АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Мета, завдання та предмет навчальної дисципліни

Читайте также:
  1. A. знания о предметной области, которые после их выполнения не изменяются
  2. D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються
  3. I. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
  4. I. ПРЕДМЕТ И ЗАДАЧИ
  5. II Завдання додому
  6. II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності
  7. II. ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ'ЯЗКИ
  8. II. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИКОННАННЯ.
  9. II. Мотивація навчальної діяльності школярів
  10. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  11. II. Практичне завдання.
  12. II. Практичне завдання.

В умовах ринкових відносин та різних форм власності виникає необхідність розроблення нових методологічних підходів до побудови сучасної, гнучкої та доступної для різних господарських структур моделі управління безпекою життя та діяльності людини на національному, регіональному й виробничому рівнях. В країні з соціально орієнтованою економікою безпека життєдіяльності має бути одним з найважливішим завдань соціально-економічної політики держави, кожного підприємства та організації.

Безпека життєдіяльності – проблема складна і багатогранна. Для її розв’язання потрібна активна участь фахівців різних галузей й профілів: технологів, проектувальників, екологів, санітарних лікарів, лінійних керівників та ін. Особлива роль у цій важливій справі належить економістам. Саме вони мають визначати наслідки економічного розвитку суспільства щодо рівня безпеки населення в країні, оцінювати вплив надзвичайних ситуацій, травматизму на виробництві та професійних захворювань, тимчасової непрацездатності та каліцтва. Економісти також визначають вартість різних варіантів організаційно-технічних рішень щодо підвищення рівня безпеки життя й діяльності.

Вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” є етапом формування фахівця у відповідності з освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра.

Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як дисципліна обов’язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України»). Навчання з дисципліни базується на основних положеннях політики держави з питань охорони здоров’я, життя й праці людини: Конституції України, концепції національної безпеки нашої держави, Законів України “Про охорону здоров’я, “Про охорону праці ”, “Про пожежну безпеку ”, “Про цивільну оборону України, „Про правові засади цивільного захисту населення та територій ”, а також на знаннях студентів, які вони отримали під час навчання у середніх освітніх закладах.

Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетенцій (знань, умінь і навичок) для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й реалізацій природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками для створення умов щодо виконання професійних обов’язків з урахуванням галузевих вимог до забезпечення безпеки персоналу та захисту населення у надзвичайних ситуаціях і формування мотивації посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності» майбутні бакалаври повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу об’єктів господарювання в умовах надзвичайних ситуацій.

В результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» бакалаври у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі ключові загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

· культуру безпеки й ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності людини;

· знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до негативних наслідків на об’єктах господарювання;

· вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення надзвичайних ситуацій;

· здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічна діяльність:

· здатність орієнтуватися у колі основних методів і систем забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі принципи, способи, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек;

організаційно-управлінська діяльність:

· здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в галузі забезпечення безпеки;

· знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечувати виконання у повному обсязі заходи з колективної та особистої безпеки;

· вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

проектно-конструкторська діяльність:

· вміння ідентифікувати небезпеки природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої уражаючої дії, використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;

· вміння обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

педагогічно-консультативна діяльність:

· обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;

· вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

· оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення надзвичайних ситуацій за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу) щодо підвищення його рівня;

· здатність аналізувати механізми впливу шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів на людину, визначати характер взаємодії організму людини з ними з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражаючих факторів.

На вивчення дисципліни відведено 54 години, із них: для денної форми навчання – 34 години на заняття під керівництвом викладача (лекцій – 4, семінарських, практичних занять – 16, індивідуально-консультативна робота – 14 род.) і 20 годин – на самостійну роботу; для заочної форми навчання – 28 годин на заняття під керівництвом викладача (лекцій – 4, практичних занять – 4, індивідуально-консультативна робота – 16 род.) та 26 годин на самостійну роботу.

Дисципліна складається з одного змістового модуля.

Організація навчального процесу з дисципліни включає такі її форми: навчальні заняття під керівництвом викладача, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу є: лекції, практичні, семінарські, контактні заняття, виконання самостійних завдань студентами, індивідуально-консультативна та науково-дослідницька роботи.

За власним бажанням студенти з метою поглибленого вивчення матеріалу найбільш складних тем робочої навчальної програми можуть за визначеною тематикою готувати реферати, есе, презентації, виконувати розрахункові, графічні роботи, аналізувати реальні й віртуальні ситуації, матеріали з фахових публікацій, оформляти звіти власних досліджень, приймати участь в олімпіадах, наукових конференція.

На лекціях студенти вивчають теоретичні положення дисципліни, характеристику оточуючого людину середовища, негативні фактори природного та антропогенного походження. Вони читаються, як правило, потоку, що об’єднує одну, або декілька споріднених спеціальностей і спеціалізацій.

На семінарських заняттях студенти набувають глобальні та ключові компетентності беручи участь в обговорюванні теоретичних положень навчального матеріалу, що був доведений на лекціях і з яким вони ознайомились у часи самостійної роботи.

Практичні заняття призначені для прищеплення студентам ключових інструментальних та системних компетентностей щодо ідентифікації небезпек та визначення ризиків їх реалізації, виконання розрахунків параметрів шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів природного та техногенного походження; визначення наслідків виникнення надзвичайної ситуації та шляхів усунення її негативної дії.

В часи самостійної роботи студенти виконують завдання для самостійного опрацювання під методичним керівництвом викладача. В якості звітності із цієї роботи студенти представляють звіт (реферат, конспект, проект тощо) опрацьованого матеріалу.

В процесі підготовки студентів з дисципліни доцільно використовувати сучасні методи активного навчання, залучати їх до дискусій, обговорення питань, що розглядаються.

„Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань” з навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності” підготовлені відповідно до вимог наказу ректора № 1032 від 27 грудня 2012 року „Про вдосконалення організації і технології проведення семінарських (практичних, лабораторних) занять та поточного оцінювання знань студентів та ухвал Вченої Радою університету щодо порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації, а також рекомендацій Науково-методичних конференцій КНЕУ на тему “Сучасні технології навчання та оцінювання знань студентів”.

Концепція оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності введена для стимулювання роботи навчаємих протягом семестру.

Завданням поточного контролю є перевірка здатності студента розуміти, засвоїти та осмислити зміст матеріалу відповідних розділів і тем робочої навчальної програми дисципліни, умінь самостійно опрацьовувати відповідні завдання, публічно та письмово представляти навчальний матеріал, виконувати розрахункові завдання.

Результати поточного контролю оцінюються в діапазоні від 100 до 0 балів.

Підсумковою формою контролю підготовки бакалаврів з дисципліни «Безпека життєдіяльності» є диференційований залік.

Методичні матеріали охоплюють всі теми робочої навчальної програми дисципліни “Безпека життєдіяльності” і дозволяють встановити рівень засвоєння студентами навчального матеріалу.

Завданням поточного і підсумкового контролю знань є перевірка:

· здатності студента розуміти, засвоїти та усвідомити зміст матеріалу відповідних розділів і тем робочої навчальної програми дисципліни;

· умінь самостійно опрацьовувати відповідні завдання;

· публічно та письмово представляти навчальний матеріал;

· виконувати розрахунково-графічні роботи.

ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

 

    Назва теми Кількість годин
Денна форма навчання Заочна форма навчання
Лекції С (П,Л) І К Р С Р С Контактні години С Р С
Змістовий модуль: „Безпека життєдіяльності.”            
Вступ. Цільова настанова дисципліни та методичні вказівки по її вивченню. 0,5 - - - 0,5 -
Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності. 0,5 0,5 -   0,5  
Тема 2. Природні небезпеки та характер їхньої дії на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки.   0,5 -      
Тема 3. Техногенні небезпеки та їх реалізації.     -      
Тема 4.Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС. -   -      
Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС.       -    
Тема 6.Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіального округу у надзвичайній ситуації. -   -      
Диференційований залік - - - -   -
Разом годин            

ІІІ. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Категорійно-понятійний апарат дисципліни «Безпека життєдіяльності.»

Зміст теми. Головні визначення – безпека, виклик, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.

Аксіоми небезпеки життєдіяльності. Ідентифікація небезпек. Види небезпек: мікро- та макробіологічна, вибухова, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, хімічна, соціально-політична.

Критерії переходу небезпечної події у надзвичайну ситуацію. Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій. Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.

 

Тема 2. Природні небезпеки та характер їхніх проявів. Дії природних небезпек на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки.

Зміст теми. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал. Шкідливі, небезпечні та уражаючи фактори, що ними формируються, характер їхньої негативної дії на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки та навколишнє середовище.

Біологічні небезпеки. Уражаючі фактори біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, риккетсії, бактерії. Пандемія, епідемія, масові отруєння людей. Інфекційні захворювання тварин і рослин.

Регіональний комплекс природних загроз. Методи виявлення їх уражаючих факторів. Комплекс заходів із запобігання природних надзвичайних ситуацій.

 

Тема 3. Техногенні небезпеки та їх реалізації.

Зміст теми. Техногенні небезпеки та їх реалізації, приклади їх уражаючих факторів та механізмів впливу на організм людини.

Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки.

Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек. Хвиля прориву та її уражаюча дія. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.

Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі.

Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища. Класифікація об’єктів за їхньою пожежа вибухонебезпечністю.

Джерела радіоактивного випромінювання. Фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини живого організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення. Нормування радіаційної небезпеки.

Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності та впливом на організм людини. Ознаки та характеристики забруднення місцевості, води, продовольства небезпечними хімічними речовинами. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Захист приміщень від проникнення токсичних пари й аерозолів.

Тема 4. Соціально-політичні небезпеки. Соціальні та психологічні фактори ризику.

Зміст теми. Глобальні проблеми людства – кризи: біосферна, екологічна, ресурсна, мирне співіснування, гонка озброєння та загроза ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, поширення інфекційних хвороб.

Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження.

Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях соціально-політичного характеру.

Тероризм та його види. Первинні, вторинні та каскадні уражаючі фактори тероризму. Збройні напади, захоплення й утримання об’єктів державного значення; встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці, установі (організації, підприємстві.

Можливі аварійні ситуації під час технологічного тероризму.

Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.

Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення.

Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.

Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.

 

Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій.

Зміст теми. Ризик як кількісна оцінка небезпек. Аналіз ризику реалізації небезпек, які можуть вплинути на людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.

Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей. Визначення базисних подій. Ідентифікація небезпек. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків.

Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіального округу у надзвичайній ситуації.

Зміст теми. Правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації.

Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях.

Фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від надзвичайних ситуацій. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня надзвичайних ситуацій.

ІV. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ

Заняття № 1

Теми 1 - 3. Семінар-прес-конференція на тему:

„Природні та техногенні небезпеки.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентністьрозуміння об’єктивності існування природних та техногенних небезпек, методів Ії ідентифікації та кількісної оцінки.

Студент повинен вміти:

· визначати безпеки як абсолютні та відносні;

· формулювати зміст аксіом небезпек;

· класифікувати й характеризувати природні та техногенні небезпеки, виявляти закономірності їх реалізацій;

· знайти інформацію щодо ідентифікації та оцінювання рівня небезпек за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Теоретичні питання:

1. Безпека абсолютна та відносна, аксіоми небезпеки.

2. Природні та техногенні небезпеки: класифікація, закономірності їх реалізацій, характеристика.

3. Ідентифікація небезпек.

4. Оцінка рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

 

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії абсолютності та відносного характеру безпечного життя і діяльності.

2. Сформулювати зміст аксіом небезпеки.

3. Розкрити сутність природних та техногенних небезпек, показати їх класифікацію, розкрити закономірності реалізацій типових з них та дати їм стислу характеристику.

4. Розкрити сутність ідентифікації небезпек.

5. Ознайомитись з методом (методами) оцінки рівня небезпек за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Форми проведення:

1. Усне опитування або експресс-контроль щодо знання змісту основних понять і визначень навчального матеріалу стосовно безпеки життєдіяльності людини, небезпек, їх реалізацій, методів їх кількісної оцінки.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем абсолютності та відносного характеру безпеки, аксіом небезпеки.

3. Розкриття змісту небезпек природного та техногенного характеру, наслідків їх реалізацій.

4. Дискусія щодо ролі негативно діючих факторів в порушенні нормальних умов життя і діяльності людини.

5. „Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація небезпек”.

6. Презентація на тему: „Оцінка рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.”

 

Інформаційне забезпечення:

Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).

Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

 

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.

3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

 

Рівень оцінювання знань на занятті:

8 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у „мозковому штурмі”;

6 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні але не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у „мозковому штурмі”;

4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання свідчили про поверхневий характер знань, слабо аргументовані, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у нього були відсутні.

 

Заняття № 2

Тема 2. Практичне заняття на тему:

Геологічні процеси і явища.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентністьрозуміння об’єктивності існування природних небезпек, методів Ії ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

Студент повинен вміти:

· визначати регіональний комплекс природних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів, комплекс заходів із запобігання природних надзвичайних ситуацій та організації дій щодо усунення їхніх негативних наслідків;

· виявляти характеристики прояви небезпечного геологічного процесу – землетрусу;

· оцінювати рівень небезпеки реалізації землетрусу за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

 

Теоретичні питання:

1. Землетрус, фактори ураження, що утворюється при його прояві, їх характеристика та параметри оцінки ступені небезпеки.

2. Осередок ураження, що утворюється при землетрусі: характеристика, порядок виявлення та оцінки.

Реферат на тему: „Регіональний комплекс природних загроз.”

 

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу природних загроз сейсмічної активності.

2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом землетрусу, та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

4. Прищепити навчаємим здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

 

Форми проведення:

1. Усне опитування або експрес-контроль знань стосовно регіонального комплексу природних загроз, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при землетрусі, факторів його уражаючої дії та їх характеристик.

3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку ураження землетрусу.”

4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки землетрусу за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі.”

5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії землетрусу та захист від його факторів ураження населення та територій.”

 

Інформаційне забезпечення:

· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).

· Методика прогнозування осередку ураження землетрусом.

· Карта (схема) віртуальної місцевості.

· Комплект креслярсько-графічних інструментів.

· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

· Проекційна апаратура.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.

3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

 

Рівень оцінювання знань на занятті:

10 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

7 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.

 

Заняття № 3

Тема 2, 3. Практичне заняття на тему:

„Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси та явища.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентністьрозуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

Студент повинен вміти:

· визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів, комплекс заходів із запобігання їх реалізацій та планування і управління проектами щодо усунення їхніх негативних наслідків;

· виявляти характеристики прояви небезпечних гідрологічних та термодинамічних процесів та явищ;

· оцінювати рівень небезпеки реалізації гідрологічних та термодинамічних процесів та явищ за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

 

Теоретичні питання:

1. Гідродинамічні об’єкти – джерела небезпечних факторів.

2. Пожежа та вибухонебезпечний об’єкт – джерело негативно діючих факторів.

Реферати на теми: Гідродинамічні об’єкти і їх призначення.

Вибух як засіб терору.

 

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз гідродинамічно та вибухонебезпечних об’єктів.

2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

4. Прищепити навчаємим ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

 

Форми проведення:

1. Усне опитування або експрес-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз – гідродинамічно та вибухонебезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні гідро небезпечних та вибухонебезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.

3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку ураження катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші.”

4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі.”

5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші та захист від їх факторів ураження населення та територій.”

 

Інформаційне забезпечення:

· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).

· Методики прогнозування осередків ураження катастрофічного затоплення та вибухового перетворення паливо-повітряної суміші.

· Карта (схема) віртуальної місцевості.

· Комплект креслярсько-графічних інструментів.

· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

· Проекційна апаратура.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.

3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

 

Рівень оцінювання знань на занятті:

14 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

10 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

6 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.

Заняття № 4

Тема 3. Практичне заняття на тему:

„Радіоактивність та життєдіяльність людини.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентністьрозуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

Студент повинен вміти:

· визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів;

· виявляти характеристики радіоактивного зараження довкілля (шляхом прогнозу та розвідки);

· оцінювати рівень небезпеки зруйнування радіоактивно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей;

· пропонувати комплекс заходів із запобігання реалізацій небезпек, зосереджених на об’єктах ядерної енергетики.

 

Теоретичні питання:

1. Поняття радіоактивності. Джерела іонізуючих випромінювань: природні та штучні.

2. Дія іонізуючих випромінювань на організм людини та принципи захисту від закритих та відкритих джерел випромінювання.

3. Виявлення та оцінка шляхом прогнозу радіоактивної обстановки.

· Реферат на тему: „Оцінка рівня небезпеки зруйнування радіоактивно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.”

 

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз – радіоактивно небезпечних об’єктів.

2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом зруйнування радіоактивно небезпечного об’єкту, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

4. Прищепити навчаємим ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

 

Форми проведення:

1. Усне опитування або експрес-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз – радіоактивно небезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні радіоактивно-небезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.

3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку зараження радіоактивними речовинами.”

4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки радіоактивного зараження за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі.”

5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії радіоактивного зараження та захист від його факторів ураження населення та територій.”

 

Інформаційне забезпечення:

· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).

· Методики прогнозування осередків зараження радіоактивними речовинами та оцінки дії іонізуючого випромінювання на людину.

· Карта (схема) віртуальної місцевості.

· Комплект креслярсько-графічних інструментів.

· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

· Проекційна апаратура.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.

3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

 

Рівень оцінювання знань на занятті:

10 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

7 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.

 

Заняття № 5

Тема 3. Практичне заняття 4 на тему:

Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентністьрозуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

Студент повинен вміти:

· визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів;

· виявляти характеристики хімічного зараження довкілля (шляхом прогнозу та розвідки);

· оцінювати рівень небезпеки зруйнування хімічно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей;

· пропонувати комплекс заходів із запобігання реалізацій небезпек, зосереджених на хімічно небезпечних об’єктах.

 

Теоретичні питання:

1. Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки. Приклади дії токсичних хімічних речовин на організм людини.

2. Основні принципи захисту від дії токсичних хімічних речовин.

3. Виявлення та оцінка шляхом прогнозу хімічної обстановки.

4. Безпека харчування в умовах хімічного забруднення навколишнього середовища.

 

· Реферат на тему: Оцінка рівня небезпеки зруйнування хімічно небезпечних об’єктів за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз – хімічно небезпечних об’єктів.

2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

3. Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом зруйнування хімічно небезпечного об’єкту, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

4. Прищепити навчаємим ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

 

Форми проведення:

1. Усне опитування або експрес-контроль знань стосовно складової регіонального комплексу техногенних загроз хімічно небезпечних об’єктів, їх реалізацій та методів кількісної оцінки.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем щодо розкриття змісту небезпек, які реалізуються при зруйнуванні хімічно небезпечних об’єктів, факторів ураження, що при цьому утворюються, їх дії та характеристики.

3. Рольова гра на тему: ”Виявлення та оцінка шляхом прогнозу параметрів осередку хімічного зараження.”

4. „Мозковий штурм” на тему: „Оцінка рівня небезпеки хімічного зараження за допомогою імовірнісно структурно-логічної моделі.”

5. Презентація на тему: „Пропозиції щодо запобігання негативної дії хімічного зараження та захист від його факторів ураження населення та територій.”

 

Інформаційне забезпечення:

· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).

· Методики прогнозування осередків хімічного зараження та оцінки дії токсичних хімічних речовин на людину.

· Карта (схема) віртуальної місцевості.

· Комплект креслярсько-графічних інструментів.

· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

· Проекційна апаратура.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.

3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

 

Рівень оцінювання знань на занятті:

10 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

7 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.

Заняття № 6

Тема 4. Семінар – круглий стіл на тему:

„Соціально-політичні небезпеки.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентністьрозуміння об’єктивності існування соціально-політичних небезпек, механізмів їх прояви, методів ідентифікації та кількісної оцінки.

Студент повинен знати:

· сучасні проблеми соціально-політичного характеру;

· головні завдання безпеки життєдіяльності щодо визначення кола своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек соціально-політичного характеру, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до негативних наслідків на об’єктах господарювання;

· сутність соціально-політичних конфліктів з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження.

· що таке тероризм та яки існують його види;

· первинні, вторинні та каскадні уражаючі фактори тероризму.

 

Теоретичні питання:

1. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини.

2. Тероризм та його каскадні фактори ураження.

3. Можливі аварійні ситуації під час технологічного тероризму.

4. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.

 

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні соціально-політичні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини.

2. Розкрити сутність тероризму та його каскадних факторів ураження.

3. Спрогнозувати можливі аварійні ситуації під час технологічного тероризму.

4. Оцінити роль сучасних інформаційних технологій в досягненні безпеки життєдіяльності людини.

5. Ознайомитись з методом (методами) оцінки рівня соціально-політичних небезпек.

 

Форми проведення:

1. Усне опитування та (або) експрес-контроль щодо глибини знань студентами змісту основних понять і визначень стосовно соціально-політичних небезпек, їх реалізацій, методів їх кількісної оцінки.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем пов’язаних з соціально-політичними небезпеками.

3. Розкриття змісту небезпек соціально-політичного характеру, наслідків їх реалізацій.

4. Дискусія щодо ролі негативно діючих факторів соціально-політичного характеру в порушенні нормальних умов життя і діяльності людини.

5. „Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація соціально-політичних небезпек”.

6. Презентація на тему: „Оцінка рівня небезпеки соціально-політичного характеру.”

 

Інформаційне забезпечення:

Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).

Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.

3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

8 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у „мозковому штурмі”;

6 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні але не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у „мозковому штурмі”;

4 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання свідчили про поверхневий характер знань, слабо аргументовані, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у „мозковому штурмі” малоактивні;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у нього були відсутні.

Заняття № 7

Тема 5. Практичне заняття на тему:

Ризик аналіз безпеки життєдіяльності.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключові компетентністіздатність до аналізу і синтезу, навички управління інформацією, здатність застосовувати знання на практиці.

Студент повинен вміти:

· здійснювати ризик аналіз небезпек (за відомими методиками) з використанням імовірнісних структурно-логічних моделей;

· пропонувати комплекс заходів з управління ризиками.

 

Теоретичні питання:

1. Ризик аналіз як кількісна оцінка небезпек.

2. Імовірнісні структурно-логічні моделі ризику.

3. Управління ризиками.

Реферат на тему: Індивідуальний та груповий ризики. Концепція прийнятного ризику.

 

Навчальні завдання:

1. визначити та проаналізувати основні критерії оцінки небезпек;

2. розкрити сутність ризик-аналізу як кількісної оцінки небезпек;

3. ознайомити студентів з імовірнісними структурно-логічними моделями ризику;

4. показати зміст, принципи та порядок управління ризиком;

5. набути навичок кількісної оцінки небезпеки.

 

Форми проведення:

1. Усне опитування або експрес-контроль знань студентів щодо методів кількісної оцінки небезпек.

2. Обговорення окремих питань щодо розкриття змісту кількісної оцінки небезпек, а саме: мета ризик-аналізу, порядок його проведення, поняття прийнятного ризику та його варіативність, управління ризиком.

3. „Мозковий штурм” на тему: „Визначення генеральної події та побудова дерева подій.”

4. Рольова гра на тему: ”Ризик аналіз небезпек, зосереджених у регіоні.”

Інформаційне забезпечення:

· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).

· Імовірнісні структурно-логічні моделі ризику.

· Карта (схема) віртуальної місцевості.

· Конспект лекції 2.

· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

· Проекційна апаратура.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.

3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

 

Рівень оцінювання знань на занятті:

7 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

5 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

3 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.

Заняття № 8

Тема 6. Семінар-прес-конференція на тему:

„Управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентністьрозуміння змісту та механізмів планування і управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях

Студент повинен знати:

· правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації;

· критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях;

· шляхи та порядок фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відшкодування збитків постраждалим;

· порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня надзвичайних ситуацій.

 

Теоретичні питання:

1. Правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів щодо запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації.

2. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту у надзвичайній ситуації об’єкту господарювання.

Реферат на тему: Фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, відшкодування збитків постраждалим.

Модульний контроль. (Письмова контрольна робота з дисципліни).

 

Навчальні завдання:

1. Розкрити сутність менеджменту безпеки, правового забезпечення та організаційно-функціональної структури захисту населення та адміністративно-територіального округу від надзвичайної ситуації.

2. Визначити критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях.

3. Ідентифікувати джерела фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відшкодування збитків постраждалим.

Форми проведення:

1. Усне опитування та (або) експрес-контроль щодо глибини знань студентами сутності менеджменту безпеки, правового забезпечення та організаційно-функціональної структури захисту населення та адміністративно-територіального округу від надзвичайної ситуації.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем пов’язаних з визначенням критеріїв та показників оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях.

3. „Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація джерел фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відшкодування збитків постраждалим.”.

 

Інформаційне забезпечення:

Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).

Наочні та навчальні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

 

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.

3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

8. Інтернет видання.

Рівень оцінювання знань на занятті:

3 бали – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у „мозковому штурмі”;

2 бали – студент отримує за участь в дискусіях, вірні але не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у „мозковому штурмі”;


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.121 сек.)