Функції соціології

теоретико-пізнавальна функція -спрямована на вироблення нового знання про різні соціальні сфери; перспективи соціального розвитку; створення теорії і методології соціологічного пізнання дійсності. Логічно пов’язана з теоретико-перетворюючою, оскільки єдність теорії та практики – характерна риса соціології;

описово-інформаційна функція - стосується здійснення систематичного опису емпіричного матеріалу; розробки практичних висновків і рекомендацій, які використовуються в управлінських рішеннях, законодавчих актах;

світоглядна функція -проявляється в тому, що, розкриваючи закономірності й механізми розвитку суспільства, соціологія сприяє формуванню соціологічного мислення, а отже, й світогляду людини. За сучасних умов, коли різні політичні діячі (справжні і ті, котрі видають себе за них) дедалі частіше звертаються до соціології, посилаються на соціологічну інформацію, виникає небезпека перетворення соціології в інструмент політики;

прогностична функція - соціології полягає у соціальному прогнозуванні (спільно з іншими науками). Нагромаджуючись, соціальна інформація дає змогу науковцям виходити на короткострокові прогнози (терміном до 10-15 років) щодо тенденцій розвитку суспільства у найближчому майбутньому.

Гуманістична та культурна функції. Пов'язані з роллю соціології в культурному житті суспільства та гуманізації суспільних відносин. Соціологія є чинником, що сприяє гуманізації суспільства. Гуманістична установка, центром якої є людина, супроводжує реалізацію всіх інших функцій соціології. Попри те, що соціологія має справу з великими масами людей та оперує статистичною інформацією, дедалі актуальнішим стає положення, що соціолог повинен мати «гуманістичний нерв», тобто ставитися до людських проблем, драм, трагедій, які він вивчає, не як пасивний спостерігач, а зі щирим співчуттям і увагою.

Критична функція. На Заході давно існує своєрідний напрям — соціальна критика. Соціологія, даючи об'єктивне знання, покликана попереджувати соціальну політику про відхилення від соціального ідеалу, сигналізувати про можливі негативні соціальні явища і наслідки.

Функція соціального контролю. Полягає у виробленні і науковому обґрунтуванні ефективних рекомендацій, спрямованих на боротьбу з девіантною поведінкою, вдосконалення моральних відносин, підвищення рівня політичної культури і правової свідомості. Реалізується через участь соціології в системі «зворотного зв'язку», забезпечення достовірної інформації про соціальні явища і процеси, аналіз дії механізмів соціального контролю, санкцій, соціальних норм тощо.

Функція соціального управління. Виявляється у свідомій, цілеспрямованій дії щодо соціальних систем, інститутів, процесів з метою оптимізації напряму, темпів їх розвитку і функціонування. Соціальне управління тим ефективніше, чим більше воно спирається на знання законів розвитку суспільства та об'єкта управління.

2.Питання.Соціологічне дослідження. Планування, види, етапи.

Методичні матеріали “Соціологічні дослідження в бібліотеках” (методика організації і проведення) розроблені з метою надання допомоги безпосередньо бібліотечним фахівцям, які займаються проведенням соціологічних досліджень в бібліотеках і самостійно вивчають наукові основи соціології. Запропоновані методичні поради мають інформаційно-аналітичний характер і лежать в основі всієї соціологічної роботи бібліотеки. Розглядаються елементи побудови програми соціологічного дослідження, методика визначення вибіркової сукупності, кількісні та якісні методи збирання та аналізу одержаної інформації. Для більш доступного сприйняття в матеріалах наведені приклади із загальнодержавних, регіональних і обласних досліджень.

Нинішні соціально – економічні умови ставлять перед бібліотеками актуальні завдання – визначення нових соціальних орієнтирів і належного місця у системі забезпечення і максимального задоволення інформаційних, освітніх, культурних запитів і потреб користувачів, зміни характеру взаємовідносин з ними, зміцнення зв’язків з населенням, забезпечення підвищення якості своєї діяльності. Але оптимізувати діяльність бібліотек, максимально наблизивши її до сучасних умов, можливо тільки, вивчаючи сучасний стан роботи бібліотечних закладів. Саме на це націлені соціологічні бібліотекознавчі дослідження, які в останній час знаходять розповсюдження в бібліотечній практиці.

Соціологічні дослідження – це система логічно послідовних методологічних та організаційно-технічних процедур, зв’язаних між собою єдиною метою-одержати достовірні дані про явища або процеси для їх наступного використання.

На основі зібраної інформації приймаються управлінські рішення, виробляються конкретні рекомендації щодо переорієнтації домінуючих функцій бібліотеки, розвитку інформаційних ресурсів та послуг для створення позитивного іміджу у суспільстві.

Планування та організація соціологічного дослідження

Одним з основних мотивів проведення соціологічного дослідження є необхідність мати найбільш широку актуальну і змістовну інформацію про ті чи інші аспекти функціонування бібліотеки, оцінки і побажання, які слід враховувати в організації, управлінні і плануванні діяльності бібліотечного закладу. Рішення щодо соціологічного дослідження повинно бути обґрунтованим до його практичної або наукової доцільності.

Тема дослідження обирається на основі проблемної ситуації за дорученням керівництва бібліотеки і якщо необхідно, обговорюється з фахівцями підрозділів бібліотеки, зацікавленими в його розробці. Однією з найважливіших умов успішного проведення дослідження є вибір і затвердження теми демократичним шляхом за умови повної узгодженості з усіма членами робочої групи, що працюють над дослідженням. Під час обговорення оцінюється її актуальність, практична значимість. Тема включається в робочий план бібліотеки. У процесі укладання програми дослідження тема може додатково уточнюватись, більш конкретизуватися. Формулювання теми повинно бути чітким, лаконічним, конкретним і відображати об’єкт і предмет явища бібліотечної справи, що вивчається. Після затвердження теми необхідно визначити, який вид соціологічного дослідження буде найбільш оптимальним для її розробки.

Поиск по сайту: