АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Функції господарського договору

Читайте также:
  1. III. Соціальна політика, її сутність і функції.
  2. АБСТРАКТНІ КЛАСИ І ЧИСТІ ВІРТУАЛЬНІ ФУНКЦІЇ_________________________________________
  3. Автоматизоване робоче місце бухгалтера (АРМБ): призначення, функції та його рівні.
  4. Автоматизоване робоче місце бухгалтера (АРМБ): призначення, функції та його рівні.
  5. Алгоритм знаходження функції, оберненої до даної.
  6. Аудит у системі господарського контролю
  7. Банківська система. Банки, їх види та функції
  8. Банківська система. Банки, їх види та функції
  9. Біржова торгівля. Товарна та фондова біржа, їх функції та значення
  10. Бухгалтерські рахунки, їх призначення, функції і побудова
  11. Бюджетно-податкова політика забезпечує найважливіші економічні функції держави, які формують її дієздатність в економічній політиці:
  12. Види і функції політики

Роль господарських договорів найбільш повно розкривається через їх функції - основні напрями дії господарських договорів та/або ті економічні результати, досягнення яких забезпечується у разі застосування правової форми господарського договору.


Господарський договір виконує низку важливих функцій. Одні з них (функції) притаманні будь-яким договорам (регулятивна, координаційна, контрольно-інформаційна, охоронна), інші - пере­важно господарським (планування, опосередкування відносин між суб'єктами господарювання, узгодження економічних інтересів сторін договірного зв'язку з врахуванням загальногосподарського інтересу).

Регулятивна функція виявляється в тому, що за допомогою гос­подарського договору здійснюється регулювання відносини між сто­ронами. Хоча договір укладається на підставі закону, але водночас забезпечує врахування специфіки конкретного господарського зв'язку і відповідно - містить положення, що конкретизують поло­ження закону (щодо порядку та строків виконання договірних зо­бов'язань, кількісних та якісних характеристик предмета договору тощо) чи заповнюють його прогалини (наприклад, встановленням конкретного розміру санкцій за порушення умов договору, якщо такі санкції не передбачені законом). Регулятивна дія господарського до­говору обумовлена двома чинниками: а) господарський договір є ін­дивідуальним правовим актом, що забезпечує юридичне оформлення складних і різноманітних господарських зв'язків; б) складність і різ­номанітність цих зв'язків з необхідністю вимагає належного присто­сування загальних вказівок закону до змісту і середовища функціо­нування певного господарського зв'язку: характеру конкретної гос­подарської операції, економічних інтересів і технічних можливостей сторін, їх фінансового становища, перспектив розвитку1.

Координаційна функція проявляється в тому, що сторони гос­подарського договору розробляють умови цього договору шляхом погодження між учасниками договірних відносин умов договору. Оскільки інтереси сторін господарського зв'язку, як правило, не збігаються, а задовольнити свої потреби кожна з них може, лише співпрацюючи з контрагентом, сторони на стадії укладання дого­вору змушені так скоординувати свої потреби і можливості, інте­реси і передбачення, щоб шляхом компромісу виробити обопільно прийнятну правову модель відповідного господарського зв'язку; на стадії виконання договору сторони координують свою діяль­ність відповідно до його умов.

Контрольно-інформаційна функція виявляється в тому, що за допомогою господарського договору здійснюється контроль за

1 Господарське право: Практикум / Щербина В. С, Пронська Г. В., ВінникО. М. таін.-К.: Юрінком Інтер, 2001.-С. 146.


ефективністю діяльності суб'єктів господарювання. Так, позитивні результати договірної кампанії (найчастіше проводиться напере­додні наступного фінансово-господарського року і полягає в укла­денні суб'єктом господарювання договорів на збут продукції, робіт, послуг) свідчать про суспільний попит на результати його діяльнос­ті. Якщо укладеними договорами покривається незначна частина виробничого потенціалу суб'єкта господарювання, це свідчить, що результати його діяльності не мають достатнього попиту, а сама йо­го діяльність є неефективною і в перспективі може призвести до неплатоспроможності та банкрутства такого суб'єкта. Попередити настання подібних негативних наслідків можна шляхом вжиття активних заходів щодо вдосконалення діяльності (оновити асор­тимент, поліпшити якість, зменшити ціну продукції, робіт, послуг; у разі доцільності та можливості - змінити виробничий профіль), якщо суб'єкт господарювання має намір продовжити своє функціонування на ринку та забезпечити конкурентоспроможність своїх товарів.

Ступінь ефективності охоронної функції господарського догово­ру (виявляється в можливості забезпечити захист прав та законних інтересів сторін договору) залежить від форми та змісту договору. Сама наявність договору в передбаченій законом формі, зафіксо­вані в ньому права і обов'язки сторін, а також санкції за невико­нання (неналежне виконання) останніх дозволяють здійснити в судовому порядку захист прав та законних інтересів сторін у разі порушення договірних зобов'язань з боку однієї з них чи обопіль­ного порушення. Відтак, найбільш повно ця функція виявляється за умови укладення договору в повній письмовій формі з максима­льною деталізацією зобов'язань сторін, способів забезпечення на­лежного виконання договору, позитивного (у формі заохочень за належне або поліпшене виконання договірних зобов'язань) та не­гативного (у формі санкцій за їх невиконання чи неналежне вико­нання) стимулювання.

Господарський договір виконує також функцію планування -як господарських зв'язків, так і поточної діяльності суб'єктів гос­подарювання. Як інструмент планування договір використовується на різних рівнях: загальнодержавному, регіональному (щодо тери­торіальних громад) і локальному (внутрішньофірмове планування). Плануючи свою діяльність, суб'єкт господарювання насамперед орієнтується на попит щодо результатів своєї діяльності (продук­ції, робіт, послуг). Найбільш надійну інформацію у цьому відно­шенні дають укладені суб'єктом господарські договори. Узагаль-


нюючи інформацію щодо всіх укладених договорів, суб'єкт госпо­дарювання здійснює планування своєї господарської діяльності, закладаючи відповідні покажчики у свої виробничі програми. При цьому окремі категорії суб'єктів господарювання зобов'язані вра­ховувати державне замовлення (а відтак - і відповідні показники Державного плану), укладаючи на їх підставі державні контракти (ст. 183 ГК України). Відповідно до Закону України від 22.12.1995 р. «Про поставки продукції для державних потреб» (ч. 8 ст. 2) такий обов'язок покладається на підприємства та організації, що повністю чи частково функціонують на державній власності: державні ко­мерційні та казенні підприємства, контрольовані державою акціо­нерні товариства (державні/національні чи змішані, контрольний пакет акцій яких належить державі), орендні підприємства, що фу­нкціонують на цілісному майновому комплексі державного під­приємства чи його структурного підрозділу, а також суб'єкти гос­подарювання будь-яких форм власності, визнані у встановленому порядку монополістами. Договори на реалізацію продукції, яка не увійшла в державне замовлення або державне завдання, уклада­ються підприємством самостійно (ч. З ст. 67 ГК України), на під­ставі внутрішньофірмового плану.

Відповідно до ст. 67 ГК України за допомогою договору у сфері господарювання здійснюється опосередкування відносин міме суб'єк­тами господарювання, а також цих суб'єктів з іншими організаціями та громадянами. Саме господарські договори є основною підставою виникнення зобов'язань між учасниками господарських відносин, що забезпечує можливість координації їх діяльності, узгодження ін­тересів, досягнення компромісу з метою отримання певних, взаємо­вигідних для сторін договору, господарських результатів.

Про наявність у господарського договору такої функції, як узго­дження економічних інтересів сторін договірного зв'язку з зага­льногосподарськими інтересами, свідчать положення ч. 2 ст. 193 ГК України щодо обов'язку сторін договору вжити всіх заходів, не­обхідних для виконання договірних зобов'язань, з врахуванням ін­тересів іншої сторони та загальногосподарського інтересу.

3. Класифікація господарських договорів

У сфері господарювання використовується велике розмаїття господарських договорів, що зумовлює доцільність їх класифікації з навчальною метою та з практичних міркувань — з метою вияв­лення тенденцій в регулюванні певного виду договірних відносин


та застосуванні їх в законотворчій та правозастосовній діяльності. Поділ господарських договорів на певні види можна здійснити за різними критеріями:

I. За ознакою підстав виникнення договірних зобов'язань
розрізняють:

плановані договори - укладаються на підставі прийнятого дер­жавного замовлення у випадках, коли таке прийняття є обов'яз­ковим для певних суб'єктів: державних підприємств, підприємств-монополістів та підприємств, які функціонують переважно на базі державної власності;

регульовані договори - укладаються вільно, на розсуд учасни­ків господарських відносин.

II. За ознакою взаємного становища сторін у договірних
відносинах
господарські договори поділяють на:

вертикальні - укладаються між нерівноправними суб'єктами -органом господарського керівництва та підпорядкованим йому підприємством (наприклад, державний контракт); певні умови до­говору є обов'язковими для підпорядкованої сторони і не можуть корегуватися навіть із застосуванням судової процедури (перед-договірного спору);

горизонтальні - укладаються між рівноправними суб'єктами; при цьому всі умови договору сторони погоджують між собою, а в разі виникнення спору, можуть звернутися до суду.

III. За строками дії розрізняють:

довгострокові договори - укладаються на строк понад 5 років (наприклад, концесійні договори, договір оренди цілісного майно­вого комплексу підприємства); в таких договорах організаційні елементи переважають майнові;

середньострокові договори - строком дії від одного до 5 років (наприклад, договори підряду на капітальне будівництво); органі­заційні елементи в подібних договорах урівноважені з майновими);

короткострокові договори - строком дії до одного року; в цих договорах переважають майнові елементи);

разові договори - укладаються на одну господарську операцію, містять зазвичай лише майнові елементи.

IV. За сукупністю критеріїв (економічним змістом та юридич­
ними ознаками) господарські договори можна поділити на такі
групи:

договори на реалізацію майна (купівлі-продажу, поставки, мі­ни/бартеру, контрактації сільськогосподарської продукції, забез­печення електроенергією, газом, водою тощо);


договори на передачу майна в користування (безоплатне кори­стування майном, оренда, лізинг);

підрядні договори (підряд на капітальне будівництво, підряд на виконання проектно-вишукувальних, дослідно-конструкторських та інших робіт);

транспортні договори (перевезення вантажів, буксирування, тайм-чартеру, подачі та забирання вагонів, експлуатації залізнич­ної під'їзної колії та ін.);

договори на надання банківських послуг (договори на розрахун­ково-касове обслуговування, банківського кредитування, факторин­гу та ін.);

договори на надання інших послуг (щодо охорони об'єктів, збе­рігання майна та ін.);

договори про спільну діяльність - договори про кооперацію, про спільну інвестиційну діяльність, про заснування господарської організації корпоративного типу, що діє на підставі статуту (акці­онерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, то­вариство з додатковою відповідальністю, статутне господарське об'єднання), та ін.;

засновницькі договори (договори, що відіграють роль установ­чого документа господарської організації корпоративного типу -повного товариства, командитного товариства, договірних госпо­дарських об'єднань - асоціації, корпорації1).

V. За тривалістю застосування у сфері господарювання (під­
приємництва)
можна виділити:

Традиційні договори - застосовуються протягом багатьох сто­літь (договори купівлі-продажу, підряду, про спільну діяльність, перевезення);

Новітні договори - поява яких протягом останнього століття викликана ускладненням господарського життя (договір лізингу, договір факторингу, агентські договори та ін.).

VI. За ступенем складності розрізняють:

прості договори - містять ознаки договору одного виду (відпо­відно до класифікації IV); до них належить більшість традиційних договорів, у т. ч. купівлі-продажу, перевезення, підряду, майново­го найму;

комплексні (складні) договори - передбачають наявність ознак кількох вищезгаданих договорів (договір факторингу, договір кон­сигнації, договір лізингу, концесійний договір та ін.).

VII. Залежно від ролі у встановленні господарських зв'язків
розрізняють:


генеральні договори (рамочні контракти) - визначають основних учасників договірних відносин та параметри їх наступних договір­них зв'язків (генпідрядні договори, договір комерційної концесії");

субдоговори - укладаються на підставі генеральних договорів (договори субпідряду) або рамочних контрактів (наприклад, дого­вір комерційної субконцесії).

VIII. За ознакою можливості чи неможливості корегування договірних умов господарські договори можна поділити на:

некореговані договори — одна чи дві сторони договірних відно­син позбавлені можливості корегування заздалегідь визначених умов договору; до них належать типові договори (затверджуються Кабінетом Міністрів України чи у випадках, передбачених зако­ном, іншим органом державної влади) та договори приєднання (зміст договору визначається однією із сторін без права іншої на­полягати на його зміні; наприклад, договори купівлі-продажу ак­цій у процесі проведення відкритої підписки на акції);

кореговані договори - умови договору шляхом вільного воле­виявлення (сторони мають право на власний розсуд погодити будь-які умови договору, якщо це не суперечить законодавству), в т. ч. з використанням примірних договорів, що мають рекомен­даційний характер.

IX. У разі використання при встановленні господарського зв'язку попередніх переговорів договірні відносини між їх учас­никами оформляються за допомогою двох категорій договорів:

попереднього договору, в якому фіксуються: намір сторін уклас­ти в майбутньому (не пізніше року з моменту укладення поперед­нього договору - ч. 1 ст. 182 ГК) основний договір певних параме­трів (предмет та інші умови договору), зобов'язання сторін щодо проведення підготовчих дій, спрямованих на забезпечення укла­дення та виконання основного договору (страхування ризиків, під­готовка відповідної документації, отримання ліцензій, інших до­зволів тощо), а також відповідальність сторін за ухилення від укладення основного договору;

основний договір укладається на умовах та у термін, визначені попереднім договором (проте зобов'язання сторін укласти основ­ний договір припиняється, якщо до закінчення встановленого тер­міну жодна з них не надішле іншій проект основного договору -ч. 4 ст. 182ГК).

X. Залежно від домінування в господарському договорі май­нових чи організаційних елементів розрізняють:

майнові договори: до них належать договори, в яких домінують


майнові елементи (за можливої наявності організаційних елемен­тів, проте без переваги останніх). Переважно майновими є біль­шість господарських договорів, у т. ч. поставки, міни/бартеру, під­рядні, банківського обслуговування, значна частина транспортних та ін.;

організаційні договори (ст. 186 ГК) спрямовані на забезпечення організації господарської діяльності двох і більше учасників гос­подарських відносин (суб'єктів господарювання), хоча і можуть містити майнові елементи (без переваги останніх над організацій­ними). До таких договорів належать засновницькі договори, дого­вори про кооперацію, про спільну інвестиційну діяльність та ін.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)