АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Атомні електростанції (АЕС), як екологічний фактор природного середовища

Читайте также:
  1. GTG фактор (дигуанозинтетрафосфат).
  2. II. Запуск електростанції і введення в режим навантаження.
  3. III. ВЛИЯНИЕ ФАКТОРОВ РАБОЧЕЙ СРЕДЫ НА СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ РАБОТАЮЩИХ.
  4. IV. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ МИРНОГО ТА ВОЄННОГО ЧАСІВ
  5. SWOT-аналіз підприємства та складання профілю середовища.
  6. V. ФАКТОРЫ РАБОЧЕЙ СРЕДЫ.
  7. V. ФАКТОРЫ РАЗВИТИЯ И ЖИЗНЕННЫЕ УСЛОВИЯ
  8. V2: Патофизиология клетки. Повреждающее действие факторов внешней среды. Патология наследственности.
  9. V2: Экологические факторы.
  10. VI. ЕДИНАЯ ВСЕРОСИИЙСКАЯ СПОРТИВНАЯ КЛАССИФИКАЦИЯ ТУРИСТСКИХ МАРШРУТОВ (ЕВСКТМ) (КАТЕГОРИРОВАНИЕ МАРШУТА И ЕГО ОПРЕДЕЛЯЮЩИХ ПРЕПЯТСТВИЙ (ФАКТОРОВ)
  11. VI. Факторы, вовлекающие механизмы, связанные с активацией комплемента.
  12. VII. Використання міжнародного фактору в інтересах інноваційного розвитку економіки України

 

Вимоги до ядерних реакторів:

- Безпека АЕС у всіх режимах її роботи, як нормальних так і аварійних.

- Повинна бути забезпечена надійна зупинка ланцюгової реакції поділу за будь яких аварійних ситуацій.

- Надійне охолодження активної зони в нормальних і аварійних ситуаціях.

- Не допускати руйнування твелів і виконання радіоактивного теплоносія і РР.

У результаті аварії на ЧАЕС радіонукліди поширились в Україні на території 3,5 млн.га сільськогосподарських угідь, забруднено 1,167 млн.га і 1687 населених пунктів.

Більш конкретно забруднено:

- Київська область 55641 км2 н.л. – 54

- Житомирська область 118000км2 н.с. 92

- Рівненська область 11300 км2 нс14

Забруднення територій мало плямистий характер. Найбільше зосереджено радіонуклідів: в низинах, кустарниках, лісах.

Висота виведення радіонуклідів склала до 1,5 км.

Після аварії на ЧАЕС утворився дрібнодисперсний аерозоль від 0,5 до 3 мікрон, який забруднював місцевість на шляху поширення радіоактивної хмари.

З матою організації протирадіаційного захисту населення вся територія радіоактивного забруднення з показником (3 мр/год) і більше була умовно поділена на три зони:

1. Відчуження – територія обмежена ізолінією з рівнем радіації 20 мР/год. і річною дозою опромінення більше 40 бер.

2. Тимчасового відселення – від 5 до 20 мР/год і річною дозою опромінення 10-40 бер.

3. Жорсткого контролю – від 3 до 5 мр/год річна доза – 5-10 бер.

Рівні радіації на зовнішніх і внутрішніх межах зон знизилась за рік після аварії в 10 разів.

Зі зниженням небезпеки зовнішнього опромінення переважного значення в загальній вражаючій базі набуло внутрішнє опромінення цезієм – 137 і стронцієм – 90, і ізотопами плутонію.

3. зона посиленого радіоекологічного контролю з щільністю забруднення ізотопами: Сs-137 від 0,1-5 кі/км2, Sr-90 від 0,02-0,15 кі/км2, Рu – від 0,0005 до 0,1 кі/км2.

Можливий варіант поширення зон радіаційного забруднення в разі аварії на АЕС.

М – радіаційної небезпеки – Рср – 0,014 р/год, річна доза – 5 р.

А – помірного забруднення – 014 річ. Др=50 р.

Б – сильного забруднення рср – 14р/год = Д=500 р.

В – небезпечного забруднення Рср = 42 р/год Др = 1500 р.

Г – надзвичайно небезпечного забруднення Рср>42 р/год Др-5000р.

 

Природній радіаційний фон, побутова і медична техніка, як джерела радіаційного зараження

 

Флора і фауна Землі підлягає безперервному опроміненню за рахунок природних джерел іонізуючих випромінювань. ПРФ формується космічним випромінюванням (воно складається з заражених частинок високої енергії, які надходять з міжзоряного простору і сонячної галактики) а також іонізуючих випромінювань від природних радіонуклідів, які знаходяться в ґрунті, воді і повітрі.

Поширення природних радіонуклідів в природі.

На даний час відомо більше 60 природних радіонуклідів, які формують радіоактивність біосфери.

По виникненню їх поділяють на дві групи:

– космогенні радіонукліди;

- нукліди, які утворюються в наслідок взаємодії космічного випромінювання з атомами азоту, водню. З великої кількості космогенних радіонуклідів помітний вклад в дозу опромінення вносять 3Н, 7Ве, 14С і 22Na.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)