АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особливості застосування методів менеджменту в ринкових відносинах

Читайте также:
  1. Адміністративно-правові відносини, їх структура, особливості та види.
  2. Велике князівство Литовське: особливості взаємодії культур литовської і давньоруської.
  3. Вибір методів атестації.
  4. Видає дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
  5. Види конституції, їх структура та особливості
  6. Визначення зон захисту блискавковідводів методами зихисного кута, фіктивної сфери і у разі застосування захисної сітки
  7. Відтворення населення та його регіональні особливості
  8. Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку
  9. Державна служба та її особливості в Україні
  10. Джерела (форми) трудового права України: поняття, види, особливості
  11. Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
  12. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин, їх переваги

2.1. Сутність та класифікація методів менеджменту

В соціальних системах управління - це складний і динамічний процес, який здійснюється людьми для досягнення поставлених цілей. Нехай нам відома мета. Треба ж ще знати найефективніші шляхи і методи їх досягнення, тобто виникає питання: «Як найбільш раціонально досягнути мети?».

Ми сказали «методи досягнення». Що таке метод? Методом називають прийом або сукупність прийомів в якій-небудь сфері людської діяльності, способи досягнення якоїсь мети, шляхи вирішення якогось завдання.

ФМетоди менеджменту - це сукупність способів і прийомів впливу

на колектив працівників та окремих виконавців з метою досягнення

цілей організації та ефективного виконання її місії.

Методи менеджменту покликані забезпечити високу ефективність діяльності

колективів, їх злагоджену роботу, сприяти максимальній мобілізації творчої

активності кожного його члена, забезпечити своєчасну і дієву ліквідацію

відхилень від накресленої програми дій. Це відрізняє методи менеджменту від

технічних і технологічних методів управління, які використовуються в процесі

вирішення виробничо-господарських завдань.

 

МЕНЕДЖМЕНТ: теоретичні основи і практикум


основним положенням.
і.,. _______________________________________________________________ /. Кант

Методи менеджменту є засобом практичної реалізації вимог об'єктивних економічних законів розвитку суспільства і відповідних їм закономірностей І принципів менеджменту. Вони багатогранні, неперервно розвиваються і удосконалюються на основі критичного аналізу практики і експериментів.

Методів менеджменту є дуже багато, але всіх їх можна класифікувати на такі три групи:

> економічні;

> організаційно-розпорядчі;

> соціально-психологічні. —У за напрямком впливу на керований об'єкт

за способом врахування інтересів працівників

"► за формою впливу на керований об'єкт

за характером впливу на керований об'єкт

Методи менеджменту взаємопов'язані, отже цей поділ цілком умовний. Наприклад техніко-економічний план (економічний метод) починає впливати на працівників організації після того, як він затверджений наказом директора (розпорядчі методи). При цьому можливі зміни у складі працівників (соціально-психологічні методи), викликані необхідністю виконання цього плану. Тому на практиці застосування конкретного методу має комплексний характер.

2.2. Економічні методи менеджменту

Економічні методи менеджменту реалізуються через об'єктивні економічні закони і інтереси, які властиві конкретному способу виробництва.

^ Увага! \^^

^ Слід розрізняти інтереси держави, колективу під-""""-~>-^^

приємства і особисті інтереси працівника. Свідоме використання

об'єктивних законів і інтересів на основі товарно-грошових відносин

^""^-^^на всіх ієрархічних рівнях є основою економічних методів.^---^"^

 

* Сукупність прийомів, способів, що забезпечують використання об'єктивних економічних законів і інтересів у діяльності організації на основі товарно-грошових відносин з метою досягнення її цілей називається економічними методами менеджменту.

ТЕМА 2. Методи менеджменту


В систему економічних методів входять практично всі важелі механізму господарювання: Фціна, Фкредит, Ффінанси, Фприбуток, Фекономічні стимули (заробітна плата, премії, тощо), Фподатки, Фбюджет, Фплани.

Ціни дозволяють стимулювати випуск необхідної продукції за кількістю та якістю, досягати фінансової стабілізації, сприяти структурним змінам в організації, активізувати інвестиційний та інноваційний види діяльності.

Фінанси як спосіб досягнення максимального достатку організації' впливають на працівників шляхом отримання і використання централізованих і децентралізованих грошових коштів.

Кредит виступає як спосіб тимчасової передачі грошових засобів, товарів та інших цінностей на умовах повернення та платності (у вигляді плати за кредит), і мас вплив на працівників аналогічно фінансам.

Економічні стимули базуються на використанні матеріальних стимулів (тарифних ставок, посадових окладів, доплат, надбавок, премій), дивідендів, цінних паперів, дотацій, компенсацій, пільг тощо.

Ягоди іе будуть працювати з макі шумом усиль, гкщо ге заб< [вчити їм щедрої та гарантованої надбавки. З іншого боку, для блага самих же робітників так само шкідливо м пе,-.і.,і ■ вати її і яедогглач; мти > зипадку надмірної оплати багаті хк почне працювати не в повні „і. ■,;хе іе і іьш або менп недбалими іарнотратн м

Податки сприяють регулюванню взаємовідносин держави з фізичними та юридичними особами. Одночасно податки виступають основним джерелом оформлення і поповнення доходної частини бюджету держави.

Бюджет як основний вираз збалансованості доходів і видатків за конкретний період дозволяє впливати на процеси зменшення витрат на виробничо-господарську діяльність, пошук шляхів збільшення доходів, створення режиму економії тощо.

Ряд авторів підручників з дисципліни «Основи управління» у вісімдесятих роках (І.П. Серештан, О. В. Козлова) плани вважали формою вибору і забезпечення взаємозв'язку різних економічних методів. Однак крім сказаного, плани - це і економічні.методи, про що доказово стверджують Б. М. Андрушків, О. Є. Кузьмін, Ф.І. Хміль. Плани впливають на працівників шляхом їх побудови, за тривалістю дії, рівнем впливу та змістом. Місячні, квартальні, річні та іншої тривалості плани впливають на ритмічність виробничо-господарської діяльності, якість продукції, становище організації на ринку тощо. їх вплив на працівників створює атмосферу зайнятості, безперервності трудових процесів, постійності у виготовленні продукції та наданні послуг.

Розробка планів на рівнях організації, підрозділів, служб і т. п. дає

можливість забезпечити вплив на відповідні групи працівників.

^ Основною відмінною рисою економічних методів є можливість їх

У кількісного вимірювання. В зв'язку з тим економічні методи дають

• можливість співвиміряти реакцію системи при тій чи іншій силі впливу

_____ на неї. ____________________________________________________

ЗО МЕНЕДЖМЕНТ: теоретичні основи і практикум


2.3. Організаційно-розпорядчі методи менеджменту

ФОрганізаиійно-розпорядчі методи - це сукупність засобів і прийомів

прямого керуючого впливу на організаційні відносини між: працівниками

в процесі функціонування системи (виробництва, надання послуг) з

метою керування її стану у відповідності до умов, що змінюються.

Організаційно-розпорядчі методи інколи називають адміністративними.

Однак поняття «Організаційно-розпорядчі методи» більш глибоке, ніж

«адміністративні», оскільки перше поняття включає вивчення організаційних

впливів у різних формах їх вияву.

За характером впливу організаційно-розпорядчі методи діляться на два види (рис.2.1.):

Методи організаційного впливу

- організаційне регламентування

- організаційне нормування

- організаційно-методичне інструктування

Організаційно-розпорядчі методи

Методи розпорядчого впливу

- накази

- розпорядження

- усні вказівки

Рис.2.1. Класифікація організаційно-розпорядчих методів

Організаційне регламентування полягає в складанні сукупності правил. які встановлюють порядок роботи підрозділів або виконавців; в упорядкуванні виробничих процесів, що протікають, підпорядкування їх певним положенням. Оформляється організаційне регламентування у вигляді конкретних адміністративних актів, які розраховані на тривале корис­тування: положення, статути, постанови.

Положення - це юридичні документи, які визначають порядок утворення, вид діяльності, основні завдання, структуру і функції підприємств, організацій, закладів та їх структурних підрозділів. Виходячи з особливостей структури підприємства, розробляють положення про лінійні ланки (директора, начальника цеху, старшого майстра, майстра, бригадира). Положення розробляються і для функціональних ланок управління. Наприклад: положення про начальника відділу, його права і обов'язки. Положення про лінійних і функціональних керівників затверджується директором або одним з його заступників.

Статути - це юридичні акти, з допомогою яких оформляється утворення організацій і підприємств і визначається їх структура, функції і правові

 

ТЕМА 2. Методи менеджменту


положення. Робота новоутвореної організації починається після реєстрації статуту в органах реєстрації.

Постанови приймаються колегіальними органами державного управління, а також різними громадськими органами, з'їздами, конференціями, нарадами і зборами.

Організаційне нормування, як один із видів організаційного впливу на виробництво та й на апарат управління, проявляється в роботі, що виконується спеціалістами апарату управління з створення нормативів:

^технічних (стандарти, креслення);

> технологічних (режими і методи обробки, тривалість операцій, послідовність
виконуваних операцій);

> календарно-планових (ритм виробництва, величина запасів, розмір транспортних партій, тривалість виробничого циклу);

> трудових (тарифні розряди, ставки, оклади, тривалість робочого дня, величина відпустки);

> економічних (норми витрат матеріалів, норми амортизаційних відрахувань, норма рентабельності продукції).

Організаійно-методичне інструктування в керуючій системі проводиться шляхом розробки і впровадження інструкцій, правил.

Інструкція - це документ, який регламентує порядок виконавчих дій, на основі розпоряджувальних актів вищестоящих органів і наказів самого підприємства. Інструкція - це обов'язкові настанови, вказівки, правила.

Кожна інструкція затверджується вищестоящим керівництвом. Правила є службовими документами, які близькі за своєю формою і змістом до інструкцій. Інколи правила входять в інструкції. На підприємствах розробляються правила внутрішнього розпорядку, експлуатація службових приміщень, оформлення вхідних і вихідних документів тощо. Правила затверджуються керівником підприємства.

Методи розпорядчого впливу в управлінні виробництвом. Навіть в найбільш відлагодженому виробництві не можна детально регламентувати, повністю запрограмувати всю діяльність керуючої і керованої підсистем. Крім того змінюється зовнішнє середовище, а це неминуче приводить до порушення зв'язків, пропорцій, узгодженості, ритмічності у виробничих процесах. Тому для ліквідації тимчасових відхилень необхідні тимчасові адміністративні впливи, тобто розпорядчий вплив.

Розпорядчий вплив - це більш гнучка, рухома і активна форма впливу на виробництво. В залежності від змісту і рівня управління розпорядчі впливи можуть бути у вигляді наказів, розпоряджень, вказівок та ін. розпоряд­жувальних актів.

Накази - це акти одноособового управління у відповідності з принципом єдиноначальності, якими регулюється діяльність підприємств або закладів. Видавати накази можуть тільки керівники підприємств (і тільки тих підприємств, для яких таке право передбачено статутами, положеннями або повноваженнями вищестоящої організації.

32 МЕНЕДЖМЕНТ: теоретичні основи і практикум


Заступники директора, начальники служб на підприємстві, керівники середніх і нищих рівнів управління здійснюють розпоряджувальний вплив у формі розпоряджень.

Розпорядження - це вираження вимог до підлеглих з вирішення окремих питань короткочасного характеру. Вони видаються керівниками в межах наданих їм прав і повноважень, і з тих питань, які входять в коло їх безпосередніх обов'язків у відповідності з положеннями про лінійні і функціональні ланки управління.

Важливою формою розпорядчого впливу є також усна вказівка, яку
віддають своїм підлеглим керівники всіх рівнів управління. Вона
відноситься безпосередньо до підлеглого і вказує хто, де, коли і як повинен
діяти.
_________________________________________________________

^;. Якщо Ви сперечаї гесь, гарячкуєте і занеречусте. Ви можете часом одержати
перемогу ал. Г-» оі де непотріб!. іі.'рі мої а. гому що Іііі ніко не заяокм п цоброї
волі вашого опонента.
■'■ ______________________________ К. Франклін

Переважно цю форму розпорядчого впливу використовують керівники низових рівнів управління - бригадири, майстри, начальники дільниць.

Велике значення в процесі розпоряджувального впливу мають контроль і перевірка виконання. Результати контролю можуть служити основою для коректування завдань або здійснення додаткових розпорядчих впливів.

Організаційно-розпорядчі методи прямо впливають на волю виконавців і не поєднуються безпосередньо з матеріальною зацікавленістю, з економічними інтересами працівників. Однак вони пов'язані з економічними методами. Економічні методи діють не автоматично: вони повинні встановлюватися, стверджуватись на виробництві, доводитись до відома працівників, контролюватися. Тому організаційно-розпорядчі методи не тільки не суперечать, а навпаки, продовжують і доповнюють їх, є формою доведення економічних важелів до відома працівників, утвердження їх на виробництві.

Організаційно-розпорядчі методи пов язані також: з соціально-психологічними методами менеджменту. Колектив може бути більш або менш сприятливий до адміністративних впливів, одержані розпорядження або вказівки будуть виконуватись з більшим або меншим ентузіазмом в залежності від того, враховується роль соціальних і психологічних факторів чи ні..

Таким чином на успіхи в застосуванні організаційно-розпорядчих методів впливає і врахування способів психологічного спонукання працівників до трудової діяльності на виробництві.

2.4. Соціально-психологічні методи менеджменту

* Соціально-психологічні методи менеджменту - це способи впливу на колективи людей, які основані на використанні наукових досягнень соціальної і загальної психології в управлінні виробництвом.

 

ТЕМА 2. Методи менеджменту


І

Соціально-психологічні методи менеджменту можна поділити на дві основні групи методів: => соціальні; ■=> психологічні.

Розглянемо групи соціальних методів менеджменту. Роль соціальних факторів в розвитку і удосконаленні виробництва постійно підвищується. В міру росту доходів трудящих і задоволення їх основних матеріальних потреб на перший план висуваються завдання задоволення їх соціальних потреб. Візьмемо підвищення якості продукції. Це не тільки показник науково-технічного рівня виробництва, але і рівня розвитку соціальних відносин, культури виробництва, дисциплінованості і трудової активності. Разом з тим, плинність кадрів, порушення трудової і виробничої дисципліни, нездорові взаємовідносини в колективі і т. п. свідчать про недостатню увагу до соціальних проблем, про невиконання виробництвом своїх соціальних функцій, про погані умови праці, слабий розвиток критики, недостатню участь колективу в розв'язанні важливих питань виробництва, що в кінці кінців знижує результати виробничо-господарської діяльності підприємства.

Виходячи із сказаного, соціальні методи управління відіграють виключно важливу роль в системі методів менеджменту. Вони спрямованні на формування поведінки людей шляхом впливу на детермінанти їх діяльності (детермінанта - цс властивість соціальної системи. В неї включаються потреби, ідеали, цілі, інтереси, задатки, нахили і т. п).

поділяються на

За своєю спрямованістю соціальні методи менеджменту

> Методи управління соціально-масовими процесами.

> Методи управління організованими групами.

> Методи управління внутріишьогруповими процесами і явищами.

> Методи управління індивідуапьио-особистою поведінкою.

^> Перша група методів спрямована на управління рухом кадрів в народногосподарських і галузевих масштабах шляхом регулювання процесів міграції населення в географічні зони, які багаті сировинними і енергетичними ресурсами, але не вистачає трудових ресурсів. Певне спрямування міграції досягається шляхом раціонального розміщення виробництва, плановим розподілом спеціалістів після закінчення училища, технікуму, вузу, коледжу, інституту, університету.

^> Управління організованими групами може здійснюватись авторитарним, ліберальним і демократичним методами.

Авторитарний метод грунтується на формуванні і прийнятті керівником тільки одноособових рішень на основі власного досвіду і суб'єктивних оцінок, які враховують або ігнорують загальну думку або думку окремих працівників. Авторитарне рішення сприймається членами колективу по різному. Для одних - це заданий напрямок, в якому необхідно проявити свою виконавчість, для других - це звільнення від необхідності самостійно думати,


для третіх - насаджений зовні тиск.

Ліберальний метод грунтується на уявлені підлеглим права вести роботу їм иласпим розсудом, без втручання в її зміст і технологію. За керівником шлишається координація і ув'язка різних напрямків робіт, контроль якості і своєчасне одержання результатів. Цей метод бажаний для замкнутих працівників, які звикнули завдання виконувати самостійно. Більш комунікабельні працівники, які орієнтовані на колектив, таким методом не задоволені.

Демократичний метод грунтується на залученні до управління всього складу колективу. Колективна думка кладеться в основу рішення, яке приймається керіві шком. Колективно прийняте рішення сприймається членами колективу як особисто прийняте і тому виконується з великим бажанням і цікавістю. Демократичним рахується також колегіальний метод, який передбачає в прийнятті рішень участь найбільш авторитетних, кваліфікованих спеціалістів і представників громадських організацій без залучення всього колективу. В окремих випадках керівник може прийняти самостійне рішення, якщо думки з і іринципіальних питань розходяться або протирічать інтересам підприємства або суспільства в цілому.

Вибір методу управління групою залежить від цілого ряду обставин: суті питання ділових особистих якостей підлеглих, строків вирішення завдань тощо.

Дуже важливо, щоб обраний метод відповідав характеру завдання і конкретній ситуації. Встановлення цієї відповідності - мистецтво управління. Тут велику роль відіграє особистий досвід керівника і його вміння застосувати теорію на практиці.

^Особливу групу складають методи управління внутріишьогруповими процесами і явищами. Вони направлені або на розвиток позитивних, або на обмеження негативних процесів і явищ в колективі.

Методи розвитку позитивних зрушень: Рметоди підвищення соціально-виробничої активності (новаторство, обмін досвідом.

моральне стимулювання, розвиток соціальних потреб і інтересів); Рдля згуртування колективу використовують методи соціальної спадковості. Вони

направлені на зберігання і розвиток соціально-виробничих традицій в колективі.

Традиційними стали освячення в робітники, професійні свята, конкурси на звання

кращого за професією, урочисті збори, вшанування передовиків; >метод зміни соціального статусу професії. Цей метод направлений на підвищення

соціальної ролі даної професії. Підвищення соціальної ролі породжує у робітників

почуття гордості і заставляє дорожити обраною професією. Як наслідок виникає

більш свідоме відношення до праці; >соціально-політичні методи Вони являють собою сукупність методів і способів

формування ідейної впевненості, гуманістичної моралі, патріотичної активності

мас (політична пропаганда і агітація, контроль за діяльністю адміністрації тощо).

Методи, які направлені на обмеження негативних процесів і явищ:

*■ методи соціальної профілактики - громадський нагляд за членами колективу з

небезпечними тенденціями поведінки, попередження, порука, переключення інтересів

на трудову діяльність;


 



МЕНЕДЖМЕНТ: теоретичні основи і практикум


ТЕМА 2. Методи менеджменту



>• дисциплінарна допомога - обговорення непристійної поведінки на зборах і в

громадських організаціях, критичні статті і карикатури в стінній і місцевій пресі,

накладання санкцій на одержання окремих видів соціального забезпечення тощо; ^захист соціальних інтересів - виступи, лекції органів правопорядку, забезпечення

консультацій з юридичними органами тощо.

Методи управління індивідуально-особистою поведінкою:

^■методи заохочення працівника за результатами його праці. (Нагородження грамотою,

вітальними листами, присвоєння почесних звань, нагородження орденами, грамотами; >метод переконань Тут використовується обишрний арсенал впливу: лекції, бесіди,

логічні і психологічні доводи, роз'яснення; >метод особистого прикладу. Розрахований па ефект наслідування осіб, які

демонструють зразкове відношення до праці, дисциплінованість, принципі)вність тощо; >метод навіювання. Використовується у виробничих ситуаціях конфліктного характеру

для безпосереднього впливу на волю і почуття підлеглого. Ефект навіювання залежить

від ситуації і особистих якостей керівника і підлеглого; >.метод примусу. Застосовується до працівників, які не виконують покладених на них

обов'язків. Порушнику виробничої і трудової дисципліни може бути винесена догана,

зменшена сума премії, він може бути переведений на іншу ділянку роботи, понижений

в посаді, звільнений з роботи.

V Група психологічних методів управління.

Кожний керівник може приймати правильне рішення лише в тому випадку, якщо він володіє мистецтвом управління, буде знати і враховувати в своїх діях психологію колективу і окремих виконавців.

Якшо ви прийдете до мене и стиснутими кулаками, я думаю, то і мої кулаки
стиснуться так. само міцно, як ваші; якщо ви прйдеге і скажете "Давайте сядемо і
поговоримо, а у випадку розбіжності у поглядах поста риємося зрозуміти, у чому вони",
- то швидко виявимо, іко ми не так уже й далекі один від одного, то пунктів, за якими
ми сходимося, значно більше, і що коли у нас вистачип. терпіння, ширості й бажаних
дійти згоди, то к:«досягнемо її.
________________________________________________________________ В виьсон

Актуальність визначення психологічних аспектів взаємовідносин обумовлюється рядом причин. По-перше, психологічні фактори в значній мірі зумовлюють фізичний, душевний і моральний стан людини, по-друге, продуктивність праці (в поєднанні з іншими факторами) залежить від цих факторів. При доброму настрої робітника, як показує хронометраж, одні і ті ж операції на верстаті виконуються за 1.5-2.5 хвилини, а якщо настрій поганий внаслідок неприємної розмови з майстром - тільки за 2.5-3 хвилини. Настрій працівника впливає на його продуктивність праці в досить значних границях - від зниження до підвищення на 10-15%.

На психологічний стан людини - його відчуття, сприйняття, мислення, увагу, уяву тощо - впливає велика кількість внутрішніх і зовнішніх факторів.

Група внутрішніх факторів пов'язана з індивідуальними психологічними властивостями людини.

Зовнішня група факторів може бути поділена на виробничі і невиробничі.

Управління людьми може бути успішним лише в тому випадку, якщо воно не буде суперечити законам психології, а навпаки буде використовувати фактори

 

МЕНЕДЖМЕНТ: теоретичні основи і практикум


 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.016 сек.)