок речовин, які надходять із ґрунту через кореневу систему.

Роль кругообігів природи (у тому числі біологічного) колосаль­на, тому що вони забезпечують багаторазовість тих самих процесів і явищ і їх високу сумарну ефективність за обмеженого об'сягу ви­хідної речовини, яка бере участь у кругообігах. Усі кругообіги вза­ємозалежні між собою й утворюють на Землі загальний глобальний кругообіг речовин і енергії, який формує географічну оболонку, за­безпечує її існування й розвиток.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)