АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основи теорії робочого колеса

Читайте также:
  1. V. РЕЖИМ РОБОТИ, ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ВІДПОЧИНКУ
  2. VІ. ПРАВОВІ І НОРМАТИВНО – ТЕХНІЧНІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  3. А. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ
  4. Абсолютний рівень цін з позицій кількісної теорії
  5. Азотисті основи як складові компоненти нуклеїнових кислот
  6. АЛГОРИТМ РОБОТИ НАД ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИМИ ЗАВДАННЯМИ З КУРСУ «ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ»
  7. Альтернативні теорії вартості
  8. Аналіз використання робочого часу
  9. Б. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА
  10. Біохімічні основи визрівання м’яса
  11. В) забезпечення максимального моменту на ведучих колесах.
  12. Виготовлення робочого розчину перманганату

 

Теоретичний напір є перетворенням питомої енергії рідини в насосі і дорівнює різниці повних питомих енергій (напорів) на виході (нагнітанні) та на вході (всмоктування) в насос (рис.9.3.)

HT = eH – eBC = HH-HBC .

Цей напір визначається за формулою Ейлера для робочого колеса лопасних насосів:

, (9.1)

де ,. – абсолютна швидкість руху рідини на вході і на виході колеса (рис. 9.3);

u1, u2 – колова (переносна) швидкість на вході і на виході робочого колеса;

w1, w2 – відносні швидкості рідини;

α1, α2 – кути між абсолютною і відносною швидкостями.

Рух рідини в насосі є складним, кожна її частинка, яка попадає на лопатку А1 А2 колеса приймає участь у двох рухах: обертається разом із колесом з переносною швидкістю u1, яка дорівнює коловій швидкості колеса на його вході, та відносною w1, з якою частинка переміщується вздовж профілю лопатки. Вектор швидкості u1 дотичний до кола радіуса r1, а вектор w1 дотичний до профілю лопатки в точці А1. Абсолютна швидкість υ1 буде дорівнювати геометричній сумі векторів w і u1.

Рис. 9.3.

 

,

а її модуль визначиться співвідношенням:

. (9.2)

Для запобігання великих втрат напору, а також для плавного руху рідини при конструюванні робочого колеса кут α1 приймають рівним 900 (cos 900 = 0), тому формула (9.1) має вигляд:

(9.3)

Із тих же міркувань кут α2 та β2 між вектором w2 та дотичної до кола повинні знаходитись у межах зігнутих назад лопаток (β<900):

α2 = 10-150, β2 = 20-450. (9.4)

Колова швидкість на виході з робочого колеса знаходиться за формулою:

u2 = 2πr2n = πD2n, (9.5)

де D2 – зовнішній діаметр колеса, м;

n – число обертів колеса за секунду, с-1 у межах 10-25 с-1.

Дійсний напір відцентрового насосу розраховується за формулою:

(9.6)

де ηr – гідравлічний коефіцієнт корисної дії насоса

ηr = 0,8-0,95, (9.7)

Kz – коефіцієнт, який враховує форму та число лопаток Z.

Із збільшенням Z, зростає. Kz. Як правило:

Kz = 0,75-0,85 (9.8)

Очевидно, що Н<НТ.

Подача насоса Q – це об’єм рідини, що подається насосом за одиницю часу.

Теоретична подача знаходиться:

QT = 2r S,

де 2r = 2 sin α2 – радіальна складова 2;

S = b2 (πD2 - Zδ2 ),

S – площа живого перерізу на виході з колеса;

b2 – ширина каналу;

δ2 – товщина лопатки на виході з колеса.

Дійсна подача насоса визначається із співвідношення:

Q = ψ η0 2r b2 (π D2 - Z δ2), (9.9)

де ψ - коефіцієнт стиснення потоку рідини лопатками на виході з колеса. При кількості лопаток Z = 6 - 12:

ψ = 0,9 - 0,95; (9.10)

η0 – об’ємний ККД насоса:

η0 = 0,85 - 0,95. (9.11)

Корисна потужність насоса розраховується за формулою:

N = ρgQH, (9.12)

де ρ – густина рідини;

g – прискорення сили тяжіння.

Загальний ККД насоса:

η = ηr η0 ηH , (9.13)

де ηr = 0.7-0.9 – гідравлічний ККД насоса, який враховує втрати енергії внаслідок гідравлічних опорів;

ηМ – механічний ККД насоса, який враховує втрати енергії (потужності) на тертя в підшипниках валу насоса, в сальниках та інших рухомих деталях насоса. Як правило, приймають високі значення:

ηМ = 0,9-0,95. (9.14)

Загальний ККД відцентрових насосів у залежності від потужності знаходиться у межах:

η = 0,6-0,92.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)