АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фигура М. Драгоманова в отечественной социологии

Читайте также:
  1. А.Н.Сысин, его роль в развитии отечественной гигиены и в становлении сан-эпид.службы в России
  2. Б) Формирование отечественной социологии права в советский период
  3. Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова
  4. Вопрос №4: «История отечественной социальной психологии».
  5. Гамма-трансфигурация
  6. Драма отечественной психологии
  7. Измерение в социологии.
  8. Исторические и теоретические предпосылки возникновения социологии.
  9. История развития отечественной криминологии
  10. Концепция «синтетической философии» Г. Спенсера. Место социологии в системе наук. Методология социологии.
  11. Метод социологии культуры в трудах классиков и современности. А.Вебер как создатель культуры социологии.
  12. Мышление: основные теории. Исследования мышления в отечественной психологии.

Однією з ключових персоналій української соціології є Михайло Петрович Драгоманов (1841 – 1895 рр.) – непересічний вчений, професор Київського університету (до 1875 року).

Михайло Петрович був одним з найактивніших громадських діячів, вчених і публіцистів свого часу. Зокрема, він був членом київської „Старої Громади”, засновником “Громади” женевської. З 1876 року М. Драгоманов внаслідок реакції російсько-імперської влади перебував у еміґрації, де до кінця життя обіймав посаду професора кафедри всесвітньої історії Софійського університету.

Наукова діяльність М.П.Драгоманова як вченого охоплює широкий спектр тем, серед яких: суспільні зміни, співвідношення соціології та історії, питання національності, проблеми прогресу. Існує опінія, що саме він вперше використав поняття “ соціологія ” серед українських вчених, погоджуючись з контівським прагненням розвинути “точність” цієї науки шляхом досконалого визначення її законів. Приведемо більш детальні відомості про його наукові пошуки і деякі громадсько-політичні погляди.

У своїх соціологічних рефлексіях вчений дотримувався еволюційної теорії, при цьому він вважав, що державна форма і політичний стан конкретного соціуму еволюціонують у прямій залежності від економічних і соціальних перетворень, є похідними від останніх. Така логіка привела М.Драгоманова до висновку про нагальну необхідність дослідження історії, оскільки це обов’язково дозволить з’ясувати суспільні закони – тоді соціологія насправді набуде необхідної точності.

Стосовно суспільної структури, то вона постає у вченого, у першому наближенні, як трикомпонентна:

  • перша складова – сукупність індивідів та народностей – матеріал, з якого складаються спільноти;
  • друга складова – різні форми спільнот – сім’я, суспільний клас, державні і міждержавні спільноти;
  • третя складова об’єднує матеріальні і духовні продукти суспільної діяльності двох попередніх.

Говорячи про прогрес, професор називав його якісною характеристикою розвитку суспільства. Він вважав, що до прогресу призводить об’єктивний і поступальний рух історії, форми якого можуть бути різноманітними – як мирними, так і радикальними (революції тощо).

Не можна обійти увагою те, що фігура М.Драгоманова як представника української соціології не позбавлена певних протиріч – національно-політичні його погляди змінювалися. Як наголошують сучасні дослідники, він, подібно до деяких інших українських соціалістів, без оптимізму ставився до європейського шляху розвитку України, активно критикуючи “українофільство” і, особливо, його крайні ідейні позиції (праця „Що таке українофільство?”). Разом з цим, соціолог патріотично прагнув протистояти ідейному тискові на українську культуру, мову, що втілилося, зокрема у таких його працях як "Політичні пісні українського народу, XVIII - XIX ст.”, „"Нові українські пісні про громадські справи”.

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)