АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особливості банкрутства і ліквідації селянського (фермерського) господарства

Читайте также:
  1. IV. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ
  2. V. Особливості обліку деяких запасів
  3. V. Характерологічні особливості
  4. VIII. Особливості проходження служби військовослужбовцями, щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство або справа розглядається судом чи вирок суду набрав законної сили
  5. Аварії в свердловинах, причини виникнення й способи ліквідації
  6. Адміністративно-правові відносини, їх структура, особливості та види.
  7. Аналіз документів: поняття, види, особливості застосування
  8. Аналіз економічного розвитку сільського господарства
  9. Анатомо – фізіологічні особливості дитячого організму та характерні патологічні стани в різні вікові періоди.
  10. Анатомо-фізіологічні особливості доношеної новонародженої дитини
  11. Анатомо-фізіологічні особливості органів і систем
  12. Анатомо-фізіологічні особливості підшкірно-жирової клітковини

Підставою для визнання селянського (фермерського) господарства банкрутом є його неспроможність задовольнити протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Заява підприємця - голови селянського (фермерського) господарства про порушення справи про банкрутство подається в господарський суд за наявності письмової згоди всіх членів селянського (фермерсь­кого) господарства підписується головою селянського (фермерського) господарства.

До заяви голови селянського (фермерського) господарства про по­рушення справи про банкрутство додаються документи, які містять відомості:

- про склад і вартість майна селянського (фермерського) господар­ства;

- про склад і вартість майна, яке належить членам селянського (фер­мерського) господарства на праві власності;

- про розмір доходів, які можуть бути одержані селянським (фер­мерським) господарством після закінчення відповідного періоду сільсько­господарських робіт.

Зазначені документи також додаються головою селянського (фер­мерського) господарства до відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство, подану кредитором.

Головою селянського (фермерського) господарства у двомісячний строк з дня прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство селянського (фермерського) господарства може бути подано в господарський суд план відновлення платоспроможності селянського (фермерського) господарства.

У разі якщо здійснення заходів, передбачених планом відновлення платоспроможності селянського (фермерського) господарства, дасть змогу селянському (фермерському) господарству, зокрема за рахунок доходів, які можуть бути одержані селянським (фермерським) господар­ством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт, погасити вимоги за грошовими зобов'язаннями та зобов'язання­ми щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), господарсь­ким судом вводиться процедура розпорядження майном селянського (фермерського) господарства. Про введення процедури розпорядження майном селянського (фермерського) господарства господарським судом виноситься ухвала, яка може бути перевірена у порядку нагляду,

Процедура розпорядження майном селянського (фермерського) гос­подарства вводиться на строк закінчення відповідного періоду сільсько­господарських робіт із врахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції. Зазначений строк не може перевищувати п'ятнадцяти місяців.

У разі якщо після введення процедури розпорядження майном погіршилося фінансове становище селянського (фермерського) господарства у зв'язку із стихійним лихом та іншими несприятливими умовами, строк процедури розпорядження майном може бути продовжено на один рік.

Для здійснення процедури розпорядження майном селянського (фер­мерського) господарства господарським судом призначається розпо­рядник майна, який може не мати ліцензії розпорядника майна.

Повноваження розпорядника майна можуть здійснюватися головою селянського (фермерського) господарства за погодженням з призначе­ним розпорядником майна.

У разі визнання господарським судом селянського (фермерського) господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси селянського (фермерського) господарства включають­ся нерухоме майно, яке знаходиться у спільній власності членів селянського (фермерського) господарства, у тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча ху­доба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка обладнання, транс­портні засоби, інвентар та інше майно, набуті для селянського (фермерсь­кого) господарства на загальні кошти його членів, також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать селянському (фер­мерському) господарству і мають грошову оцінку.

У разі банкрутства селянського (фермерського) господарства земель­на ділянка, надана селянському (фермерському) господарству у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди, використовується відповідно до Земельного кодексу України.

Майно, що належить голові та членам селянського (фермерського) сподарства на правах приватної власності, а також інше майно, стосовно якого доведено, що воно набуте на доходи, які не є у спільній власності членів селянського (фермерського) господарства, не вклю­чаються до складу ліквідаційної маси.

Нерухоме майно, а також майнові права щодо нерухомого майна, які включаються до складу ліквідаційної маси селянського (фермерсь­кого) господарства, можуть бути продані тільки за конкурсом, обо­в'язковими умовами якого є збереження цільового призначення сільськогосподарських об'єктів, що продаються.

З дня прийняття постанови про визнання селянського (фермерсько­го) господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури діяльність селянського (фермерського) господарства припиняється.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)