АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Лекція №8. Технічні вимоги до цифрових телефонних мереж

Читайте также:
  1. Cтиль керівництва: сутність, вимоги у його сучасних умовах
  2. Адресація в мережі Інтернет
  3. Аналіз причин впровадження мережевої технології
  4. Аналітичні реакції та вимоги до них
  5. Б. Аварійний режим роботи трьохфазної мережі з ізольованою нейтраллю.
  6. Бездротові мережі без інфраструктури
  7. Брандмауер із екрануючою підмережею
  8. Вимоги до бланків документів
  9. Вимоги до бланків документів. Оформлювання сторінки
  10. ВИМОГИ ДО ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ СИСТЕМ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ І РЕМОНТІ
  11. ВИМОГИ ДО ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ СИСТЕМ ПРИ МОНТАЖІ І ПУСКОНАЛАГОДЖУВАЛЬНИХ РОБОТАХ
  12. Вимоги до виконання практичного завдання в текстовому редакторі Microsoft Word

 

Основою сучасних цифрових телефонних мереж є цифрові системи комутації. Кожна ЦСК маг функціональні підсистеми різного призна­чення, які реалізуються апаратно-програмними засобами. У будь-якій ЦСК є такі обов'язкові підсистеми:

• комутації, призначена для промикання, підтримки і руйнування з'єднань каналів 64 кбіт/с (іноді також і потоків 2,048 Мбіт/с) і утворе­на головним ЦКП та комутаційними пристроями комутаційних і або­нентських модулів;

• абонентського доступу, що забезпечує стик з AJI, тобто узгод­ження з її електричними параметрами, аналого-цифрове перетворення мовних сигналів для аналогових AЛ (AAЛ), організацію каналів циф­рових AЛ(ЦАЛ), сигналізацію по AJI[32] і утворена абонентськими комп­лектами (AK) AAЛ та пристроями мережного NT (Network Termination) й лінійного LT (Line Termination) закінчення ЦАЛ;

• лінійного доступу, що забезпечує аналогічні функцій для ЗЛ і утворена лінійними комплектами цих ЗЛ;

• сигналізації, що забезпечує сигнальну взаємодію у зовнішніх і внутрішньосистемних напрямах зв'язку та по АЛ;

• синхронізації',

• електроживлення;

• керування, що керує функціонуванням перелічених вище підсис­тем й складається з взаємодіючих керувальних пристроїв блоків і мо­дулів ЦСК;

• технічної експлуатації й адміністративного управління, яка: а) за­безпечує інтерфейс людина - машина для контролю й управління сис­темою з боку персоналу (він за допомогою її програм може діагносту­вати обладнання, вимірювати електричні параметри ліній і трактів пе­редачі, планувати реєстрування параметрів навантаження і виконувати адміністративні завдання вводу нових АЛ і напрямів зв'язку, зміни та­рифів, абонентських номерів, номенклатури послуг тощо); б) збирає й аналізує дані аварійної сигналізації; автоматично реконфігурує облад- / нання (вимикає пошкоджене й вмикає резервне), діагностує пошкод­жені блоки і відповідно інформує персонал; в) тарифікує виклики і реє­струє параметри навантаження;

• широкосмугової швидкої комутації пакетів, що на базі асинхронного режиму перенесення інформації забезпечує комутацію різно- швидкісних цифрових потоків (від двох до 155 і більше Мбіт/с)1;

Можлива також наявність у ЦСК підсистеми рухомого зв'язку, яка утворює стільникову мережу цифрового стандарту GSM-900 (чи іншого).

Сумісність ЦСК і різнотипних існуючих позасистемних ATC забез­печується стандартизацією методів сигнального обміну і сигнальних кодів (див. підрозділ 8.3), а також лінійних і абонентських стиків. У за­гальному випадку на цифровій комутаційній станції передбачаються наступні, регламентовані МСЕ, типи абонентських і лінійних стиків (рис. 6.2.1): Функції BORSCHT такі:

В (Battery feed) - живлення мікрофона (часто з можливістю регулю­вання струму);

O (Overvoltage protection) - захист станційного обладнання від висо­ких напруг в AJI (головним чином від власних напруг живлення мікро­фона та посилання виклику, а основний захист від сторонніх напруг має здійснюватися на кросі);

R (Ringing) - підімкнення в AЛ сигналу виклику 25 Гц від генерато­ра викличних сигналів;

S (Supervision) - контроль стану AЛ і приймання від абонента сиг­налів виклику, шлейфового набору номера і відбою;

C (Coding) - кодування й декодування, тобто аналого-цифрове пере­творення, фільтрація і підсилення (інколи автоматично регульоване);

H (Hybrid) - функції дифсистеми, тобто перехід від двопроводової AЛ до 4-проводового тракту;

T (Testing) - випробовування AЛ і абонентського терміналу шляхом підімкнення відповідного вимірювального обладнання і утворення ви- пробовувальних шлейфів.

Деякі з цих функцій (наприклад, C і Н) можуть виконуватися спіль­ними для групи AK пристроями. Частина AK може мати додаткові функції: періодичне перемикання полярності живлення в AЛ зі спаро­ваними телефонами; перемикання полярності живлення AЛ таксофона за відповіді викликуваного абонента; надсилання тарифних імпульсів 16 або 12 кГц для AЛ міжміських таксофонів та інших абонентських терміналів, обладнаних відповідними тарифними лічильниками.

В принципі можливо, хоча і не рекомендується, підімкнення в AAЛ автономних аналогових підстанцій чи аналогових приватних чи відом­чих ATC (BATC) - тоді використовуються модифікації стику Z - від­повідно Z2 І Z3.

Стик типу U для підімкнення цифрових AЛ основного доступу (2B+D) до ISDN. Цей стик утворено між блоком лінійного закінчення LT і фізичною AЛ, яка у приміщенні абонента закінчується блоком ме- режного закінчення NT зі стиками S або T з абонентським обладнан­ням. Деталі організації доступу 2B+D та функції блоків LT і NT розг­лянуто у п. 6.2.8. Між групою LT (до 16) і комутаційним полем - стик типу V1. У деяких випадках стик U використовується для ввімкнення винесеної групи з 2, 4, 8 чи 16 аналогових абонентів, що спільно корис­туються двома каналами В. Можливе і додаткове ущільнення каналів В (по два канали 32 кбіт/с з адаптивною дельта-модуляцією у кожному). У такому разі використовуються лише засоби передавання стику U, за­мість LT і NT встановлюється мультиплексорне обладнання, а для ін­дивідуальних AЛ передбачається стик типу Z. Типові споживчі технічні характеристики ЦСК. До основних харак­теристик ЦСК висуваються певні вимоги, що часто не є обов'язковими, але можуть стати принципово важливими при виборі конкретного типу ЦСК для реконструкції чи розвитку конкретної мережі. Вони стосую­ться номенклатури ємностей, можливих типів AЛ і абонентських термі­налів, припустимих параметрів навантаження, спектра послуг (див. п. 6.2.3), варіантів сигнального обміну (див. п. 8.3), номенклатури сти­ків (див. рис. 6.2.1), можливостей мережеутворення, можливостей тех­нічної експлуатації, питомого енергоспоживання, кліматичних умов експлуатації, надійності та вартості одного порту.

Номенклатура ємностей. Принципових обмежень загальної ємнос­ті не існує, але для більшості ЦСК вона знаходиться у межах від 100 до 300 тисяч номерів. Хоча вся ємність може зосереджуватися у одному місці (у ОпО), але з економічних міркувань для OпO рідко буває потріб­но понад 30000 номерів. Діапазон потрібних ємностей BKM залежить від призначення системи - для TMCP звичайно вимагається мінімум 60-250, максимум 4000-10000 номерів[33], для MTM - мінімум 500-2000, максимум 10000-30000 номерів. Для ВАМ типові ємності становлять 60-1000 номерів, хоча для TMCP часто доцільні ВАМ особливо малої ємності (4, 8, 16, 32 AЛ). Розвинуті ЦСК мають кілька типів BKM й ВАМ на різну граничну ємність. Ці ємності забезпечуються при відпо­відній навантаженню кількості 3JI. Для транзитних станцій потрібне число ЗЛ (каналів) звичайно досягає 60-90 тисяч.

Типи AJI і абонентських терміналів та параметри навантажен­ня. Від ЦСК вимагається підімкнення двопроводових AAЛ, дво- й чо- тирипроводових ЦАЛ, та, у сучасних умовах, ліній радіодоступу, ЦАЛ за технологією xDSL і оптичних AЛ. Має існувати можливість підімк­нення у AAJI різнотипних стандартних телефонів зі шлейфовим чи час­тотним набором, з додатковими кнопками #, * і Flash, а також стандарт­них факсимільних апаратів, комп'ютерів з модемами тощо. Для частини AAЛ бажана можливість підімкнення спарованих телефонів, таксофо­нів з переполюсовкою проводів за відповіді абонента, ліній спецслужб й інших з серійним пошуком та терміналів з лічильниками тарифних імпульсів 16 кГц. Мінімально припустиме для ЦСК середнє загальне питоме навантаження AAЛ коливається у межах 0,1...0,2 Ерл при серед­ній тривалості зайняття близько 100 с. Цифрові AЛ доступу 2B+D за­безпечують підімкнення звичайних (через адаптери) і специфічних для ISDN терміналів, розрахованих на стики S чи Т. ЦСК має бути розра­хована на середнє питоме навантаження таких ЦАЛ до 0,3 Ерл чи більше для кожного каналу В з урахуванням того, що для різних служб середні тривалості зайнять суттєво різні (близько 100 с для телефон­ного чи відеотелефонного зв'язку, 300 с для відеотексу, 10-15 C для електронної пошти, передавання даних чи факсимільного зв'язку і 10-30 хвилин для з'єднань Internet). Параметри навантаження широко­смугових ЦАЛ розглянуто у п 6.6.5.

ЦСК повинна мати можливість встановлювати будь-яку існуючу си­стему і значність нумерації AЛ.

Можливості мережеутворення. Для ЦСК можливе число зовнішніх повнодоступних 3Л (каналів) залежить від абонентської ємності і зви­чайно досягає 20-100 тисяч. Повинні передбачатися будь-які типи 3JI (цифрові, аналогові фізичні й ущільнені - див. рис. 6.2.1), організовані у будь-якому середовищі поширення (мідні й оптичні кабелі, радіорелейні й супутникові лінії). Обмеження на число 3JI напряму зв'язку мають на­кладатися тільки кратністю лінійних трактів (ЛT), а на число напрямів - лише загальним числом 3Л з урахуванням кратності трактів. Має перед­бачатися можливість об'єднання кількох напрямів у спільному ЛT з виділенням каналів у ЦКП проміжних станцій чи засобами системи пе­редачі[34]. Кожна ЦСК повинна дозволяти будь-яке фізично можливе на мережі число обхідних напрямів зв'язку. Потрібно, щоб BKM і OпO могли організовуватися у довільні топологічні, зокрема кільцеві й лан­цюгові структури[35]. Бажано, щоб ЦСК дозволяла утворювати за потреби вузько- і широкосмугову ISDN, стільникову мережу рухомого зв'язку та забезпечувала можливості доступу до транспортної мережі ATM.

Можливості технічної експлуатації. Все територіально розподіле­не обладнання ЦСК повинно обслуговуватися й управлятися з єдиного ЦТЕ, утвореного на базі ОпО. Для BKM системи доцільно мати можли­вість встановлення за потреби простих модулів технічного обслугову­вання. Бажано, щоб при ЦТЕ передбачалася система спеціалізованих ро­бочих місць для безпосереднього обслуговування абонентів: допомоги в установленні з'єднань, надання довідок стосовно міжміських і міжнарод­них кодів, номенклатури послуг зв'язку, правил користування ними, тарифів тощо та приймання від абонентів замовлень на окремі ДВП і скарг. Обладнання ЦТЕ повинно мати стик Q3 з мережею управління електрозв'язком TMN (Telecommunication Management Network).

Основними функціями ЦТЕ повинні бути:

• приймання й відображення сигналів про аварійні ситуації та по­шкодження;

• приймання, опрацювання й аналіз даних про параметри наванта­ження і якість обслуговування, включно з автоматичним генеруванням і аналізом результатів контрольних викликів;

оперативне контролювання стану. розподіленого обладнання ЦСК, її AЛ та 3Л і керування конфігурацією обладнання і мережі у цілому;

• приймання заяв від абонентів зони обслуговування і перевірка усунення відмов;

• діагностування відмов, проведення відновлювальних і планово- ремонтних робіт у зоні обслуговування;

• контроль за виконанням відновлювальних робіт;

• приймання, опрацювання, аналіз і тривале зберігання тарифних даних та організація розрахунків з абонентами;

• адміністративне управління AЛ (введення в експлуатацію і вилу­чення AЛ, встановлення і модифікація категорій і номерів абонентів, виявлення джерел значного навантаження, запит і видача відповідної інформації тощо);

• адміністративне управління ЗЛ (зміна числа напрямів зв'язку, кіль­кості ліній цих напрямів, таблиць маршрутизації, кодів напрямів і спо­собів сигналізації);

• накопичення, зберігання та аналіз експлуатаційної документації;

• технічне обслуговування засобів системи централізованої техніч­ної експлуатації;

• ведення технічної звітності;

• взаємодія з вищими рівнями управління телефонної мережі.

Питоме енергоспоживання. Для сучасних ЦСК загальна питома

потужність енергоспоживання від джерела опорної напруги не повинна перевищувати 1,0 Вт/номер для OnO і BKM системи та 0,6 Вт/номер для її ВАМ.

Надійність. До надійності ЦСК висуваються наступні основні ви­моги: середнє число пошкоджень окремих пристроїв у перерахунку на одну AЛ не повинно перевищувати 0,05 за рік, а середня тривалість лі­квідації пошкодження без урахування часу до прибуття персоналу мо­же бути до ЗО хвилин.

Кліматичні умови експлуатації. Опорне обладнання і BKM систе­ми повинні нормально функціонувати у стандартних умовах експлуа­тації (звичайно при температурах від 0 до +30 °С і відносній вологості від 10 до 80% з короткочасно припустимими граничними значеннями відповідно + 45 °С і 90%). У деяких випадках можуть висуватися більш жорсткі вимоги, наприклад, для ВАМ чи ВКМ, встановлюваних на TMCP у непристосованих приміщеннях, бажана можливість роботи при температурах принаймні від -5 °С.

 

Тема 1.3 Технологія IP-мереж

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)