АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Копита копита копита

Читайте также:
  1. Вывод седьмой : водные роды при определённых обстоятельствах можно считать физиологичными для млекопитающих. И для человека в том числе.
  2. К био.прогрессу относятся членистоногие, птицы и млекопитающие.в состоянии био.регресса нах-ся выхухоли,уссурийский тигр и т.д.
  3. Класс млекопитающие, или звери.
  4. Млекопитающие
  5. Млекопитающие
  6. Основные отряды Плацентарных млекопитающах
  7. Особенности состава крови млекопитающих
  8. Остатки крупных млекопитающих стоянки Подзвонкая
  9. ПРИМАТЫ И ДРУГИЕ МЛЕКОПИТАЮЩИЕ
  10. Типы дробления. Дробление может быть полное (ланцетник, амфибии, млекопитающие), если зигота полностью разделяется на бластомеры,
  11. Хищные млекопитающие

 

В) Копитова стінка – paries ungulae – найбільша частина копита, розміщена нижче вінця, має лише два шари шкіри – епідерміс та дерму, підшкірна основа відсутня. Ростковий шар епідермісу продукує м’який і світлий листочковий ріг, який складається із рогових листочків, що розміщуються вздовж рогової стінки копита. Листочки зростаються із твердим трубчастим рогом копитового вінця і на підошовному краї рогової стінки копита, на межі його з роговою підошвою, формують білу лінію копита (листочкову зону) – linea alba ungulae (zona lamellata).

Г) Копитова підошва – solea ungulae – опорна поверхня копита, має лише два шари шкіри – епідерміс та власне шкіру. Ростковий шар епідермісу продукує досить щільний, але м’який трубчастий ріг, поверхневі шари якого з часом висихають, стають крихкими і частинками відпадають.

Таким чином, з огляду на анатомічну будову наголосити, що копито складається із епідермісу, власне шкіри та підшкірної основи (схема 8). Акцентувати увагу, що похідні росткового шару епідермісу всіх складових частин копита формують рогову капсулу копита – capsula ungulae, на якій розрізняють рогову стінку і рогову підошву.

Рогова стінка копита – paries corneus ungulae – складається з трьох зрослих шарів рога різної будови й походження: поверхнево розміщеної глазурі облямівки, основного середнього шару – твердого трубчастого рогу вінця і глибоко розташованого м’якого листочкового рогу стінки.

Рогова підошва копита – solea cornea ungulae утворена м’яким трубчастим рогом підошви.

Звернути увагу, що в коня з практичною метою, для точного визначення місця можливих уражень і для орієнтації під час підковування, рогову стінку копита умовно розмежовують на ділянки. Спочатку покажіть її дорсальну частину – зачіпну ділянку – pars dorsalis parietis corneae, яка з боків переходить у латеральну й медіальну бічні стінки – pars lateralis et medialis parietis corneae. У місцях загинання бічних стінок на підошву зверніть увагу на заворітні (п’яткові) кутиanguli ungulae, які переходять на підошву як латеральна й медіальна заворітні частини стінки – pars inflexa lateralis et medialis. На роговій підошві вкажіть на розділені роговою стрілкою тіло й гілки, які спрямовані до п’яткових кутів. Окрім того, на роговій капсулі виділіть проксимальний вінцевий край – margo coronarius ungulae, обернений до вінця і дистальний підошовний (вільний) край – margo solearis ungulae.

Зважаючи на вищезазначене, вказати на необхідності відрізняти копитову стінку, в якій розрізняють два шаришкіриепідерміс, власне шкіру від рогової стінки копита, що складається лише з тришарового епідермісуглазурі, твердого трубчастого рога, м’якого листочкового рога, а також копитову підошву з двома шарами шкіриепідерміс, власне шкіра від рогової підошви копита, в якій розрізняють лише один шар епідермісум’який трубчастий ріг.

Власне шкіра копита – corium ungulae – утворена власне шкірою копитової облямівки, вінця, стінки і підошви.

Власне шкіра копитової облямівки – corium limbi – має сосочковий шар з дуже тонкими, короткими (1-2 мм) і рідкими сосочками, верхівки яких спрямовані донизу.

Власне шкіра копитового вінця - corium coronae – разом із підшкірною основою має вигляд чітко вираженого, пружного валика товщиною 1-1,5 см, який відокремлений від основи шкіри облямівки лінійним поглибленням. Сосочковий шар несе довгі (до 4-6 мм), густо розміщені, тонкі сосочки, верхівки який спрямовані донизу. Він дуже багатий екстерорецепторами, тому копито набуває властивостей тактильного органу.

Власне шкіра копитової стінки - corium parietale – зростається з окістям копитової кістки, вкриваючи її спереду і з боків. Сосочковий шар замість сосочків несе листочки – lamellae papillares, які йдуть паралельно один до одного. Бічні поверхні листочків вкриті маленькими додатковими (вторинними) листочками – гребінцями, які також йдуть поздовжньо.

Власне шкіра копитової підошви - corium soleare – безпосередньо зростається із окістям підошовної поверхні копитової кістки, має сосочки середньої довжини, верхівки яких спрямовані дистально.

Підшкірну основу копита – subcutis ungulae – утворена підшкірною основою облямівки та вінця.

Підшкірна основа копитової облямівки – subcutis limbi – без особливостей.

Підшкірна основа копитового вінця – subcutis coronae – містить велику кількість кровоносних судин, що забезпечує достатнє живлення клітин епідермісу. Порушення живлення росткового шару епідермісу викликає нерівномірний ріст трубчастого рога стінки.

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.

Використовуючи натуральні препарати, рисунки, схеми повторіть і засвойте закономірності структурно-функціональної організації порожнистого та цільного рогів. На порожнистому рогові знайдіть корінь, тіло й верхівку. Корінь рога – radix cornus – лежить на межі з шкірним покривом лоба. Роговий шар тут порівняно тонкий, м’який і пронизаний навіть рідким волоссям. Тіло рога – corpus cornus – є продовженням кореня до верхівки рога – apex cornus. Періодичне посилення роботи росткового шару епідермісу призводить до поступового потовщення рогових шарів і формування на зовнішній поверхні колових валикоподібних підвищень – рогових кілець, між якими спостерігаються легкі перетяжки. Вони вказують на нерівномірний ріст рога, пов’язаний з напливом нового кільця, що залежить від умов годівлі в різні періоди року, фізіологічного стану (період тільності).

Після цього з’ясуйте видові особливості будови рога в різних видів жуйних тварин. Відзначте, що у великої рогатої худоби роги округлі, різні за формою, кільця рельєфно випинаються лише біля кореня рога і до верхівки зникають, після кожного отелення з’являється нове кільце. В барана роги дещо стиснуті, загнуті спірально, на розрізі неправильної тригранної форми, кільця чітко помітні по всьому рогу, у вівці – відсутні, в кози – у формі пологої дуги, дещо стиснуті з боків, верхівкою загнуті назад, передній опуклий край їх загострений.

Далі згадайте загальні закономірності будови м’якуша, особливо його підшкірної основи. Використовуючи шматки шкіри різних видів тварин із залишками м’якушів розгляньте видові особливості їх у свійських тварин (схема 9).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)