АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загальна рівновага та економічна ефективність. Коробка Еджуорта

Читайте также:
  1. Безпека як економічна категорія
  2. БНМ 1.3.3. Рівновага тіл за відсутністю обертання
  3. Бронзовий вік: загальна характеристика
  4. Економічна діагностика: сутність, класифікація за ознаками
  5. Економічна роль держави в країнах, що розвиваються
  6. Економічна роль і функції держави в змішаній економіці
  7. Економічна система К.Маркса
  8. Економічна система: сутність, структурні елементи. Типи економічних систем.
  9. Економічна сутність амортизації та її види.
  10. Економічна суть і значення страхування.
  11. Економічна теорія добробуту. Функція корисності Бетмана і Неша.
  12. Загальна будова і принцип дії стендів. Технологія перевірки кутів установлення коліс автомобілів на стенді.

Аналіз загальної рівноваги передбачає вивчення цін та обсягів виробництва і споживання благ на всіх ринках з врахуванням фактору зворотних зв’язків. Ефектом зворотного зв’язку називається зміна цін і кількості товарів на певному ринку як реакція на аналогічні зміни, що виникають при споріднених ринках. Наприклад: На ринку відбувається подорожчання нафти. Це негайно зсуває криву пропозиції ліворуч і піднімає ціну на нафту. Звідси, вища ціна на нафту підвищила б попит (а, відповідно, і ціни) на природний газ. Це, в свою чергу, спричинило б збільшення попиту на нафту (зсув праворуч) і ще більше підвищило б ціну на неї. Ринки газу і нафти продовжували б взаємодіяти до тих пір, доки не настала б рівновага, за якої попит і пропозиція на обох ринках зрівноважилися б.

Стан загальної рівноваги є такою сукупністю обсягів усіх факторів виробництва, товарів, послуг та цін на них, за яких усі ринки факторів і кінцевої продукції перебувають у стані часткової рівноваги. Можна вважати, що стан загальної є композицією всіх станів часткової рівноваги на взаємопов’язаних ринках факторів і продукції.

Аналіз загальної рівноваги пов’язують із французьким економістом Л.Вальрасом, який досліджував ці проблеми, починаючи із 70-х років минулого століття. Існують різні сучасні інтерпретації моделі загальної рівноваги Вальраса, які так чи інакше приводять до системи алгебраїчних рівнянь, де невідомими величинами є обсяги та ціни.

В аналізі загальної рівноваги основними вважаються три проблеми:

- чи існує стан загальної рівноваги взагалі (математично – чи існує додатний розв’язок системи рівнянь, які описують модель загальної рівноваги);

- чи буде стан рівноваги, якщо він існує, єдиним (інакше можливе існування кількох станів для однієї економічної системи, які відповідають умовам загальної рівноваги, тобто кількох систем рівноважних цін одночасно);

- чи буде система стійкою, тобто чи може економічна система без зовнішнього втручання знову повернутися до стану рівноваги, коли внаслідок якихось збурень умови рівноваги будуть порушені.

Поняття загальної рівноваги тісно пов’язане з ефективністю розміщення ресурсів в економіці.

Ефективність розміщення означає, що жоден ресурс не розтрачується. Якщо можливий такий перерозподіл ресурсів, коли хтось може покращити своє становище без погіршення становища будь-кого іншого, - це означає, що при початковому розміщенні ресурсів вони розтрачувались і тому ефективність їх не досягалась.

Для досягнення ефективного розміщення ресурсів необхідне виконання трьох умов:

Ефективності у виробництві: фірма не може зменшити вартість виробництва певного фіксованого обсягу випуску зміною обсягів використання факторів виробництва. Виробнича ефективність потребує досягнення двох умов: технологічної ефективності – фірма досягає максимально можливого випуску продукції при затратах наявних ресурсів та економічної ефективності – фірма використовує таку комбінацію факторів виробництва, що мінімізується вартість виробництва даного обсягу випуску.

Ефективності у споживання: досягається, коли споживачі не можуть покращити своє становище – досягти вищого рівня корисності при заданому бюджеті та цінах – шляхом перерозподілу своїх бюджетних витрат.

Ефективності у обміні: досягається, коли всі ринкові операції на кожному з ринків здійснюються за цінами, що дорівнюють одночасно і граничній вартості виробництва певної одиниці блага, і граничній вигоді від споживання цієї ж одиниці блага.

Діаграма Еджуорта складається з двох систем координат — одна для учасника А (початок системи координат у нижньому лівому кутку точка ОА), інша — для учасника В (початок систе­ми координат у верхньому правому кутку точка ОB). Суть діа­грами Еджуорта полягає в тому, що кожна її точка одночасно відповідає ринковим кошикам обох споживачів. Довжина і ви­сота діаграми визначається сукупними запасами благ, які мають у своєму розпорядженні індивіди. На нижній стороні діаграми відкладається кількість їжі ХА, що перебуває у споживача А, а по висоті — належна йому ж кількість одягу YA. Верхня і права сторони діаграми відповідно використовуються для відображен­ня запасів споживача В (ХВ, YB). Припустимо, що початковому розподілу відповідає точка С. Це означає, що спочатку індивід А мав ХА їжі та ХВ одягу, а індивід В — відповідно YA та YB.

Використаємо сторони ОА QхA та 0А QYA як осі координат кривої байдужості для споживача А, а криву байдужості спожи­вача В відобразимо перевернутою на 180°. Для визначення сту­пеня задоволення потреб споживачами А і В проведемо через точку С відповідні криві байдужості UA та UB. Тепер кожна точ­ка діаграми Еджуорта означує шість змінних: кількості благ А і В у кожного споживача, а також рівень їх добробуту, який характеризується віддаленістю від нуля кривої байдужості, яка проходить через цю точку.

Аналізуючи ситуацію, відображену на рис. 12.2, можна зроби­ти висновок про неефективність розподілу у точці С, тобто він не є найкращим з точки зору обох споживачів. Якщо споживач А запропонує споживачу В частину одягу в обмін на їжу, то обидва підвищать свій добробут. Рухаючись по кривій байдужості UA, можна поліпшити становище споживача В, не погіршуючи стано­вища споживача А. Розподіл заданого обсягу продукції між двома споживачами буде ефективним, коли він відповідатиме точкам до­тику кривих байдужості UA та UB цих споживачів. Подальше підвищення добробуту за рахунок обміну є неможливим. Таким чином досягається Парето-ефективність в обміні.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)