АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вуглеводневіддача газоконденсатних родовищ з нафтовими облямівками і залишковою нафтою

Читайте также:
  1. Аналіз розробки нафтових родовищ
  2. Аналіз розробки родовищ природних газів
  3. Вибір раціонального варіанта розробки газоконденсатного і газового родовища
  4. Визначення показників розробки газового родовища при водонапірному режимі
  5. Визначення показників розробки газового родовища при газовому режимі
  6. Визначення показників розробки газоконденсатного родовища
  7. Вуглеводневіддача газоконденсатних родовищ
  8. Газовіддача газових родовищ при водонапірному режимі
  9. Дослідження родовищ на газоконденсатність
  10. Зміна термогідродинамічних процесів у багатопластових родовищах для підвищення нафтовіддачі
  11. Методика й оптимізація пошуків та розвідки нафтових і газових родовищ

Розробка нафтогазоконденсатних родовищ у режимі виснаження. Під час розробки газоконденсатних родовищ з нафтовими облямівками у режимі виснаження пластової енергії можуть бути застосовані такі три способи, які відрізняються черговістю видобутку нафти, газу і конденсату: 1) випереджуюча розробка газоконденсатного покладу з наступ ним уведенням в експлуатацію нафтової облямівки; 2) випереджуюча розробка нафтової облямівки з наступним уведенням в експлуатацію газоконденсатного покладу; 3) одночасна розробка нафтової облямівки і газоконденсатного покладу.

Усі перелічені способи характеризуються низькими коефіцієнтами конден-сатовіддачі і нафтовіддачі. Випереджуюча розробка газоконденсатного покладу супроводжується пе­реміщенням нафти в газову зону, розгазуванням нафти і зниженням нафтонасиченості в об­лямівці. Більш раціональною з точки зору повноти видобутку нафти є випереджуюча роз­робка нафтової облямівки. Однак у процесі відбору нафти переважно спостерігається ло­кальне загазування нафтової облямівки, що призводить до зниження повноти використання запасів нафти. В результаті при застосуванні вказаних способів досягаються менші ко­ефіцієнти нафтовіддачі, ніж при розробці нафтових покладів у режимі розчиненого газу.

Найбільший інтерес викликає спосіб одночасної розробки нафтової і газокон-денсатної зон. На практиці застосовується технологічна схема, що грунтується на безперервному ре­гулюванні дебітів нафти і газу пропорційно зниженню пластово-го тиску. Однак вона не за­безпечує рівноваги газонафтового контакту, про що свід-чить досвід розробки газонафтових родовищ. Внаслідок недостатньої надійності регулювання положення межі розділу газу і нафти в процесі розробки покладу відбувається загазування нафтової облямівки або вторг­нення нафти в газову зону.

Вказана мета не досягається і у випадку застосування приконтактного способу експлуа­тації нафтових облямівок малої товщини. Цей спосіб полягає в розміщенні видобувних свер­дловин в один ряд в області межі розділу газу і нафти, підключенні до них нижньої частини газоконденсатної зони та верхньої частини нафтової облямівки і спільному відборі нафти, газу і конденсату. Внаслідок автоколивального характеру переміщення газонафтового кон­такту можливі втрати нафти в газовій зоні, порушення суцільності нафтової облямівки і прориви контурної води у видобувні свердловини.

Одним з варіантів підвищення надійності управління положенням газонафтового контакту при одночасній роздільній розробці нафтової та газоконденсатної зон єдиною сіткою свердловин є ступінчаста зміна дебітів нафти і газу і підтримання їх постійними протягом інтервалу часу, за який газонафтовий контакт не досягне крайніх верхнього або нижнього положень у кожній свердловині. Після цього вибирають нові значення дебітів газу і нафти.

Коефіцієнт нафтовіддачі при розробці нафтогазоконденсатних родовищ у ре-жимі виснаження не перевищує 10 — 15 %, а при товщині оторочки менше 8 м становить 5-8%.

Підвищенню коефіцієнта нафтовіддачі при одночасно-роздільній експлуатації єдиною сіткою свердловин газоконденсатної зони та її нафтової облямівки сприяє запобігання утво­рення конусів газу. Можливими напрямками боротьби зі загазуванням свердловин є ство­рення на межах нафтової і газової зон локальних непроникних екранів, вибір оптимального розміщення інтервалів розкриття пласта і зниження фільтраційних опорів у нафтовій частині родовища

шляхом дії на привибійну зону і створення горизонтальних каналів (тріщин).

У газовій зоні багатьох газоконденсатних родовищ у вигляді рідкої фази міститься зв'язана (розсіяна) нафта. Насиченість продуктивних відкладів зв'язаною нафтою коли­вається в широких межах, помітно збільшуючись у низькопроникних щільних породах. У переважаючій більшості випадків вона нижче значення, при якому нафта стає гідродинамічне рухомою, і не перевищує 20 — ЗО %. Тому під час розробку газоконденсат­них родовищ у режимі виснаження зв'язана нафта практично не видобувається. Частковий рух і видобуток залишкової нафти можливий з обмежених за розмірами привибійних зон, де внаслідок випадіння і скупчення конденсату насиченість пористого середовища рідкими вуглеводнями перевищує граничне значення і дозволяє їм рухатись у перовому просторі. У промисловій практиці також відомі випадки появи зв'язаної нафти в продукції свердловин і у разі відсутності випадіння конденсату в пласті, коли створювались підвищені порівняно зі звичайними депресії на пласт.

Підвищення вуглеводневіддачі нафтогазоконденсатних родовищ. Раціональ-на техно­логія розробки газоконденсатних родовищ з нафтовими облямівками по-винна забезпечува­ти підтримання пластового тиску в нафтовій і газовій частинах пласта і ефективне витіснення нафти з пористого середовища по можливості дешевими і доступними агентами.

Стосовно розробки газоконденсатних родовищ з нафтовими облямівками запропоновані різні способи підтримання пластового тиску (закачування води, газу чи води і газу одночас­но) і технологічні схеми їх застосування. Вони можуть бути згруповані таким чином:

випереджуюча розробка нафтової (або газової) зони родовища з підтриманням пласто­вого тиску і наступне уведення в експлуатацію газової (нафтової) зони без додаткової дії на пласт чи зі закачуванням робочого агента;

одночасна розробка газоконденсатного покладу і нафтової облямівки з підтриманням пластового тиску тільки в нафтовій або газовій частині пласта;

одночасна розробка газоконденсатного покладу і нафтової облямівки з підтриманням пластового тиску в обох частинах пласта (нафтовій і газовій);

бар'єрне заводнення при відсутності додаткової дії на нафтову облямівку і газоконден­сатний поклад чи в поєднанні зі закачуванням робочого агента в одну або обидві зони родо­вища;

ізоляція нафтової облямівки від газоконденсатного покладу шляхом закачування на їх межі фізико-хімічних агентів (піна, полімери, ізоляційні речовини) і наступна їх са­мостійна розробка з підтриманням пластового тиску.

Закачування газу переважно здійснюється в купольну частину структури, а у разі низь­кої проникності продуктивних відкладів - за площовою системою в межах внутрішнього контуру газоносності. Запропоновані варіанти закачування води включають площове, бар'єрне і законтурне заводнення, а також їх поєднання, наприклад: бар'єрне і законтурне заводнення і його різновид двостороннє бар'єрне заводнення у випадку значної ширини га­зонафтової зони в крайових облямівках, коли нагнітальні свердловини розміщують уздовж внутрішнього і зовнішнього контурів газоносності. Газ і вода при їх спільному використанні можуть закачуватися у вигляді водогазової суміші або послідовно.

При розробці нафтогазоконденсатних родовищ з підтриманням пластового тиску зака­чування робочого агента і відбір нафти та газу можуть здійснюватись по всій товщині про­дуктивного пласта або вибірково тільки по нафтонасиченій чи газонасиченій частині.

Стосовно розробки нафтогазоконденсатних родовищ з підошовною водою запропонова­на технологія розробки, яка грунтується на розкритті у видобувних свердловинах газових, нафтових і водоносних інтервалів і одночасно-роздільному відборі газу, нафти і води. З ме­тою стабілізації положень газонафтового і водонафтового контактів і підвищення ко-

ефіцієнта вуглеводневіддачі здійснюється зворотнє закачування сухого газу в газоконден­сатну частину пласта і видобутої води у водоносну зону.

При наявності в газоконденсатній зоні зв'язаної нафти розробка нафтогазоконденсатно-го родовища може здійснюватися в умовах контрольованого вторгнення нафти в газову час­тину пласта. Результати лабораторних досліджень і промислові дані свідчать про збережен­ня цілісності облямівки при надходженні нафти до газоконденсатної зони і залучення в роз­робку при певних умовах зв'язаної нафти.

З метою підвищення ефективності витиснення з облямівки нафти, яка характери­зується підвищеною в'язкістю порівняно з нафтовими родовищами, попереду робочого агента можуть закачуватися у вигляді облямівки вуглеводневі розчинники (зріджені наф­тові гази, збагачений газ, широка фракція легких вуглеводнів, нестабільний вуглеводневий конденсат та ін.) об'ємом 20 — 25 % від об'єму нафтонасичених пор пласта.

Щодо розробки газоконденсатних родовищ зі зв'язаною нафтою, то підтримання пла­стового тиску шляхом закачування в пласт сухого газу чи води буде сприяти видобутку тільки незначної кількості нафти за рахунок часткового випаровування її у газову фазу чи витіснення водою. Більш ефективним є застосування облямівки газоподібних і рідких вугле­водневих розчинників. Один з можливих варіантів технології підвищення вуглеводневіддачі газоконденсатних родовищ зі зв'язаною нафтою полягає у тому, що родовище спочатку роз­робляють у режимі виснаження, що призводить до ретроградного випадіння конденсату в пласті та збільшення насиченості пористого середовища рідкими вуглеводнями. При цьому конденсат, що випав, розчиняється в залишковій нафті, зменшуючи її густину і в'язкість. Після зниження пластового тиску до значення, при якому насиченість пористого середови­ща вуглеводневою рідиною стає максимальною, а її густина і в'язкість - мінімальними, про­водять закачування витісняючого агента (газ, вода), підтримуючи надалі тиск постійним на досягнутому рівні.

Список літератури

1. Быков К.Е., Максимов ММ., Фурсова А.Я., Справочник по нефтепромысловой гео­логии. - М.: Недра, 1961. - 343 с.

2. Гиматудинов Ш.К., Ширковский Н.И. Физика нефтяного и газового пласта. - М.: Недра, 1982.-286с.

3. Горбунов А.Т., Бученков Л.Н. Щелочное заводнение. - М.: Недра, 1989. - 160 с.

4. Гуревич Г.Р., Соколов В.А., Шмыгля П.Т. Разработка газоконденсатных месторож­дений с поддержанием пластового давления. - М.: Недра, 1976. - 284 с.

5. Дурмишьян А.Г. Газоконденсатные месторождения. - М.: Недра, 1979. - 335 с.

6. Закиров С.Н. Теория и проектирование разработки газовых и газоконденсатных мес­торождений. - М.: Недра, 1989. - 334 с.

7. Закс С. Повышение нефтеотдачи пласта нагнетанием газов. - М.: Гостоптехиздат, 1963.-126с.

8. Кондрат Р.М. Газоконденсатооддача пластов. - М.: Недра 1992. - 255 с.

9. Методы извлечения остаточной нефти /М.Л.Сургучев, А.Т.Горбунов, Д.П.Забродин и др. - М.: Недра, 1991. - 347 с.

10. ОСТ 39-071-78. Система показателей качества продукции.Воды для заводнения нефтяных пластов, номенклатура показателей М., 1978. - 31 с.

11. ОСТ 39-195-86. Нефть. Метод определения коэффициента вытеснения нефти водой в лабораторных условиях. - М., 1986. - 19с.

12. ОСТ 39-235-89. Нефть. Метод определения фазовых проницаемостей в лаборатор­ных условиях при совместной фильтрации. - М., 1989. - 35 с.

13. Применение углекислого газа в добыче нефти /В.Балинт, А.Бан, Ш.Долежал и др. -М.: Недра, 1977.-240с.

14. Разработка и эксплуатация нефтегазоконденсатных месторождений /Ю.В.Желтов, В.Н.Мартос, А.Х.Мирзаджанзадзе, Г.С. Степанова. - М.: Недра, 1979. - 254 с.

15. Сургучев М.Л. Вторичные и третичные методы увеличения нефтеотдачи пластов. -М.: Недра, 1985. - 308 с.

16. Теория водонапорного режима газовых месторождений /С.Н.Закиров, Ю.П.Коротаев, Р.М.Кондрат, В.Н.Турниер, О.П.Шмыгля. - М.: Недра, 1976. - 240 с.

17. Тульбович Б.И. Коллекторские свойства и химия поверхности пород. - Пермь: Кн.изд-во, 1975.-196с.

18. Фазовые проницаемости коллекторов нефти и газа /В.М.Добрынин, А.Г.Ковалев, А.М.Кузнецов, В.Н.Черноглазов. - М.:ВНИИОЭНГ, 1988.-55 с. - (Обзор информ. Геология, геофизика и разраб.нефт. месторождений).

19. Физико-геологические проблемы повышения нефтегазоконденсатооддачи пла­стов/ М.Ф.Мирчинк, А.Х.Мирзаджанзаде, Ю.В.Желтов и др. - М.: Недра, 1975. - 232 с.

20. Фильтрация газов в трещиноватых коллекторах /Ю.П. Коротаев, Л.Г.Геров, С.Н.Закиров, Г.А.Щербаков. - М.: Недра, 1979. - 223 с.

21. Шейман А.Б., Малофеев Г.Е., Сергеев А.И. Воздействие на пласт теплом при до­быче нефти. - М.: Недра, 1969. - 127 с.

22. Эфрос Д.А. Исследование фильтрации неоднородных систем. - М.: Гостоптехиздат. Ленинград, отд-ние, 1963. - 213 с.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)