ТЕМА 12. АВІАЦІЙНЕ СТРАХУВАННЯ. 1. Характеристика ризиків та види авіаційного страхування

1. Характеристика ризиків та види авіаційного страхування

2. Страхування повітряних суден.

3. Страхування відповідальності власників повітряних суден.

4. Страховий захист громадян від нещасних випадків.

1.Ризики авіаційного страхування підрозділяються на певні види в залежності від суб’єктів страхування.

Ризиками при страхуванні авіаційних суден є:

· повна загибель повітряного судна в результаті авіаційного випадку;

· пошкодження авіаційного судна, тобто раптове і не передбачуване

· для страхувальника порушення цілісності конструкції або деформація елементів повітряного судна будь-якими предметами, в результаті чого воно втратило властивість виконувати польоти.

При особовому страхуванні членів екіпажу та авіаційного персоналу ризиками є:

· пригоди, які відбулися під час експлуатації авіаційного судна, в результаті чого мали місце:

- загибель застрахованого судна;

- одержання тілесних ушкоджень за смертельним наслідком у випадку авіаційної події;

- отримання застрахованою особою травм, які призвели до інвалідності;

- отримання травм, які призвели до тимчасової втрати працездатності та обумовили госпіталізацію на строк більше 48 годин, на протязі 7 діб від моменту авіаційної події.

Основними видами авіаційного страхування є:

· страхування корпусів повітряних суден (авіа-каско);

· страхування запчастин та двигунів;

· страхування членів екіпажу, авіадиспетчерів та інших спеціалістів;

· страхування пасажирів від нещасних випадків;

· страхування відповідальності аеропортів та власників (операторів) ангарів;

· страхування відповідальності повітряного перевізника і виконува-

· них авіаційних робіт;

· страхування працівників повітряних робіт щодо відшкодування збитків пасажирам, пошті, вантажам іншим користувачам та третім особам.

З метою координації діяльності національних страховиків в галузі авіаційного страхування в Україні створене Авіаційне страхове бюро.

Основними особливостями авіаційного страхування є

· тотальні збитки, тобто при падінні авіасуден відбувається його повне знищення;

· застосування обов’язкової форми страхування по всіх видах авіаційного страхування;

· високі страхові тарифи, особливо за корпус авіа судна.

2. Об’єктом страхування по цьому виду авіаційного страхування є авіаційне судно, а також запасні частини з усіма видами спеціального обладнання, яке знаходиться на борту, але при умові, що обладнання, запчастини пов’язані із забезпеченням польоту.

Найбільш поширеними страховими випадками при страхуванні повітряних суден є:

· повна загибель повітряного судна в результаті авіаційної катастрофи;

· зникнення повітряного судна безвісти, тобто про нього нічого не відомо протягом 60 діб з моменту вильоту;

· пошкодження повітряного судна в результаті падіння космічних об’єктів, метеоритів і т. Ін.

Ризики, які підлягають страхуванню, охоплюють період польоту, вирулювання, буксування та стоянки літака. Такий розподіл пов’язаний з різними рівнями франшиз, які використовуються по кожному з цих етапів.

Мінімальна страхова сума встановлюється в розмірі залишкової балансової вартості повітряного судна або в розмірі вартості реновації, тобто суми, за яку можна купити таке саме нове повітряне судно.

Договір укладається терміном на 1 рік або на сезон виконання певних робіт або на окремий рейс або на окремий проміжок часу (10 діб).

Страхові тарифи встановлюються в розмірі від 6 до 10 % вартості повітряного судна.

При повітряних катастрофах виплачується страхове відшкодування в розмірі повної страхової суми. При наземних аваріях розмір збитку та страхового відшкодування визначається в сумі вартості ремонту повітряного судна.

3. Об’єктом страхування відповідальності повітряного перевізника є майнові інтереси страхувальника, які виникають внаслідок зобов’язання останнього в порядку, встановленому цивільним законодавством, тобто відшкодувати третім особам (пасажирам та вантажовласникам) збитки, пов’язані з експлуатацією повітряного судна.

Страховими випадками є такі:

· авіаційна пригода за участю повітряного судна страхувальника, внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за заподіяну шкоду (життю і здоров’ю пасажирів, їхньому майну і багажу);

· факт пошкодження, псування або заподіяння іншої шкоди багажу, пошті, вантажу, за які повітряний перевізник несе відповідальність за контрактом на перевезення;

Відповідальність за майнові збитки вважається застрахованою на час офіційного перебування вантажу та багажу на повітряному судні чи під час завантаження (розвантаження)на повітряному судні.

Страхувальником по цьому виду страхування є авіаційний перевізник, що має право здійснювати пасажирські та вантажні перевезення.

Страхувальники по вказаному виду страхування повинні страхувати цивільну відповідальність:

а) перед власниками багажу з розрахунку максимальної вантажопідйомності;

б) перед пасажирами з розрахунку кількості всіх пасажирських крісел, передбачених сертифікатом цього повітряного судна.

Договори страхування укладаються на певні періоди: на 1 літо, 1 рік, один рейс і т.д.

В Україні страхові суми за шкоду, заподіяну вантажу, залежать від злітної ваги судна:

· від 2 – 6 т – до 500 тис.грн.

· більше 6 т до 25 т – 1 млн. грн..

· від 25 до 50 т – 5 млн.грн..

· понад 100 т – 20 млн.грн..

Страхові тарифи становлять від 0,5 – 1 % страхової суми.

Страхові суми, за шкоду заподіяну життю і здоров’ю пасажирів, встановлюються:

· при виконанні польотів в межах України з розрахунку 20000 дол. США за кожне пасажирське крісло (згідно з Варшавською конвенцією);

· при виконанні міжнародних польотів у межах та на умовах, передбачених міжнародними угодами або законодавством країни, на території якої виконуються пасажирські перевезення.

Для отримання страхового відшкодування страхувальник повинен надати страховику копію письмової претензії від пасажирів або власників вантажу та всі документи, що стосуються настання страхового випадку, причин, розміру збитку.

Виплата страхового відшкодування здійснюється страховикаом на рідставі заяви страхувальник, страхового акта, а також оригіналів або нотаріально завірених копій таких документів:

· корінців авіаквитків та багажних квитанцій пасажирів повітряних суден;

· документів на перевезення вантажів та пошти;

· документів реєстрації події з повітряним судном;

· письмової претензії до страхувальника від вантажовідправників, пасажирів або їх правонаступників.

4.Основними видами обов’язкового страхування громадян від нещасних випадків на повітряному транспорті є такі:

· страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу;

· страхування працівників замовника авіаційних робіт, а також осіб, пов’язаних із забезпеченням технологічного процесу при виконанні авіаційних робіт та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків.

Відповідно до вищезазначених видів страхування застрахованими вважаються члени екіпажу, водії, службові пасажири. Зазначені особи вважаються застрахованими з моменту вступу на борт повітряного судна з метою виконання польоту до моменту залишення повітряного судна.

Об’єктами страхування є життя та здоров’я осіб, які вказані вище.

Страховими випадками доцільно вважати пригоду, яка пов’язана з експлуатацією повітряного судна і через яку сталися:

· загибель застрахованої особи чи отримання нею тілесного пошкодження із смертельним наслідком у разі авіаційної події;

· отримання застрахованою особою травм, які призвели до інвалідності;

· отримання застрахованою особою травм, які призвели до тимчасової втрати нею працездатності і зумовили госпіталізацію на строк понад 48 годин протягом 7 діб з моменту авіаційної чи наземної події.

Договір укладається, як правило, на 1 рік і діє на території всіх країн, де виконуються повітряні роботи.

Договори страхування для екіпажу і авіаційного персоналу укладаються підприємством. Пасажири страхуються при купівлі квитка.

Страхові тарифи становлять не більше 2% страхової суми. Страхова сума становить для:

· авіаційного персоналу – 50 тис. грн.;

· пасажирів – 17 тис.грн..

ТЕМА 13. СТРАХУВАННЯ МАЙНА І ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ГРОМАДЯН.

1. Страхування будівель громадян.

2. Страхування домашнього майна громадян.

3. Страхування домашніх тварин, котрі належать громадянам.

4. Страхування квартир.

5. Страхування відповідальності громадян.

1.До переліку об’єктів страхування будівель громадян належать:

· житлові, садові та дачні будинки;

· господарські будівлі (сараї, погреби, гаражі);

· зовнішні будівлі (тротуари, тераси, огорожі, ворота);

· додаткове обладнання до будівель(газопровід, водяні та газові лічильники, грати на вікнах).

Не можуть бути застраховані:

1) аварійні будівлі;

2) будівлі, що підлягають знесенню;

3) будівлі, що знаходяться в зоні, якій загрожують обвали та зсуви.

Страхування будівель здійснюється на випадок їх знищення та пошкодження внаслідок: пожежі, стихійних лих, аварії опалювальної системи, водопровідної та каналізаційної мережі, навмисних дій третіх осіб.

Договір страхування будівель укладається на декілька місяців або на 1 рік.

Страхування будівель не передбачає відшкодування збитків, що виникли через:

· гниття, знос, ураження домовим грибком;

· конструктивні недоліки будівель, які були відомі страхувальнику до настання страхового випадку;

· навмисні дії страхувальника;

· ведення військових дій;

· виникнення громадянських заворушень;

· конфіскація майна;

· екологічні катастрофи.

Страхова сума встановлюється за бажанням страхувальника, але не повинна перевищувати вартості будівлі за ринковими цінами.

При укладанні договору страхування необхідно визначити вартість будівель, тобто дати їх страхову оцінку. Для страховики користуються послугами експертів або відповідними документами бюро технічної інвентаризації.

При визначенні вартості будівель використовують оцінні норми, тобто вартість у грошовому виразі певної одиниці вимірювання нової будівлі (кв. м, куб. м, погонного м).

В оцінних документах вказується первісна та дійсна вартість будівель. Первісна вартість – це вартість нової будівлі, обчислена згідно з існуючими в даному регіоні оцінними нормами. Дійсна вартість будівлі – це первісна її вартість за вирахуванням зносу.

Страхові платежі на будівлі в сільській місцевості встановлені в розмірі від 0,2 до 0, 45%, а в міській місцевості - від 0, 18 до 0, 4% від страхової суми.

Сума збитку від пошкодження будівель визначається за формулою:

З = В – І + Р – Б, де

В – первісна вартість будівлі;

І – сума зносу;

Р – витрати з рятування будівлі;

Б – вартість залишків, придатних для будівництва.

Розмір збитку є вихідним показником для розрахунку суми страхового відшкодування. Воно визначається за формулою:

В = З х С: О, де

З – сума збитку;

С – страхова сума;

О – страхова оцінка будівлі.

Поиск по сайту: