АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Види електровибухових мереж та їх розрахунок

Читайте также:
  1. I. Розрахунок опору опускних труб
  2. III. Розрахунок корисного напору циркуляції відвідних труб
  3. V. Розрахунок немеханічного обладнання.
  4. VII. Розрахунок площі цеху
  5. Адресація в IP–мережах
  6. Аеродинамічний розрахунок повітропроводів
  7. Аналітичний розрахунок параметрів пускових газліфтних клапанів
  8. Архітектура нейромереж
  9. Базова (транспортна) мережа та мережа доступу
  10. Біологічні нейрони і нейромережі
  11. ВИБІР І РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ УСТАТКУВАННЯ І ЙОГО ГАБАРИТНИХ РОЗМІРІВ
  12. Вибір типу трансформаторної підстанції напругою 10/0,4кВ. Вибір елементів живлячої мережі.

В електровибухових мережах застосовують такі з’єднання електродетонаторів: послідовне; паралельно-пучкове; змішане. У кожному випадку обов’язково необхідно провести розрахунок опору мережі для того, щоб підібрати відповідне джерело струму.

Послідовна мережазастосовується при джерелах живлення, що розвивають високу напругу при незначній силі струму (наприклад: конденсаторні підривні машинки). Загальний опір такої мережі складатиме

 

(Ом)

 

де r м – опір магістральних проводів;

r діл – опір усіх ділянкових проводів;

r ед – опір одного електродетонатора;

m – кількість електродетонаторів.

Послідовна мережа з попарно-паралельним з’єднанням ЕД застосовується для підвищення надійності вибуху при підриванні ґрунтів та внутрішніх зарядів, коли джерела живлення розвивають високу напругу при незначній силі струму. У разі відмови одного ЕД мережа може буде розімкнута. Загальний опір такої мережі складатиме

(Ом)

де mn – число пар електродетонаторів.

Паралельно-пучкова мережа застосовується при джерелах живлення, що забезпечують низьку напругу (наприклад – акумулятори) при достатньо великій силі струму. Загальний опір такої мережі складатиме

(Ом)

де п – число гілок розгалуження.

Змішана мережа допускається при джерелах живлення, що забезпечують високу напругу, при достатньо великій силі струму (наприклад – пересувні електростанції). Загальний опір такої мережі складатиме

(Ом)

де rділ – опір ділянкових проводів усіх ділянок однієї гілки.

Тема№4.Підривання елементів конструкцій з дерева, металу, цегли,

каменю, бетону й залізобетону

Підривання елементів конструкцій з дерева, а саме: колод, брусів, балок, пакетів колод, кущів паль тощо, проводиться зовнішніми зарядами – контактними і неконтактними. Контактні заряди за формою можуть бути: зосереджені, подовжені та фігурні; неконтактні заряди – тільки зосереджені.

Масу контактного зовнішнього заряду визначають за наступними формулами:

для підривання круглих колод діаметром до 30 см (мал. 7а)

 

(г);

 

для підривання колод діаметром більше 30 см

(г);

для підривання брусу товщиною до 30 см (мал. 7б)

(г);

 

для підривання брусу товщиною більше 30 см

 

 

(г),

де С – маса заряду, г;

К – коефіцієнт, що залежить від породи (міцності) та вологості дерева; значення К береться: для слабких порід (осика, вільха) – 0,8; середніх порід (сосна, ялина) – 1; міцних порід (дуб, береза) – 1,6 (РПР-69, табл.17);

D – діаметр колоди, см;

F – площа поперечного перерізу, см2.

h – товщина бруса в напрямку дії вибуху, см.

 

Малюнок 7 – Підривання зосередженим зарядом:

а – колоди; б – збірного дерев’яного брусу

1 – дріт (шпагат); 2 – заряд; 3 – запалювальна трубка

Масу заряду з пластичної ВР слід зменшувати на 1/3 й доцільно з неї робити кільцевий заряд.

Для дерева на корені або свіжозрубаного дерева заряд ВР необхідно збільшувати на 25 %. При валці дерева заряд розташовують з того боку, в який його необхідно звалити.

Неконтактні заряди для підривання конструкцій з дерева (розосереджені кущі паль, пальові опори) (мал.8) розраховуються за формулою

(кг)

 

Малюнок 8 – Підривання розосередженого куща паль неконтактним зарядом: 1 – заряд; r – радіус руйнування; D – діаметр найбільш віддаленої палі  

 

де С – маса заряду, кг;

К – коефіцієнт, що залежить від породи (міцності) та вологості дерева; значення К береться: для слабких порід (осика, вільха) – 0,8; середніх порід (сосна, ялина) – 1; міцних порід (дуб, береза) – 1,6;

D – діаметр (товщина) найбільш віддаленого елемента, що підривається, м;

r – відстань від центру заряду до осі найбільш віддаленого елемента, м.

Ця формула дійсна й для підривання дерев’яних елементів неконтактним зарядом під водою, тільки маса заряду зменшується в 2 рази за умови, що глибина занурення заряду рівна або більша половині розрахункової відстані.

Елементи сталевих конструкцій (листи, балки, труби, стержні, троси) підриваються контактними зовнішніми зарядами, які за формою можуть бути подовженими, зосередженими, кумулятивними та фігурними.

Розрахунок зарядів для підривання металевих листів (мал.9) здійснюється за наступними формулами:

при товщині листів до 2 см

С=20 F (г);

при товщині листів більше 2 см

C=10 hF (г),

Малюнок 9 – Підривання сталевого листа подовженим зарядом: 1 – заряд; h – товщина листа; в – ширина листа  

де C – маса заряду ВР, г;

F – площа поперечного перерізу листа по площині перебивання, см2;

h – розрахункова товщина листа, см.

Маса подовженого кумулятивного заряду з пластичної ВР визначається за цією ж формулою C=10 hF із зменшенням у два рази.

Зосереджений кумулятивний заряд з пластиту-4 визначається за формулою

C = 2,5 h3 (г),

де C – маса заряду, г;

h – товщина листа, см.

При перебиванні і пробиванні броньових листів вага усіх видів зарядів збільшується у два рази.

Сталеві стержні, прути круглого перерізу (мал.10) при діаметрі до 2 см підриваються зарядом тротилу масою 200 г або зарядом з пластичної ВР масою 100 г.

мал. 10 – Підривання сталевого стержня зарядом з пластичної ВР: 1 – заряд з пластиту-4; 2 – шпагат; 3 – запалювальна трубка  

 

При діаметрі більше 2 см вага заряду визначається за формулою

 

С=10D3 (г),

де С – маса заряду, г;

D – діаметр стержня (прута), см.

Заряд повинен бути розташований таким чином, щоб він перекривав всю ширину (діаметр) стержня і мав висоту не менш ніж 2,5 товщини стержня.

Сталеві канати перебиваються парними зосередженими зарядами з тротилових шашок, які кріпляться з протилежних боків каната, із зміщенням одна по відношенню до іншої по довжині (мал. 11). Маса заряду визначається за попередньою формулою.

 

мал. 11 – Підривання сталевого каната зосередженим зарядом з тротилових шашок: 1 – заряди; 2 – відрізки ДШ; 3 – запалювальна трубка; 4 – шпагат

 

Сталеві труби й пустотілі колони підриваються зарядами, що розраховані за площею поперечного перерізу або товщиною металу труби (колони). Заряд розташовується ззовні труби (колони) не менш ніж на 3/4 її окружності.

Елементи конструкцій з цегли, бетону й залізобетону підриваються зовнішніми (контактними й неконтактними) або внутрішніми зарядами, які розташовані в нішах, борознах, свердловинах, шпурах. Контактні заряди можуть бути зосередженими й подовженими.

Розрахунок зосереджених контактних зарядів здійснюється за формулою

 

C = АВR3 (кг),

де С – маса заряду, кг; А – коефіцієнт міцності матеріалу;

В – коефіцієнт забивки (табл.5); R – необхідний радіус руйнування (РПР-69,), м.

Таблиця 7


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)