АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТУРИСТИЧНІ КРАЇНИ АВСТРАЛІЇ ТА ОКЕАНІЇ

Читайте также:
  1. G Дотримуватись законів країни, в якій реалізують бізнес.
  2. II. Організація перевірок органами Держтехногенбезпеки України
  3. IV грvпа - країни. що розвиваються (Більше 150).
  4. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  5. Агальна характеристика конституційного права України.
  6. Агропромисловий комплекс та економічна безпека країни
  7. Адміністративні проступки за Кодексом України про адміністративні правопорушення
  8. Адміністративно-правовий статус громадян України та іноземців
  9. Адміністрації України М.Я.Азаров
  10. Адміністрація Президента України
  11. Акти Верховної Ради України
  12. Акти Президента України

Австралія – країна, що займає цілий континент. Австралія – федеративна держава у складі Співдружності, очолюваної Великою Британією. Номінально главою Австралії вважається королева Великої Британії, що представлена генерал-губернатором. Австралію відрізняє наявність величезного природно-ресурсного потенціалу, передусім мінерально-сировинних ресурсів. У країні порівняно невелике за чисельністю населення (21 млн. чол.). У флорі і фауні Австралії багато ендемічних видів. Країна характеризується високим рівнем життя.

У 1788 році на місці першого європейського поселення в районі сучасного міста Сіднея був піднятий британський національний прапор, що ознаменувало початок нової історії для Австралійського континенту. Спочатку Австралія була місцем заслання британських каторжників. Але згодом на відкриті землі хлинув потік переселенців у пошуках дешевих земель, золота, успіху і щастя.

Нині Австралія має високорозвинену економіку, що порівнюється з економіками західноєвропейських країн. Маючи розвинену оброблювальну і гірничодобувну промисловість, Австралія одночасно є й найбільшим у світі експортером яловичини і шерсті.

Останніми роками до одного з перспективних секторів економіки Австралії належить туризм. Розвитку туризму сприяє ідеальний для відпочинку клімат. Тут ніколи не буває холоду і спеки. Середня температура літа – плюс 26°С, а зими – плюс 18°С. До туристичних центрів Австралії зараховують ділову столицю – місто Сідней, культурну столицю – місто Мельбурн і адміністративну столицю – місто Канберру.

Найвідомішим міжнародним курортом Австралії є Золотий Берег, розташований на східному узбережжі. Золотий Берег – це золотисті пляжі, прохолодні евкаліптові ліси, нескінченні піщані дюни. Золотий Берег простягнувся на 80 км уздовж східного узбережжя Австралії. У цьому курортному місці знаходяться тематичні парки «Світ кіно», «Світ мрій», «Світ Моря».

До числа відомих туристичних об’єктів належить Великий бар'єрний риф, що тягнеться на 2500 км уздовж узбережжя у вигляді коралових рифів і островів; це найбільший кораловий риф на планеті. При бажанні туристи можуть зробити круїзи на острови Великого бар'єрного рифу, зайнятися підводним плаванням, скупатися у водоспадах серед диких джунглів.

Однією з останніх тенденцій у розвитку внутрішнього туризму є відвідання і вивчення давніх, не зачеплених цивілізацією територій. Туристів, які подорожують на автомобілі, усе частіше привертають віддалені і малодосліджені райони. Так, популярним є ексклюзивний тур до Центральної Австралії, де можна побачити скелю Айрес Рок, складену з особливих геологічних порід червоного кольору.

Окрім Великого бар'єрного рифу до заповідних місць Австралії належить Національний парк Какаду, Акуляча затока біля західних берегів Австралії, вологі тропіки на північному сході країни, Західна Тасманійська пустеля, острів Фрейзера, центрально-східний тропічний ліс Австралії та ін.

До популярних видів відпочинку в Австралії можна віднести подорожі на довколишні острови Тихого океану, наприклад, на острови Гамільтон і Хайман. На островах є розвинена туристична інфраструктура: першокласні тенісні корти, тренажерні зали, поля для гри в гольф та ін.

Значна частина іноземних туристів, а це здебільшого японці і вихідці з інших країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, приїжджає до Австралії подивитися на унікальних тварин, що мешкають на цьому континенті: кенгуру, коалу та ін.

Останніми роками разом з традиційними галузями спеціалізації в Австралії розвивалося виноградарство. Австралія стала крупною виноробницькою країною. Традиції виноробства прийшли сюди з Європи ще у XIX столітті. Зараз практично в кожному штаті Австралії вирощують виноград і виготовляють вино. Більша частина виноградників розташована у Південній Австралії з центром у Аделаїді. У штаті Новий Південний Уельс в жовтні щороку проводяться винні фестивалі.

Значна протяжність Австралії із заходу на схід зумовлює розвиток залізничного туризму. Відомо, що в країні організований спеціальний туристичний потяг підвищеної комфортності «Індіан Пасифік». Потяг перетинає Австралію зі сходу на захід від Сіднея до Перте.

Останніми роками набув поширення ігорний бізнес. Існують казино у Брісбені, Мельбурні, Сіднеї. Перше казино в Австралії було відкрите у Хобарті на острові Тасманія у 1973 році, а казино у Перте – у 1985 році.

В колишній англійській колонії поширений освітній туризм. Особливо популярні курси англійської мови. Також Австралія є одним з центрів світового спорту. На «зеленому континенті» проводяться численні спортивні змагання. Варто згадати Олімпійські ігри у Мельбурні (1956 рік) і Сіднеї (2000 рік), а також щорічну січневу першість Австралії з великого тенісу.

Основні морські порти Австралії: Дампір, Порт-Хедленд, Ньюкасл, Сідней, Гладстон, Хей-Пойнт.

Нова Зеландія. Держава у південно-західній частині Тихого океану, розташована на островах Північний і Південний, розділених протокою Кука. Нова Зеландія входить до складу Співдружності, очолюваної Великою Британією. Номінально глава держави – королева Великої Британії, яку представляє генерал-губернатор. Основні порти Нової Зеландії: Фангарен, Окленд, Веллінгтон, Тауранга.

Нова Зеландія – розвинена індустріально-аграрна країна з порівняно невеликим населенням – близько 4,2 млн. чол. Вона відома перш за все як один з провідних світових експортерів масла, м'яса, шерсті та сиру.

На Північному острові, де мешкає 70% населення, зародилося виноробство. Тому нині Нова Зеландія поряд з традиційними галузями спеціалізації є крупним виробником вина.

Найбільше місто країни – Окленд, з населенням близько 1,5 млн. чол. Основні види ділової активності сконцентровані саме тут. Тут же знаходиться найбільший розважальний комплекс «Скай Сіті Окленд». У ньому розташовані казино, декілька ресторанів, барів, телевізійна башта, театр і готель. Комплекс був відкритий у 1996 році спільно з одним з найбільших американських казино. Окленд розміщений на вузькому перешийку Північного острова і тому порізаний бухтами. Його часто називають «містом вітрил». До пам'яток Окленду можна віднести картинну галерею, музей транспорту і техніки.

У Веллінгтоні, столиці країни, є Національна галерея мистецтв і Національний музей з прекрасними колекціями етнографічних експонатів і природної історії. Веллінгтон вважається найбільш європеїзованим містом країни. Тут великий вибір пабів, кафе, ресторанів, великих магазинів. Веллінгтон є відправною точкою поромів, що відправляються на острів Південний.

До популярних туристичних центрів Нової Зеландії відносять місто Крайстчерч, розташоване на острові Південний. Це відправна точка екскурсій на південно-західне узбережжя Нової Зеландії в край фіордів, країну дикої і незайманої природи.

Часто Нову Зеландію називають «невідомою Швейцарією Тихого океану». Це країна диких лісів, нескінченних долин, гейзерів і вулканів. Одним з головних туристичних об’єктів країни є район Роторуа – територія проживання корінних жителів країни – аборигенів маорі. Тут також знаходиться долина гейзерів.

Океанія. До туристичних дестинацій Океанії слід віднести Острови Кука, Фіджі, Західне Самоа, Таїті, острови Мікронезії, Меланезії та Полінезії й ін.

Острови Кука є залежною від Нової Зеландії територією. Це архіпелаг, що складається з 15 островів, не спотворених масовим туризмом. Тут можливі дайвінг-тури, одноденні походи в джунглі, океанічна рибалка.

Республіка островів Фіджі. Фіджі входять до числа найкращих острівних територій світу для відпочинку. Столиця країни – місто Сува. Чисельність населення складає 900 тис. чол. Фіджі складається з 322 островів, з яких населеними є одна третина.

У рельєфі островів переважають плато, що перетинаються хребтами. Найвища точка – гора Томаніві (1322 м) на острові Віті-Леву. На Фіджі тропічний океанічний клімат. Представлені вологі тропічні ліси та савани.

Два головні остови – це Віті-Леву і Вануа-Леву. Найбільш розвиненим районом держави Фіджі є кораловий берег Віті-Леву. На Віті-Леву знаходиться столиця Сува і проживає більша частина населення країни. До екзотичних екскурсій і видовищ, які тут можна спостерігати, відносяться танці на розжареному вугіллі, сплав на бамбукових плотах по гірських річках через джунглі, круїз з дельфінами та ін. Інші важливі міста: Ламбаса, Лаутока, Наді та Савусаву.

Фіджі має диверсифіковану економіку та характеризується розвиненою туристичною інфраструктурою. Фіджі знаходиться на перетині тихоокеанських авіамаршрутів, в Суві багато регіональних і міжнародних організацій. Країна багата лісами, мінеральними і рибними ресурсами, є однією з найбільш розвинених острівних економік Тихого океану. При цьому зберігається велике значення натурального господарства. Експорт цукру і розвиток індустрії туризму зі щорічними майже 0,5 млн. туристами є основними джерелами валюти.

Західне Самоа – маловідомий і майже не зачеплений цивілізацією куточок землі. Тут провів чотири останні роки свого життя легендарний автор «Острову Скарбів» Роберт Л. Стівенсон, що страждав на важку форму туберкульозу. Туристи можуть відвідати музей автора захоплюючого роману про піратів.

Таїті – частина Французької Полінезії – являє архіпелаг з понад ста островів у південно-східній частині Тихого океану. Острови об'єднані у декілька груп: Таїті і Бора Бора, Маркізькі острови, атол Туамоту, острови Мангарева. Адміністративним центром є місто Папеєте. Тут туристам в якості розваг пропонують вертолітні екскурсії, екскурсії на яхті, джипах або міні-автобусах через тропічні ліси.

Сьогодні на Таїті спостерігаються найбільші показники рівня життя з усіх держав і територій Океанії. Істотним економічним чинником є туризм. Хоча Франція щороку перераховує своїй заморській території суму близько 1 млрд. євро, острів зобов’язаний платити за свої товари, що надходять до Франції, від 200% до 300% мита, що значною мірою нейтралізує фінансову допомогу.

Після багаторічного гніту з боку католицьких місіонерів таїтянська культура знов відроджується. Щороку наприкінці червня – на початку липня проводиться хейва, спектакль танців Полінезії. У межах цього заходу змагаються різні танцювальні групи у традиційних таїтянських танцях. У доволі пишних і креативних костюмах протягом двох тижнів представляються танцювальні програми, що готуються заздалегідь. Хейва є найважливішою культурною подією на Таїті. На різних островах, таких як Бора-Бора, проводяться свої Хейви, дещо скромніші за розмахом.

Художник Поль Гоген жив і працював на Таїті, залишивши картини з таїтянськими мотивами. Окрім того, Таїті відоме своїми лікувальними водами.

НоваКаледонія є володінням Франції у Тихому океані. Столиця Нової Каледонії – Нумеа. Населення – 227 тис. чол. (2009). Економіка Нової Каледонії базується передусім на видобутку нікелю, а також заліза, кольоровій металургії, риболовстві, сільському господарстві. Істотні прибутки приносить туризм та фінансова допомога від Франції.

Ця країна є унікальним оазисом тихоокеанської флори і фауни. Острови оточені бар'єрним рифом, який утворює замкнену екосистему. Тут проростає близько 2500 унікальних рослин, що перетворює Нову Каледонію на «перший ботанічний сад» усього південно-тихоокеанського узбережжя. Гордість Нової Каледонії – Amborella Trihopoda, що має репутацію «матері квітів» нашої планети. З морських чудес найекзотичнішим є чорний молюск Cyprae niger. Символом острова є птах кага, який не літає, а замість співів видає дивні лаючи звуки. Ендемічні види флори і фауни, продумані природоохоронні заходи створюють хороші перспективи для розвитку екологічного туризму. Нова Каледонія привертає також аквалангістів і нирців.

Архіпелаг має великий туристичний потенціал, який ще не реалізований, адже туристична сфера почала розвиватися тільки з середини 1980-х років. Розвитку туризму сприяють прекрасно налагоджене транспортне сполучення і розвинена туристична інфраструктура на усіх островах архіпелагу. Заснована у 1983 році національна авіакомпанія Aircalin обслуговує 10 міжнародних ліній, у тому числі з Японією, Австралією, Новою Зеландією і Таїті на високому міжнародному рівні.

Наскальні малюнки і гончарні вироби свідчать про те, що архіпелаг був заселений приблизно за 2500 років до Різдва Христова вихідцями з Південно-Східної Азії. Сучасних місцевих мешканців називають канаками. Традиційний канацький спосіб життя передбачає складну систему ритуальних взаємовідносин. Не дивлячись на помітний вплив європейського способу життя, канаки усіляко підтримують і культивують власні традиції, що зобов’язують дотримуватися системи обрядів, складної соціальної ієрархії, культу обміну і дарування подарунків, поклоніння пращурам і родоплемінних зв’язків. Навіть молодь поступово повертається до історичних традицій, не дивлячись на те, що рівень освіти місцевих жителів постійно підвищується. Величезне значення надається легендам і сказанням, які усно передаються із покоління в покоління.

Місцеві мешканці намагаються дотримуватися традиційних ремесел – ловлять рибу, збирають копру і трави і доволі рідко влаштовуються на роботу у європейському бізнесі (хоча і не стороняться його). Окрім легендарної доброзичливості і гостинності, остров’яни зберегли власні клани, традиції, культуру та історію.

Соломонові острови – держава у південній частині Тихого океану. Входить до складу Співдружності, очолюваної королевою Великої Британії. Столиця – місто Хоніара. Острови Соломона були відкриті у 1568 році іспанським мореплавцем А. Менданья де Нейра. Він виміняв у місцевих жителів золото і назвав ці острови Соломоновими, порівнявши їх із «золотою країною» Соломона.

Соломонові острови простягнулися двома ланцюгами із північного заходу на південний схід більше ніж на 1400 км. Більша частина островів архіпелагу – вулканічні вершини підводного хребта. Гірські ланцюги займають майже усю їхню поверхню, лише уздовж узбережжя тягнуться вузькі низини. Більш широка берегова низина є тільки на північно-східному березі Гуадалканала. На цьому ж острові знаходиться найвищий гірський пік країни – гора Макаракомбуру (2447 м). На островах зустрічаються потухлі і діючі вулкани, гарячі джерела, часто трапляються землетруси. Багато островів оточені кораловими рифами. Окрім вулканічних островів існують коралові острови-атоли.

Клімат на островах екваторіально-тропічний, пом’якшений впливом океану. На усіх островах багато гірських річок, які круто спадають зі скель. Гори вулканічних порід вкриті густими вологими лісами, у яких проростають цінні тропічні породи дерев. Низинні райони використовуються для вирощування кокосових пальм, батату, таро, ямсу, рису, какао та інших культурних рослин.

Три чверті працюючих зайняті у сільському господарстві, а також у сфері риболовлі і лісозаготівель. У промисловому секторі зайнято 5%, у сфері обслуговування – 20% населення. Країна має великі поклади свинцю, цинку, нікелю і золота, а також бокситів і фосфатів, однак вони не розробляються.

Соломонові острови у значній мірі зберегли свій колишній культурний облік. У селах переважають будинки традиційного типу: легкі, прямокутні хатини на стовпах з плетеними стінами і двоскатним дахом з пальмових листів. Однак у великих населених пунктах немало будівель європейського типу. В одязі європейські елементи істотно потіснили традицію.

У духовній сфері остров’ян традиції також щільно переплітаються з сучасністю. Серед місцевого населення порівняно добре зберігся фольклор, самобутні пісні та танці, прикладне мистецтво, однак запроваджується і сучасна культура. Приблизно 97% населення островів сповідують християнство, здебільшого протестантського толку. Лише 19% належить до римо-католицької церкви. 2,9% населення практикують туземні релігійні вірування.

Для туризму країна приваблива низкою обставин. Значна частина населення островів живе, як і раніше, в умовах родоплемінних відносин. Тому інтерес для туристів може представляти знайомство з життям і побутом місцевих аборигенів. Архіпелаг практично не знайомий з масовим туризмом, що зумовило збереження первозданної природи.

У часи Другої світової війни околиці архіпелагу були місцем жорстоких боїв англо-американського і японського флотів. На дні океану покояться десятки потонулих кораблів.

Вануату – держава в Океанії, що розташована на островах Нові Гібриди у південно-західній частині Тихого океану. Наприкінці XVIII століття острови були досліджені англійським мореплавцем Дж. Куком.

Частиною національного колориту є синтез англійської, французької і меланезійської культур. Європеїзовані міста Порт-Віла і столиця країни Лугенвіль гармонійно уживаються з численними селищами остров'ян.

Кожний з островів має свою специфіку. Популярність острову Амбріму принесли місцеві чаклуни з їх магією і чарівництвом.

Острів Есперіту-Санто покритий тропічними лісами. Тут безліч загублених у джунглях селищ місцевих аборигенів. Крім того, у межах острова знаходиться так званий «мис мільйона доларів». Після Другої світової війни американці скинули в океан біля мису машини, зброю, верстати та інше промислове устаткування, оскільки острівні власті відмовилися придбати все це за завищеними цінами. Ця обставина може привернути дайверів. На островах багато прекрасних і практично безлюдних пляжів.

На території Океанії багато загублених островів, які можуть представляти інтерес для любителів екзотики і пригодницького туризму.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)