Основні форми і методи навчання водінню машин

Навчання водінню машин – це організований і планомірний процес, який включає різні заняття з водіння бойових машин. Навчання водінню машин проводиться систематично, в умовах, наближених до бойових, і повинно забезпечувати наочність, послідовність навчання, міцне і свідоме засвоєння прийомів, що відпрацьовуються, засвоєння теоретичного матеріалу, ув'язування теоретичних положень із практичним водінням, індивідуальність підходу до тих, які навчаються.

Під формою навчання розуміється організаційна сторона навчального процесу, який відображає, в першу чергу сукупність тих умов, у яких здійснюється навчання: склад тих, які навчаються, структуру заняття, місце його проведення, тривалість, а також характер дій керівника занять і тих, які навчаються.

При навчанні водінню машин застосовуються такі форми навчання:

самостійна підготовка;

тренування на тренажерах (техніки);

практичне водіння машин.

Для успішного вирішення навчально-виховних завдань необхідно володіти умінням вчити, що досягається правильним розумінням і найбільш ефективним застосуванням у ході занять різних методів навчання.

На заняттях з водіння застосовуються такі методи навчання:

розповідь;

пояснення;

бесіда;

показ (демонстрація);

самостійне вивчення навчального матеріалу;

для формування вмінь і навичок — вправа (тренування) і практична робота.

Розповідь- оповідно-описовий виклад навчального матеріалу, повідомлення фактів, опис подій, явищ та їх аналіз. Вона застосовується при вивченні теоретичних питань з основ руху і правил водіння. Розповідь розкриває звичайно одне питання і об’єднується з поясненням, демонстрацією зразків техніки, наочних прикладів.

Пояснення - виклад навчального матеріалу з доказом положень і знань керівника. Воно застосовується для розкриття положень Курсу, посібників, настанов і іншого матеріалу і полягає в короткому усному викладі того чи іншого положення керівником або тими, які навчаються, а також в обґрунтуванні і аналізі прийнятих ними рішень і виконаних дій. Велике значення має переконливість пояснення. Пояснення звичайно об’єднується з іншими методами навчання і може бути перед виконанням вправи і показу, застосовуватися на лекції чи семінарі, у ході і після вправ та практичної роботи, на розборах занять.

Бесіда — обговорення тими, які навчаються, матеріалу з питань, поставлених керівником, з наступним підбиттям підсумків занять. Бесіда застосовується на заняттях для систематизації, поглиблення, закріплення знань і контролю засвоєння і звичайно об’єднується з поясненням і демонстрацією наочних прикладів.

Показ застосовується для формування в тих, які навчаються, правильних уявлень щодо виконання якого-небудь прийому або дії, а також для зорового сприйняття окремих явищ. Показ звичайно супроводжується коротким поясненням, розповіддю і часто використовується, як допоміжний прийом при інших методах навчання.

Демонстрація є різновидом показу.

Самостійне вивчення навчального матеріалу застосовується для поглиблення і закріплення знань, вмінь і навичок тих, які навчаються. Для самостійного вивчення матеріалу рекомендуються три основних прийоми: перегляд, читання і читання з конспектуванням. При вивченні обов'язкової літератури застосовується читання з конспектуванням, при вивченні додаткової літератури — читання, а в деяких випадках і перегляд.

Вправа(тренування) — багаторазове повторення тими, які навчаються, прийомів і дій з поступовим ускладненням умов з метою вироблення необхідних навичок. Вправа служить для того, щоб навчити тих, які навчаються, застосовувати знання на практиці, і тому вважається основним методом оволодіння військовою майстерністю.

Різновидом вправ є тренування. На тренуванні створюються більш складні умови, чим при виконанні вправи, щоб удосконалювати вже наявні вміння і виробити навички.

Вправа (тренування) з водіння проводиться на тренажерах і машинах або індивідуально в складі групи (екіпажу, взводу).

Практична робота полягає у виконанні тими, які навчаються, своїх функціональних обов'язків, при цьому ті, які навчаються, практично застосовують набутті знання, вміння і навички у бойовому використанні штатної техніки. Практична робота служить для подальшого удосконалювання знань, вмінь і навичок, морально-психологічних і бойових якостей тих, які навчаються, в умовах, наближених до бойових. Практична робота потребує від тих, які навчаються, великої самостійності і визначеного рівня підготовки, тому до неї варто приступати лише тоді, коли ті, які навчаються, засвоять мінімум необхідних знань, навичок і вмінь.

На занятті можуть застосовуватися в залежності від теми, змісту занять і ступеня підготовленості тих, які навчаються, кілька методів, але один з них є основним. Він визначає побудову і хід заняття, діяльність керівника і тих, які навчаються.

Наприклад, при навчанні прийомам дій приводами управління машиною застосовуються показ, пояснення і тренування, основний метод - тренування.

У набутті воїнами необхідних знань і вмінь, виробленні і закріпленні практичних навичок велику роль відіграє методична майстерність командирів - керівників занять, їх здатність комплексно використовувати найбільш ефективні методи і прийоми навчання.

У стройовому навчанні в основному застосовуються наступні методи:

- розповідь (пояснення);

- показ;

- тренування;

- самостійне вивчення прийому або дії.

Знання особовим складом статутів Збройних Сил України є основою їх свідомого і сумлінного виконання службових обов'язків, підтримання дисципліни і статутного внутрішнього порядку в підрозділах.

Основні завдання навчання: вивчити положення загальновійськових статутів; навчити практично виконувати вимоги статутів при несенні служби в добовому наряді і у повсякденному житті.

Форми та методи проведення занять зі статутів основному аналогічна організації занять зі стройової підготовки.

Поиск по сайту: