Види державних пенсій

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють пенсійне забезпечення в Україні, є Конституція України, Осно­ви законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Закони України „Про загальнообов’яз­кове державне пенсійне страхування” та „Про недержавне пен­сійне забезпечення” (два останні вступають в дію з 2004 року).

Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначає принципи, засади і механізми функціону­вання системи загальнообов’язкового державного пенсійного стра­хування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Для окремих категорій громадян законами України можуть вста­новлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечен­ня, відмінні від загальнообов’язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.

Згідно зазначеного Закону система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів:

• перший рівень — солідарна система загальнообов’язково­го державного пенсійного страхування (далі солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом;

• другий рівень — накопичувальна система загальнообов’­язкового державного пенсійного страхування (далі — накопи­чувальна система пенсійного страхування), що базується на за­садах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичуваль­ному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату дого­ворів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умова* та в порядку, передбачених цим Законом.

• третій рівень — система недержавного пенсійного забез­печення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопи­чень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умо­вах та в порядку, передбачених законодавством про недержавна пенсійне забезпечення.

Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:

1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Зако­ном та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку ч» визнані інвалідами в установленому законодавством порядку мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб — члени їхніх сімен та інші особи, передбачені цим Законом;

2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була позначена пенсія відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення” (крім соціальних пенсій) або була призначена ткнеш (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України „Про пенсійне забезпечення” — за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, — члени їхніх сімей.

Право на отримання довічної пенсії та одноразової виплати за рахунок коштів Накопичувального фонду мають застраховані скоби і члени їхніх сімей та/або спадкоємці на умовах та в порядку, визначених цим Законом.

Особи, які не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, але добровільно сплачували страхові внески в порядку та розмірах, встановлених ним Законом, до солідарної системи та/або накопичувальної системи пенсійного страхування, мають право на умовах, визначених цим Законом. «з отримання пенсії і соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду та/або отримання довічної пенсії чи одноразової виплати за рахунок коштів Накопичувального фонду.

Відповідно до цього Закону, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання в тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

У солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.

За рахунок коштів Накопичувального фонду, що облікову­ються на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснюються такі пенсійні виплати:

1) довічна пенсія з установленим періодом;

2) довічна обумовлена пенсія;

3) довічна пенсія подружжя;

4) одноразова виплата.

Умовами призначення пенсії за віком с досягнення чоловіка­ми 60 років, жінками — 55 років та наявності страхового стажу не менше п’яти років. Розмір пенсії за віком визначається шляхом множення заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої обчислюється пенсія, на коефіцієнт страхового стажу застрахо­ваної особи, визначеного відповідно до цього Закону (ов. 25).

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до ран­іше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Зако­ном, — відповідно до цього Закону.

Згідно нового Закону максимальний розмір пенсії за віком не обмежується. В той же час, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі 20 відсотків середньої заробітної пла­ти працівників, зайнятих у галузях економіки України за попе­редній рік, яка визначається спеціально уповноваженим цент­ральним органом виконавчої влади у галузі статистики за наяв­ності у чоловіків 25 років (у жінок — 20) страхового стажу.

За наявності страхового стажу меншої тривалості пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному стра­ховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Нововведенням у пенсійному законодавстві стало впровад­ження умов підвищення розміру пенсії за віком у разі відстроч­ки часу її призначення. Так, особі, яка набула права на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пен­сійного віку виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього строку, пенсія за віком призначається з ураху­ванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу після досягнення пенсійного віку.

Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалід­ності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання, в тому числі каліцтва, не по­в’язаного з роботою, інвалідності з дитинства за наявності необ­хідного страхового стажу. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Необхідно мати на увазі, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відпо­відно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соці­альне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на йогоутриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, які милішали інвалідність під час проходження строкової військової служби — незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Законом передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важки­ми умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, буде здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначатимуться за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, пе­редбаченого Законом України „Про пенсійне забезпечення”.

У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України „Про державну службу”, „Про Національний банк України”, „Про дипломатичну службу”, „Про службу і органах місцевого самоврядування”, „Про прокуратуру”, „Про статус народного депутата України”, „Про статус суддів”, „Про судову експертизу”, „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповід­но до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Система недержавного пенсійного забезпечення входить скла­довою частиною системи накопичувального пенсійного забезпе­чення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у форму­ванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками не­державного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов­’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат й регулюється відповідно законодавством про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, Законами України „Про недер­жавне пенсійне забезпечення”, „Про страхування”, „Про банки і банківську діяльність”, „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”, „Про цінні папери і фондову біржу”, „Про державне регулювання ринку цінних папе­рів в Україні”, „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та інших нормативно-правових актів.

Поиск по сайту: