АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Інформатика як інформаційна інфраструктура і наукова дисципліна

Читайте также:
  1. II. МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ'ЯЗКИ.
  2. III. ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ
  3. Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками)
  4. Антропологія влади як нова субдисципліна
  5. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  6. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  7. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  8. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  9. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  10. Базові навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
  11. Будова страхового ринку та його інфраструктура
  12. Грошово-кредитна політика держави. Інфраструктура грошово-кредитної системи

Вимальовуються дві галузі використання терміна "інформатика": галузь практичної свідомості, де інформатика розуміється як сукупність суспільних реалій, і галузь наукової свідомості, де під інформатикою розуміється наукова дисципліна (наука).

Практична свідомість звертається до інформаційного підходу і оперує поняттям "інформація", "інформатизація", "інформатика" для того, щоб осмислити деякі характерні явища суспільного виробництва і соціального життя в цілому.

У наш час відбувається перерозподіл суспільної праці на користь сфери виробництва, переробки і розподілу інформації; національні інформаційні ресурси стають важливим мірилом суспільного багатства, не тільки економічним, а й політичним фактором. Є всі підстави для того, щоб говорити про становлення індустрії інформатики як "якісно нового стану технічного і культурного етапу розвитку суспільства".

Інформатика – це явище міжгалузеве, воно істотно перетворює всі сфери суспільного виробництва, а також невиробничу сферу, включаючи освіту й дозвілля. Якщо скористатися категоріями політичної економії, то інформатика в цьому сенсі є компонент інфраструктури, поряд з транспортом, енергетичним та матеріально-технічним постачанням, засобами зв'язку, причому її можна розглядати і як складову виробничої інфраструктури, і – ширше – як складову інфраструктури соціальної.

В останні роки для позначення процесу розвитку "індустрії інформації" став використовуватися термін інформатизація. Побутують три основні трактування цього терміна, визнані рівноправними:

1) процес створення і вдосконалення інформаційного суспільства;

2) процес підвищення ефективності використання інформації в державі і суспільстві на основі перспективних інформаційних технологій;

3) процес формування інфосфери.

Процес інформатизації вимірюється масштабами впровадження інформаційних технологій в усі сфери суспільного та особистого життя. Головними технічними засобами інформатизації є персональні комп'ютери та засоби дистанційного зв'язку. По суті справи терміни "інформатизація" і "комп'ютеризація" рівнозначні.

На рівні наукової свідомості інформаційний підхід виконує дві функції:

а) функцію одного з науково-дослідницьких інструментів в методологічному арсеналі будь-якої конкретної науки, наприклад, фізики чи психології, генетики чи семіотики;

б) функцію способу конституювання наукових дисциплін, які називають предметом свого вивчення інформацію (інформаційні процеси) в цілому або їх різновиди. Тому вони іменуються "інформатика".

Отже, щоб уникнути непорозумінь, необхідно розрізнити інформатику практичну, інфраструктурну і цілу низку теоретичних інформатик, що претендують на науковий статус. Об'єднує всі види інформатик те, що, говорячи філософською мовою, всі вони мають справу з відображенням і організацією.

Практична інформатика – це комп'ютеризовані відображувальні та організаційні соціальні процеси, такі як пізнання та керування. Ці ж соціальні процеси, але не обов'язково в комп'ютеризованій формі, є предметом різних концепцій інформатики. Так, інформатики спеціальні (галузеві) вивчають той чи інший різновид спеціальної комунікації; соціальна інформатика узагальнює досягнення соціально-комунікаційних наук, а інформологія намагається розкрити загальні закономірності всіх відображувальних і організаційних процесів. Інформаційні системи, що утворюють предмет комплексної комп'ютерної інформатики, є суспільно організовані системи управління і спілкування між людьми. Оскільки інформаційні моделі – це образи реальних матеріальних чи розумових процесів, то інформатика, яка виступає як наука про інформаційне моделювання, виявляється наукою про один з методів пізнання.

Таким чином, всі теоретичні інформатики – це науки "відображувльно-організаційні" за предметом і "інформаційні" за методом. Методологічно неправильно включати до їх предмета вивчення "структури і властивостей інформації", бо пізнати інформацію можна тільки вивчаючи інформаційний підхід.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)