АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття, порядок і умови укладання шлюбу

Читайте также:
  1. Cутність та умови застосування міжнародних розрахунків за допомогою акредитивів.
  2. I. Порядок медицинского отбора и направления на санаторно-курортное лечение взрослых больных (кроме больных туберкулезом)
  3. III Общий порядок перемещения товаров через таможенную границу Таможенного союза
  4. V. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ИНСПЕКТИРОВАНИЯ МЕСТ ПРИНУДИТЕЛЬНОГО СОДЕРЖАНИЯ
  5. А Порядок работы на станции при тахеометрической съемке. Вычислительная и графическая обработка результатов съемки.
  6. Административные взыскания и порядок их наложения
  7. Административный порядок предоставления земельных участков, находящихся в государственной собственности.
  8. Акти застосування права: поняття, ознаки, види, структура
  9. Акционерное общество как юридическое лицо: порядок образования, правовое положение
  10. Аудит учета производственных запасов. Порядок проведения инвентаризации материальных ценностей
  11. Аукционный порядок распределения земельных участков.
  12. Блоки, изменяющие порядок прохождения блоков сообщениями

Шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареє­стрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (далі ДОРАЦС).

Умови укладення шлюбу: досягнення шлюбного віку та добровільність шлюбу. Відповідно до закону право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку: жінки - сім­надцяти, а чоловіки - вісімнадцяти років. Між тим закон пе­редбачає можливість надання права на шлюб особі, яка ще не досягла шлюбного віку. За заявою особи, яка досягла чотир­надцяти років, згідно з рішенням суду їй може бути надано таке право, якщо буде встановлено, що це відповідає ін­тересам неповнолітньої особи (фактичне утворення сім'ї, ва­гітність, народження дитини, тяжке захворювання тощо).

Добровільність шлюбу означає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушення їх до укла­дення шлюбу не допускається.

Не допускається укладення шлюбу: якщо хоча б одна із сторін перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; між: родичами прямої лінії споріднення; рідними (повнорідними і неповнорідними) братами і сестрами; двоюрідними братами і сестрами; рідними тіткою, дядьком і племінником, племінницею; усиновлювачем і усиновленим; дітьми, що були усинов­лені усиновлювачем. Однак з цього правила існує виключен­ня. За рішенням суду може бути надано право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дити­ною, а також між дітьми, що були усиновлені ним. У випадку скасування усиновлення допускається укладення шлюбу між усиновлювачем і усиновленою ним дитиною.

Юридичне оформлення шлюбу відбувається шляхом його державної реєстрації. З моменту реєстрації шлюбу вини­кають права й обов'язки чоловіка і жінки як подружжя.

Жінка та чоловік можуть особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу в будь-який з ДОРАЦС, який визначає день і час реєстрації шлюбу та ознайомлює з правами й обов'язками їх як майбутніх подружжя і батьків та попереджає про відповідальність за приховання перешкод до реєст­рації шлюбу. Жінка та чоловік повинні повідомити один од­ного про стан свого здоров'я.

При наявності поважних причин (хвороба, перебуван­ня у лікарні, у відрядженні тощо) можливе подання нотарі­ально засвідченої заяви через представників.

Подання заяви про реєстрацію шлюбу породжує для жінки і чоловіка стан заручених - нареченої і нареченого, яка хоча і не створює обов'язку для наречених вступу в шлюб, але закріплює обов'язок особи, яка відмовилася від вступу в шлюб унаслідок протиправної, аморальної поведінки нарече­ної (нареченого), приховання нею (ним) обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо), відшкодувати другій стороні затрати, понесені нею у зв'язку з приготуван­ням до реєстрації шлюбу і весілля. У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок, договір дарування за вимо­гою дарувальника може бути розірваний судом.

Недійсність шлюбу. Недійсним визнається шлюб, зареєстрований з порушенням умов його укладення, а саме при відсутності вільно і незалежно висловленого взаєм­ного волевиявлення осіб, що одружуються; укладений під примусом; між особами, які вже перебувають у зареєстрова­ному шлюбі; з особою, яка не досягла шлюбного віку; між близькими родичами; з недієздатним; між усиновлювачем та всиновленим; при приховуванні одним із подружжя від ін­шого наявності тяжкої хвороби чи хвороби, небезпечної для іншого з подружжя та (чи) їх нащадків. Недійсним визнається і фіктивний шлюб. Загальний правовий наслідок визнання шлюбу недійсним полягає в тому, що такий шлюб вважається таким, що ніколи не існував. У подружжя не виникає права мати спільне прізвище, права на аліменти. До майна, придба­ного спільно особами, шлюб яких визнано недійсним, засто­совуються не норми сімейного законодавства про спільну су­місну власність, а норми ЦК України про спільну часткову власність. Визнання шлюбу недійсним спричиняє недійсність шлюбного договору, якщо він був укладений такими особами.

Визнання шлюбу недійсним не впливає на права дітей, наро­джених у такому шлюбі.

Винятки із загального правила щодо правових наслід­ків визнання шлюбу недійсним стосуються добросовісного чоловіка чи дружини, якими визнаються ті особи, що не знали про наявність обставин, перешкоджаючих укладенню шлюбу, визнаного в подальшому недійсним. Добросовісний чоловік чи жінка має право: розподілу майна, придбаного в недійсно­му шлюбі як спільної сумісної власності подружжя; прожи­вання в житловому приміщенні, в якому вони оселилися в зв'язку з недійсним шлюбом; на аліменти. Добросовісний чо­ловік або дружина за своїм бажанням після визнання шлюбу недійсним має право залишити прізвище, обране при держав­ній реєстрації укладання шлюбу, чи йому (їй) може бути на­дане дошлюбне прізвище.

У деяких випадках суд може визнати недійсний шлюб дійсним. Так, суд може визнати шлюб дійсним, якщо на мо­мент розгляду справи про визнання шлюбу недійсним відпали ті обставини, які з огляду на закон перешкоджали його укла­денню (санація шлюбу). Санація недійсного шлюбу можлива: якщо шлюб було укладено за відсутності добровільного воле­виявлення одного з подружжя, але в подальшому чоловік або жінка добровільно виявили свою згоду на цей шлюб; якщо шлюб було укладено з особою, яка не досягла шлюбного віку, при досягненні неповнолітнім чоловіком або жінкою повно­ліття; за наявності іншого зареєстрованого шлюбу, якщо по­передній шлюб припинено чи визнано недійсним; якщо шлюб було укладено між усиновлювачем та всиновленим — при ска­суванні всиновлення; у випадку укладення шлюбу з недієзда­тною особою, якщо чоловік або жінка видужали та скасовано рішення суду про визнання недієздатності.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)