АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Період педагогічної практики: 13.04.2015 - 24.04.2015

Читайте также:
  1. V. Сценарії і прогнозні оцінки інноваційного розвитку України на період до 2020 року за індикаторами Європейського інноваційного табло
  2. Амплітуди складових ряду Фур’є періодичної послідовності прямокутних імпульсів
  3. Анатомо – фізіологічні особливості дитячого організму та характерні патологічні стани в різні вікові періоди.
  4. Архаїчний період та Давнє Царство
  5. Архітектура Стародавньої Греції Гомерівського періоду
  6. Атестація професійної діяльності вчителів в організації післядипломної педагогічної освіти в Греції
  7. Безповоротні витрати і витрати минулого періоду
  8. В ДОДЕРЖАВНИЙ І КИЄВОРУСЬКИЙ ПЕРІОДИ
  9. В ЛИТОВСЬКИЙ І ПОЛЬСЬКИЙ ПЕРІОДИ
  10. В ПЕРІОД РЕВОЛЮЦІЇНИХ ЗМАГАНЬ 1917-1921 рр.
  11. В який історичний період соціологія оформилась як самостійна наукова дисципліна?
  12. В який історичний період соціологія оформилась як самостійна наукова дисципліна?

Мінестерство освіти та науки України

Київський професійно – педагогічний коледж

Ім. Антона Макаренка

Звіт

Про проходження педагогічної практики

 

 

 

Київ 2015
Зміст:

 

Вступ

Характеристика.

1. Індивідуальний план роботи на період педагогічної практики 5

2.Характеристика ДНЗ КиївськИЙ професійнИЙ електромеханічний ліцей.. 7

3. Психолого-педагогічна характеристика групи 15. 9

4. Аналіз уроку виробничого навчання. 8

5. Аналіз уроку виробничого навчання. 13

6. Аналіз уроку виробничого навчання. 15

7. Аналіз уроку теоретичного навчання. 21

8. Аналіз уроку теоретичного навчання. 23

9. Аналіз уроку теоретичного навчання. 24

10. План-конспект уроку залікового теоретичного навчання. 25

11. Протокол обговорення уроку теоретичного навчання. 28

12. План виховної роботи на період педагогічної практики. 29

13. Аналіз виховного заходу. 30

14. Висновок. 34

15. Література

Вступ

Соціальний та економічний розвиток нашого суспільства зумовлює необхідність забезпечення високоякісної професійної освіти, основною метою якої є підготовка творчих професіоналів, конкурентноспроможних на ринку праці фахівців, зокрема і професії інформаційних технологій, попит на який щорічно зростає.

На теперішній час вже недостатньо знати виробництво і мати спеціальні знання, уміння, навички з конкретної спеціальності. Важливого значення набувають знання в галузі ринкової економіки, менеджменту, маркетингу, уміння самостійно взаємодіяти з динамічним світом праці.

Здатність до творчості стає умовою орієнтації майбутніх фахівців у швидкозмінних виробничих процесах.

Перебудова професійної освіти за згаданими напрямками суттєво позначається на роботі майстра в/н, спільно з викладачами, вихователями, іншими працівниками мають систематично приділяти увагу розвитку особистості учнів, їх загальної культури, самостійності і відповідальності.

У світі нових завдань зростають вимоги до рівня культури і організації педагогічної праці майстра виробничого навчання, дотримання ним гуманістичних принципів і норм педагогічної праці, професійної етики педагога, підвищення свого ідейно – теоретичного рівня професійної кваліфікації і педагогічної майстерності.

Незалежно від рівня професійної підготовки чи типу закладу викладачі і майстри покликані збагачувати зміст навчально-виховного процесу, посилювати увагу до задоволення національно-культурних потреб особистості. Майстри мають великі можливості для виховання в учнях національної свідомості, поваги до народу та його історії.

Однією з особливостей навчально-виховного процесу в сучасних умовах є те, що заклади освіти мають право самостійно обирати форми і методи організації навчально-виховного процесу, а педагогічні працівники – самостійно визначати засоби і методи навчання і виховання учнів з урахуванням положень загальної педагогіки та методики навчання.

Індивідуальний план роботи на період педагогічної практики

Період педагогічної практики: 13.04.2015 - 24.04.2015

     
  Ознайомлення з навчальним закладом та з педагогічним колективом. Складання плану виховної роботи на період проходження педагогічної практики.   14.04.15
  Ознайомлення з матеріально технічною базою Ліцею. Складання індивідуально плану на період проходження практики. Знайомство з учнями групи №15 та майстром в/н. Вивчення групи по документах. 15.04.15
  Відвідування методичного кабінету, ознайомлення з методичною документацією. Робота над звітом. 15.04.015
  Відвідування позакласного виховного заходу “виховна година” Ознайомлення з планом виховної роботи в ліцеї.   16.04.15
  Відвідування уроків: § Спец технологія (Програмування). § Спецтехнологія (Технологія роботи з ПЕОМ). § Спецтехнологія (Технологія роботи з текстами). § Виробниче навчання. § Виробниче навчання.   17.04.15 20.04.15 21.04.15 15.04.15 21.04.15
  Відвідування виховних заходів: § Бесіда з учнями про шкоду куріння та виживання наркотиків; § Проведення батьківських зборів; 22.04.07 22.04.07
  Написання психолого – педагогічної характеристики на групу і двох учнів. 23.04.07
  Робота над звітом. 13.04.15-24.04.15

 

 

Характеристика ДНЗ "Київський ПЕМЛ»

Датою народження училища вважається

24 травня 1945 року.

В цей день начальник Київського обласного управління трудових резервів П.С. Бережний видав наказ за № 129 «Про організацію ремісничого училища № 14 на базі Київського верстатозаводу ім. М. Горького».

То був складний період у житті країни.

Щойно відгриміли останні залпи Великої Вітчизняної війни, сповістивши людству про Перемогу радянського народу над фашистською Німеччиною.

І вчорашні воїни-визволителі вливалися в ряди робітничого класу, ставали студентами вузів і технікумів. Місто, яке зазнало величезних руйнувань, внаслідок фашистської окупації, швидко відроджувалося.

Заліковував свої рани і Київський завод верстатів-автоматів ім. М. Горького, який повернувся з уральського міста Кизела, де виготовляв для фронту танкові вузли і механізми.

У першого директора ремісничого училища № 14 Зеновія Івановича Росинського мета була одна - створити кузню підготовки робітничих кадрів для верстатозаводу.

Коли він офіційно отримав на це наказ обласного управління трудових резервів, то все робив, щоб мета стала реальністю.

Він формував колектив майстрів і вихователів, готував до роботи матеріально-технічну базу, набирав учнів і турбувався, щоб вони були нагодовані і здорові.

Росинський З.І. не мав спеціальної педагогічної освіти. Але добре знав психологію дітей, володів Божим даром спілкування з ними. І учні училища зразу потягнулися до нього.

В особі Росинського вони відчули Вчителя з великої літери, бо він як батько, умів розсудити, допомогти, спрямувати енергію молодої людини у правильне русло.

Зеновій Іванович ростив і плекав власні кадри.

З його легкої руки після закінчення навчання залишилися працювати в училищі С.М. Хохлюк, А.Ф. Кузьменко, Д.А. Бреус, О.П. Ковальов, С.Ф. Колесник, які пізніше закінчили без відриву від виробництва вищі та середньотехнічні навчальні заклади і стали висококваліфікованими спеціалістами системи профтехосвіти.

Біографія Київського професійного електромеханічного ліцею невіддільна від історії Київського заводу верстатів-автоматів імені М. Горького, будівництво виробничих цехів якого під дах практично було завершено у грудні 1935 року. У цей період готувався працювати у дві зміни експериментальний цех, де йшла підготовка виробництва перших верстатів. Набирали обсяги й інші цехи, у зв’язку з чим гострою стала проблема комплектування виробничих підрозділів кваліфікованими робітничими кадрами. Школи ФЗН підприємств Києва, яких було зобов’язано допомогти новому заводу робітничими кадрами, не змогли вирішити це питання. Тому керівництво «Верстатобуду» приймає рішення організувати курси перекваліфікантів з числа будівельників, які працювали на зведенні виробничих корпусів. Керівником цих курсів став І.Я. Барсук, який працював у відділі кадрів. Разом з ним заняття проводив заступник головного конструктора С.В. Шпаківський.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)