АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ЗМІСТ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Читайте также:
  1. I. Організація студентів до практичного заняття
  2. I. Організація студентів до практичного заняття
  3. III. Основний зміст роботи
  4. III. Основний зміст роботу
  5. IV. Діяльнісна змістова лінія
  6. V. ЗМІСТ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  7. V. Зміст навчального матеріалу
  8. V. Зміст теми заняття.
  9. V. Зміст теми попереднього заняття.
  10. VI. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ
  11. VI. Підготовка процесуальних документів до практичного заняття – до 5 балів за кожний документ
  12. VII. Матеріали методичного забезпечення заняття .

 

1 Кваліфікація нещасних випадків

2 Розслідування та облік нещасних випадків та профзахворювань

3 Огляд місця, опитування потерпілого, свідків

4 Профілактика травматизму

 

1 Оцінка стану травматизму і профзахворюваності

Для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві, галузі і в промисловості в цілому використовують кількісні і якісні відносні показники. Кількісній показник травматизму або показник частоти травматизму розраховується 1000 середньосписочної кількості працюючих:

(1.1)

де:

- випадків травматизму за звітний період, вип.;

Р - середньосписочна кількість працівників на підприємстві за той же звітний період часу, чол.;

Кчп - коефіцієнт частоти травматизму.

Отже, коефіцієнт частоти травматизму — це кількість нещасних випадків за розрахунковий період.

Якісни й показник травматизму або показник важкості травматизму Кн

характеризує середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого за звітний період:

(1.2)

Дт - загальність кількість днів непрацездатності у всіх потерпілих, роо.

дні;

Тт - загальність кількість несучасних випадків за той же період часу,

вип.;

Кв - коефіцієнт важкості травм.

Цей показник не враховує стійкості втрати працездатності і тому повністю не характеризує важкості травматизму. Таким чином, коефіцієнтважкості травматизму — де середня тривалість непрацездатності одного потерпілого, виражена в робочих днях за відповідний період.

Крім цих показників підраховують далі про кількість людино-днів непрацездатності на 1000 працюючих - коефіцієнт загального травматизму (або коефіцієнт мінімальних матеріальних збитків – Кмз)

Ці показники враховують при проведені статистичного аналізу виробничого травматизму.

Під дією шкідливих виробничих факторів у робітників можуть виникати професійні захворювання. Вплив цих факторів на здоров’я працюючих оцінюють показником К,т і тяжкості Ктз профзахворювання (аналогічно).

де: - коефіцієнт профзахворювання;

- кількість випадків профзахворювання за звітний період, вип.;

Р - середньосписочна кількість працівників на підприємстві за той же звітний період часу, чол.;

Квпз - коефіцієнт важності профзахворювання;

Дпз - загальна кількість днів непрацездатності у всіх потерпілих, роб.

дні.

Крім показників частоти і тяжкості профзахворюваності важливо також визначити показники рівня загальної захворюваності. З цією метою розраховують показники частоти випадків захворювань К,а та показник днів

непрацездатності Кпч, які припадають на 100 працюючих:

де:.

З - кількість випадків захворювання за звітний період часу, вип.;

Р - середньосписочна кількість працівників на підприємстві за той же

звітний період часу,час;

Д3 - кількість днів непрацездатності за той же звітний період, роб дні.

На основі отриманих показників визначають динаміку виробничого травматизму, професійної та загальної захворюваності за відповідний період, яка дозволяє оцінити стан охорони праці на підприємстві та вибрати ефективні напрями дії щодо забезпечення здорових та безпечних умов праці.

2 Методи травматизму травматизму і профзахворюваності

В останній час все більше назріває питання математичних залежностей, які лежать в основі проблеми “людина-виробництво-травматизм”. Наукова обґрунтованість значення параметрів виявлення об’єктивних закономірностей дають можливість встановити вплив різних факторів та прийняти правильні рішення у питаннях охорони праці, оцінити можливість травматизму та професійних захворювань на майбутнє розробити заходи профілактики для забезпечення необхідної безпечності виробничого процесу. Відповідно до однієї з багато чисельних залежностей в якості критерію безпечності може бути прийнята ймовірність Р, котра визначається за формулою.

Т3 -заданий період часу, за який визначається величина Р (ймовірність травматизму);

N -кількість бригад або дільниць;

п -кількість зафіксованих випадків травматизму (або профзахворювання) в N бригадах;

Т -час, за який були зафіксовані випадки травматизму (або

профзахворювання) в N бригадах.

Результати вважаються достовірними, тобто забезпечують головну умову (безпечність роботи за період Т3), якщо Р> 0,95. Якщо Р <0,95, то

повної впевненості в безпечності роботи Т3 бути не може.

Приклади виконання розрахунків.

Приклад 3.1: На підприємствах галузі на протязі року середньосписочна кількість працівників складу 247772 чоловік. За цей період мали місце 118 випадків виробничого травматизму, які визвали сумарну втрату робочого часу рівну 4616 робочих днів. Визначити показники травматизму для даної галузі.

Рішення Коефіцієнт частоти травматизму визначається за формулою (1.1)

Коефіцієнт важкості травматизму Квт формулою (1.2)

Коефіцієнт важкості травматизму (або коефіцієнт мінімальних матеріальних збитків) для даного випадку складає за формулою (1.3)

 

Приклад 3.2: На дільниці підприємства галузі працює 146 чоловік. За минулий рік випадків травматизму та профзахворювань не було. Але мали місце 48 випадків загального захворювання, по яким непрацездатність склала 486 робочих днів. Визначити показники рівня загального захворювання для даної дільниці підприємства.

Рішення. Коефіцієнти частоти випадків загального захворювання К,

(або днів непрацездатності) розраховуються на 100 працюючих за формулами (2.6) та (2.7)

Приклад 3.3 За два роки роботи (Т = 8 кварталів) в шістьох бригадах зв’язківців (N = 6) трапилося 11 нещасних випадків (И = 11). Необхідно визначити, чи можуть відбутися в цих бригадах на протязі першого півріччя 3 -2 квартали) майбутнього року

нещасні випадки на виробництві.

Рішення ймовірність нещасних випадків визначається по формулі (3.1)

Одержаний результат (так як Р = 0,637 < 0,95) свідчить про те, що при даній організації праці зв’язківців повної впевненості в безпечності роботи цих бригад зв’язківців бути не може. Для забезпечення необхідної безпечності роботи слід вдосконалити організацію умов праці.

Завдання:

Розрахувати показники травматизму, рівень загального захворювання, імовірність нещасного випадку на конкретних виробничих ділянках згідно індивідуальних завдань (видаються викладачем).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)