АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тексты для автоматизации звуков С, З, Ц

Читайте также:
  1. БОЛЕЗНЕТВОРНОЕ ДЕЙСТВИЕ ЗВУКОВ И ШУМА
  2. Виды звуковых волн и их гигиеническое нормирование
  3. Влияние ультразвукового хирургического инструмента на рассекаемую ткань
  4. Вопрос 3. В какой момент включается специальная световая и звуковая сигнализация при следовании пожарного автомобиля к месту вызова?
  5. Глава 4. Ультразвуковая терапия
  6. Глава 4. Ультразвуковая терапия
  7. Глава 4. Ультразвуковая терапия
  8. Дефекты нёбных звуков к,кь,г,гь,х,хь,й.
  9. За пределы слов и звуков
  10. ЗАДАНИЕ: Исследовать изменения проницаемости клеточных мембран под влиянием ультразвукового инструмента, в зависимости от параметров ультразвукового воздействия
  11. Задачи и цели автоматизации процессов делопроизводства и документооборота
  12. звукова сигналізація

 

 

 


v аркуш карти У-42-72-А, Бугрино, М 1:50 000

1. На ділянці горбистої місцевості в сідловині розташоване селище сільського типу Ломоватка (140 жителів), через яке проходить в напрямку північ – південь ґрунтова дорога, що з’єднує населені пункти Ларпиха і Гаврилово. Місцевість середньо пересічена, особливо її північна та східна частина. Південні схили висот, на яких розміщені окремі подвіря і по якому протікає три струмки, мають крутизну 6°, місцями обривисті. Східні і західні схили набагато крутіші і порослі лісом. Один кілометр північніше Ломоватка в напрямку схід – захід проходить 2-х полосна цементобетонна автострада на протязі 3-х км по рівній і безлісій місцевості та 1км, укріплена насипом, через ліс. Ширина однієї полоси – 8метрів. Дороги перетинаються на одному рівні.

 

v аркуш карти У-42-72-Б, Тарлов, М 1:50 000

2. На ділянці рівнинної, безлісої місцевості з північного сходу на південний захід протікає судноплавна річка Істра. Швидкість течії 0,2м за сек.. Правий берег річки обривистий, висота обривів до 3-х м. На правому березі знаходиться сст Кузема (400 мешканців) і сст Луконя (350 мешканців), в якому чітко визначеним орієнтиром є церква. Паралельно річці через ці населені пункти проходить удосконалене шосе. Лівий берег більш похилий, але вздовж річки на ньому побудована дамба протяжністю 2км, висотою 2м. На лівому березі знаходиться смт Муліне (500 мешканців) з однойменною залізничною станцією. Паралельно річці через Муліне проходить 2-х путна електрифікована залізна дорога на насипі висотою 2м та удосконалене шосе №32. На північній околиці Муліне шосе перетинає залізну дорогу на одному рівні.

 

v аркуш карти У-42-72-Г, Пчевжа, М 1:50 000

4. На ділянці рівнинної, безлісої місцевості по улоговині через селище сільського типу Фірськоє (920 мешканців) з однойменною залізничною станцією протікає з півночі на південь несудноплавна річка Теша шириною 32м, глибиною 1,2м, дно піщане, швидкість течії 0,2м. Берега річки не обривисті, але правий берег більш високий ніж лівий. Перед населеним пунктом річка розділяється на два рукави, утворюючи острів, а на південній околиці знову стікається в одне русло. Через річку прокладено два кам’яних мости довжиною 36м, шириною 4м та грузопідємністю 16 (18) тон та південніше Фірськоє залізобетонний міст довжиною 42м, шириною 6м, грузопідємністю 30т. В центрі Фірськоє на лівому березі річки церква, на північній околиці залізнична станція. В напрямку північ – південь по лівому берегу річки через Фірськоє проходить одноколійна не електрифікована залізна дорога, та удосконалене шосе №22. В 1км південніше Фірськоє в напрямку схід – захід проходить удосконалене шосе Е-6 з шириною полотна покритого асфальтом 8м, при загальній ширині дороги 10м.

 

v аркуш карти У-42-72-А, Бугрино, М 1:50 000

4. Ділянка горбистої, закритої місцевості висоти і схили якої порослі змішаним лісом, в якому переважно ростуть сосни і берези висотою 20м, товщиною 25см і середньою відстанню між деревами 5м. Місцевість густозаселена: на східній окраїні лісу розташоване найбільше сст Копанець з населенням 190 чоловік, на північнійній сст Бакланка, Занієво, Опарево на західній Фатино з населенням 170 чоловік. Дорожня мережа зорієнтована в основному схід-захід, але найкраще шосе проходить по східнй окраїні лісу в улоговині в напрямку північ-південь через Копанець, Бакланка. По північній окраїні лісу через населені пункти проходить шосе в напрямку схід-захід, утворюючи в Бакланці Т-образне перехрестя. Також в напрямку схід-захід через ліс по рівним схилам лощин крутизною 6-10° проходять три автомобільні дороги і по хребту крутизною 10-12° лісова дорога. Через лісний масив в напрямку схід захід протікає три річки шириною не більше 5 метрів.

 

Вивчення місцевості в наступі та в обороні.

В обороні.

Під час організації оборони для вивчення місцевості використовуються карти більш великих масштабів, ніж при плануванні наступального бою (як правило, це карти масштабу 1:50 000)

Для оцінки місцевості в обороні необхідно встановити:

1. Вплив місцевості на вибір переднього краю оборони і позицій в її глибині.

2 Наявність і характер природних перешкод перед переднім краєм оборони га їх вплив на вибір противником напрямків атаки, особливо наступу його танків.

3. Ділянки місцевості, які підвищують стійкість оборони, і напрямки, які обмежать застосування деяких видів бойової техніки противником.

4. Густоту і напрямок доріг, які можуть бути використані противником для наступу, і можливість руху підрозділів противника поза дорогами.

 

 

На підступах до оборони вивчають та оцінюють ступінь видимості місцевості з боку противника, потайні підступи до переднього краю оборони своїх підрозділів: наявність та характер доріг, прохідність місцевості поза дорогами танкодоступні напрямки, можливі райони зосередження: можливі шляхи висування та розгортання в предбойові та бойові порядки; рубежі та можливі напрямки атак противника; можливість для маневру уздовж фронту; місця, зручні для розташування артилерії противника, його протитанкових засобів, командних та спостережних пунктів, радіолокаційних станцій, райони та рубежі, по яким доцільно нанести вогневі удари для стримання висування противника та завдання йому втрат.  

 

В опорному пункті вивчають та оцінюють накреслення переднього краю: перешкоди перед переднім краєм та їх використання для посилення оборони, ділянки те напрямки, найбільш доступні для наступу противника, ступінь видимості з боку противника; прохідність місцевості поза дорогами та танкодоступні для противника напрямки; райони та об'єкти місцевості, на утриманні яких необхідно зосередити основні зусилля; райони, які вигідні для створення опорних пунктів, розташування вогневих позицій артилерії, резервів командно-спостережних пунктів та підрозділів тилу; рубежі розгортання резерву та напрямки контратак; природні перешкоди, які необхідно прикрити вогнем; ділянки зосередженого та загороджувального вогню; захисні властивості місцевості, умови інженерного обладнання місцевості та шляхи підвозу і евакуації.

Висновки, зроблені внаслідок вивчення та оцінки місцевості, являються основою задуму бою та рішення командира на бій.

У наступі.

Під час підготовки до наступу визначаються:

1. Захисні властивості місцевості та їх вплив на організацію захисту від
ядерної зброї під час наступу

2. Маскувальні властивості місцевості та їх вплив на потайне зосередження, розгортання і маневр під час бою

3. Наявність і стан дорожньої мережі, можливості руху поза дорогами.

4. Наявність природних перешкод у напрямку наступу та їх вплив на хід бою.

У наступі з ходу рекомендується наступна послідовність вивчення місцевості:

§ в районі зосередження (у вихідному районі);

§ на маршруті висування до рубежу атаки;

§ на рубежі розгортання;

§ на рубежі безпечного віддалення;

§ на рубежі спішування;

    • на рубежі переходу з атаку;
    • в розташуванні противника.

В районі зосередження вивчають та оцінюють характер рельєфу; райони, які вигідні для розташування підрозділів; характер та стан доріг; шляхи підходу та виходу з району: прохідність місцевості в середині району; умови захисту та маскування; умови інженерного обладнання місцевості та наявність будівельних матеріалів; умови водопостачання

На маршруті висування до рубежу атаки вивчають та оцінюють характер доріг та дорожніх споруд, їхній стан: умови руху поза дорогами на випадок розгортання підрозділів під час раптової зустрічі з противником; важкопрохідні ділянки, способи їх подолання або шляхи обходу; можливу швидкість руху на окремих ділянках маршруту та в цілому на маршруті; природні укриття; дальність огляду місцевості безпосередньо з маршруту та з висот, які знаходяться поблизу маршруту руху (в радіусі дії дозору); райони, які за умовами місцевості сприятливі для засад противника, ділянки місцевості, які необхідно оглядати дозорним підрозділом; умови орієнтування на маршруті та заходи з регулювання руху.

На рубежі розгортання вивчають та оцінюють умови маскування та захисту з складках місцевості; видимість рубежів з боку противника та умови спостереження на самих рубежах; потайні шляхи висування на рубежі; напрямки руху з одного рубежу на інший: умови прохідності місцевості поза дорогами; природні перешкоди, укриття та підступи до них; райони, які вигідні для розташування вогневих позицій артилерії та мінометів; умови орієнтування; накреслення переднього краю оборони противника та його особливості; потайні підступи до переднього краю.

На рубежі переходу в атаку вивчають та оцінюють потайні підступи виходу на цей рубіж; умови спостереження та ведення вогню з усіх видів зброї; умови прохідності місцевості, що дозволяють підрозділам без зупинно на максимальній швидкості досягнути переднього краю оборони противника у вказаний час.

На рубежі безпечного віддалення вивчають та оцінюють наявність і порядок використання природних схованок для захисту особового складу та бойової техніки від уражаючих факторів ядерної зброї.

На рубежі спішування визначають та оцінюють природні схованки та укриття від вогню противника; видимість рубежу з боку противника; умови орієнтування; напрямки виходу на рубіж атаки; місця уточнення бойового завдання.

У розташуванні противника вивчають та оцінюють накреслення переднього краю оборони противника; ступінь видимості місцевості на передньому краї та в найближчій глибині оборони з рубежу переходу з атаку; райони та ділянки місцевості, які вигідні для розташування опорних пунктів, вогневих засобів артилерії, резервів противника, райони та місцеві предмети, від утримання яких залежить стійкість оборони противника; можливі напрямки та рубежі розгортання резервів противника для контратак; танкодоступні напрямки, ділянки місцевості, які придатні для будування інженерних загороджень, місця проходів у загородженнях та переходів через природні перешкоди; характер та стан доріг; умови прохідності поза дорогами, напрямок зосередження основних зусиль підрозділу з залежності від характеру місцевості; розміщення елементів бойового порядку, напрямок переміщення резерву, командного пункту підрозділів тилу.

Під час наступу із стану безпосереднього зіткнення з противником вивчають та оцінюють характер рельєфу; природні схованки та укриття, які забезпечують потайне розміщення та щонайменшу уразливість від вогню противника; захисні властивості місцевості, потайні шляхи для підходу та зайняття вихідного району, райони та рубежі, які вигідні для розташування елементів бойового порядку, вихідний рубіж для переходу в атаку; умови спостереження та ведення вогню; шляхи підвозу та евакуації.

 

Оцінка маршруту в передбаченні зустрічі з противником

 

 

Командир підрозділу вивчає: напрямки і маршрути руху військ: вихідний район і можливі райони місцезнаходження противника; ділянки, які за умовами місцевості сприятливі для засад або мінування противником; можливі ділянки затоплення та завалів, можливість проведення обхідних маневрів з метою відсікання противника; найбільш важливі ділянки і райони, дороги, перевали і висоти, від утримання або захоплення яких залежить успіх дій підрозділу; можливість використання бойової та спеціальної техніки для забезпечення поставленого бойового завдання.

Оцінюючи місцевість, необхідно також визначити середню швидкість руху і необхідний час для виходу до об'єкта, потайні підходи до нього, найбільш вигідні місця для вогневих позицій, місця блокування доріг з метою не допустити підходу резервів противника, райони привалів з надійними маскувальними і захисними | властивостями.

Якщо маршрут дії підрозділу прокладено гірською або гористо-лісною місцевістю, особливу увагу необхідно звернути на вивчення характерних умов цієї місцевості для того, щоб виключити можливі раптові удари противника в ущелинах, долинах, тунелях, болотистих місцях, тобто там, де можливість для маневру своїх підрозділів значно обмежена

Умови спостереження на такій місцевості обмежені, тому для вивчення маршруту за картою необхідно завчасно обрати місця для спостережних пунктів, визначити поля невидимості, призначити орієнтири і оформити графічно схеми орієнтирів, умови спостереження і маскування.

.

Норматив №2 «Читання карти»:

Умови (порядок) виконання нормативу: прочитати 10 умовних знаків позначених на карті місцевих предметів і форм рельєфу та дати характеристику об׳єкту, що визначає його тактичні властивості.

Час на виконання нормативу відраховується від видачі карти до кінця доповіді про місцеві предмети та форми рельєфу.

Оцінка, якщо відповіді даються письмово:

“5” – 5 хв.,

“4” –6 хв.,

“3” – 7 хв..

Оцінка, якщо відповіді даються усно:

«5» - 2хв 20 сек.;

«4» - 2хв. 30 сек.;

«3» - 3 хв..

Кількість знаків, які необхідно визначити:

на «5» - 10;

на «4» - 9;

на «3» - 8

 

Тексты для автоматизации звуков С, З, Ц

Оса

Соня сидела на скамейке в саду. В кустах были осы. Одна оса стала летать около Сони. Соня не испугалась, сидела тихо. Оса полетала, полетала и улетела восвояси.

 

· Вопросы и задания:

- Кто сидел на скамейке в саду?

- Кто был в кустах?

- Что делала оса около Сони?

- Как сидела Соня?

- Испугалась ли Соня?

- Куда улетела оса?

- Как ты понимаешь выражение: «улетела восвояси»? (Улетела к себе домой, улетела туда, откуда прилетела).

· Перескажи рассказ сам.

 
 

 


Весна

Наступила весна. Стало тепло. Весело поёт капель: «Кап-кап-кап». Это тают сосульки и снег.

 

· Вопросы и задания:

- Какое время года наступило?

- Какая стоит погода?

- Как поёт капель?

- Что тает?

· Перескажи рассказ сам.

 
 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)