АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тайна віри. Причастя

Читайте также:
  1. Арабские духи на масляной основе - магическая тайна Востока.
  2. Глава 13 ТАЙНА ОБРЯДА ОБРЕЗАНИЯ. ВЛИЯНИЕ ЯДЕР СОЗНАНИЯ НА ЧЕЛОВЕЧЕСКУЮ ПСИХИКУ
  3. Глава 15 ТАЙНА ЛУНЫ И ДВИЖЕНИЕ ЗЕМНЫХ МАТЕРИКОВ
  4. Глава 15. Тайна сознания
  5. Глава 2 ТАЙНА ИМЕНИ, РОК И СУДЬБА
  6. Глава 22 ПЕРВАЯ ВЕЛИКАЯ ТАЙНА ЖРЕЦОВ АМОНА
  7. Глава 22. Тайна идолов или ещё одно посвящение
  8. Глава 28 ТРЕТИЙ РАССКАЗ ЗНАХАРЯ. УПРАВЛЕНИЕ ЗДОРОВЬЕМ. ТАЙНА ТАМПЛИЕРОВ. ЭГРЕГОРЫ
  9. Глава 5. Тайна китайской цивилизации
  10. Глава 5. Чужая тайна.
  11. Глава 6 ТАЙНАЯ СИЛА НАМЕРЕНИЯ
  12. ГЛАВА III. ТАЙНА ЛОРИСТОН-ГАРДЕНС

Уже багато сторіч у євреїв існував звичай ламати хліб і пити з однієї Чаші перед розлукою друзів чи під час зустрічі після довгої розлуки. Це було свідченням міцного єднання. Господь же в останній Свій вечір перетворив цей звичай у Велику Тайну.

На прохання Спасителя розпорядник трапези встановив стіл, трішки піднявши його. Поверх килима, який покривав стіл, поклали червону скатертину, а поверх неї – білу, мереживну.

Поставили Чашу з вином і ще одну – з водою. Петро та Іван принесли на підносі Чашу, яку отримали від Вероніки. Вона була прикріплена до підносу. Чашу поставили навпроти Спасителя. Тут же стояв таріль з подовгастими прісними хлібцями, на яких зверху були витиснені прямі лінії (маца – святий хліб юдеїв). Хлібів було три, і Господь уже переламав один з них, коли споживав ягня, іншу половину поклав на сер­ветку. На столі також була густа олія, біля якої лежав черпак.

Двері до світлиці були зачинені. Христос став поміж Петром та Іваном. З Чаші зняли футляр і сховали його в особливе потайне місце.

Господь помолився та звернувся до учнів. З благого­вінням, урочисто і шанобливо пояснив Своїм апостолам Тайну Причастя.

Так досвідчений пастир пояснює священикам, як потрібно служити Літургію.

Господь висунув дощечку з підносу і накрив її білою хусткою. Зняв з Чаші металеву пластинку (подібну до нашого дискоса) і поклав її на хустку.

На дискос Спаситель поклав хліби, які лежали поряд з Ним. Він витягнув з більшої Чаші меншу і поставив її в один ряд з шістьма іншими, які були на підлозі.

Спаситель поблагословив хліби, обома руками підняв дискос догори. Він помолився і пожертвував Богові, ди­влячись на небо; запропонував хліби, опустив дискос та на­крив його. Потім Спаситель узяв Чашу, влив у неї вино, яке подав Петро, і воду, яку подав Іван. Поблагословив їх, нали­ваючи ложечкою, яка була в підставці Чаші. Поблаго­словивши Чашу, Господь підняв її догори, молячись та жерт­вуючи. Потім поклав на стіл.

Іван з Петром налили трохи води на пальці Спасителя над тим тарелем, на якому до того лежав хліб. Ложечкою, витягнутою з Чаші, Він полив воду з тареля і на руки апос­толів.

Господь усе робив зосереджено. Востаннє повторив, що віддає все, що має!

Говорячи це, Він переходив у них: раптом став прозорим, сяючим. Він переломлював хліб на частки і клав на дискос у формі піраміди. Відламавши частину від однієї частки, занурив її в Чашу.

Цієї миті Пресвята Діва Марія отримала Святе При­частя в особливий духовний спосіб, хоч Її не було серед апостолів. Невідомо, як це відбулося, проте здавалось, ніби Бо­жа Матір наблизилась до столу там, де було вільно, і отри­мала від Спасителя Святе Причастя. Адже вранці Господь сказав Своїй Матері, що духовло розділить з Нею Пасху. Він навіть сказав Їй, коли саме, зосередившись у Бозі, Вона зможе духовно з’єднатись з Ним через Святе Причастя. Христос молився та повчав апостолів. Слова, які Він про­мовляв, проникали в серце кожного, за винятком Юди.

Спаситель узяв дискос з хлібом та промовив: “Прий­міть і їжте – це Тіло Моє, що за вас ламається!” Він підняв руку, благословляючи апостолів, і вогняний промінь вий­шов від Нього! Слова, наче світло, линули від Нього. І хліб, як сяюче тіло, увіходив до уст апостолів. Здавалось, що Сам Господь переходить у них, бо всі вони були залиті світ­лом, крім Юди, який перебував у пітьмі. “Мені здавалося, що слова Господа відбивалися від уст зрадника, – говорила Емме­ріх. – Це було так страшно, що я не в змозі передати свої почуття”.

Третьому Господь дав хліб Юді та сказав: “Поспішай зробити те, що робиш”, – і продовжував причащати інших апостолів, що по двоє підходили до Нього, тримаючи в руках тканину, якою раніше була накрита Чаша.

Юда не повернувся на своє місце, а відразу покинув світлицю. Апостоли не здивувались: вони подумали, що Господь дав йому якесь термінове доручення.

А Господь підняв Чашу на рівень Своїх очей і про­мо­вив слова освячення:

“Я знову бачила Його начебто прозорим, Він наче реально переходив у те, що давав. Дав пити Петрові та Іванові з Чаші, яку тримав, відтак відклав її, а Іван, черпаючи лож­кою, наповнив Причастям маленькі чаші апостолів. Петро подавав чаші, і вони пили по двоє з кожної, передаючи її один одному.

Під час трапези я бачила біля ніг Юди невелике чудовисько червоного кольору, – продовжувала Еммеріх. – Його єдина нога була подібна на суху кістку. Коли Юда підійшов до дверей, то поряд з ним я побачила вже трьох нечистих духів: один увійшов у його вуста, другий тягнув його, третій йшов перед ним. Була темна ніч, але духи, зда­валось, світили йому, і він біг, як одержимий”. Юда вийшов, не подякувавши і не помолившись. У Чаші залишалось небагато Святої Крові. Христос перелив її в ту малу Чашу, яку вийняв з великої.

Відтак витер велику Чашу, вклав у неї малу із залишком Святих Тайн, поклав на неї дискос з рештою Святого Хліба, накривши все пластиною та пеленою. Навколо Чаші Він поставив шість малих чаш. (Еммеріх бачила, як після Господнього Воскресіння апостоли споживали Святі Тайни, які залишилися).

У Святому Причасті Господь давав апостолам Себе, мовби творячи акт найвищого милосердя. Цю Таємницю не можливо висловити словами.

Усі рухи Спасителя під час Тайного встановлення Святої Євхаристії були урочистими й спокійними. Його дії мали символічне та містичне значення. Так зародився чин Святої Літургії.

Апостоли дещо записували на невеличких згортках, які вони, за звичкою, завжди мали з собою. Під час обряду вони кланялись один одному, наче віддаючи честь, як тепер роблять священики.

“Мені було відкрито, чому священики також отримують Святе Причастя, а Ісус Його не приймав, – оповіла Еммеріх. – Якби Ангели уділяли людям Святе Причастя, то не сп­живали би Його. Якби, однак, священики самі не живилися Ним, то Воно б уже давно не існувало. А так Святе Причастя єз нами”.

Розділ 6


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)