АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Виклад тексту документів

Читайте также:
  1. Бюджет часу викладачів, учнів та студентів
  2. Введення та редагування тексту
  3. Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи)
  4. Вимоги до бланків документів
  5. Вимоги до бланків документів. Оформлювання сторінки
  6. Вимоги до тексту документа
  7. Вимоги до тексту документа
  8. Вимоги керівних і нормативних документів по зберіганню спеціального майна цивільного захисту
  9. Вимоги щодо змісту та оформлення документів
  10. ДИСКРЕТНІСТЬ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО ТЕКСТУ
  11. Додавання текстури

Виклад тексту документа повинен бути коротким, чітким, ясним, таким, що виключає можливість суб'єктивного і неоднозначного тлумачення. Мова тексту повинна бути простою, граматично і стилістично вірною.

Для полегшення читання і розуміння змісту документа текст необхідно ділити на абзаци. Абзацами виділяють приблизно рівні і відособлені за сенсом частини тексту, тобто в кожному абзаці повинні міститися положення, думки, тісно зв'язані між собою.

При викладі обов'язкових вимог в тексті повинні застосовуватися слова «повинен», «слідує», «необхідно», «потрібне, щоб», «вирішується тільки», «не допускається», «забороняється», «не слідує». При викладі інших положень слід застосовувати слова «можуть бути», «як правило», «при необхідності», «можливо», «у випадку» і так далі.

При цьому допускається використовувати оповідну форму викладу тексту документа, наприклад «застосовують», «указують» і тому подібне.

Виклад не рекомендується вести від власного імені: «я вважаю...», «на мою думку...», «мною встановлено...» і так далі.

У документах повинні застосовуватися науково-технічні терміни. Позначення і визначення, встановлені відповідними стандартами, а при їх відсутності – загальноприйняті в науково-технічній літературі.

У тексті документу не допускається:

– застосовувати обороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми;

– застосовувати для одного і того ж поняття різні науково-технічні терміни, близькі за сенсом (синоніми), а також іноземні слова і терміни за наявності рівнозначних слів і термінів в українській (російській) мові;

– застосовувати довільні словосполучення;

– застосовувати скорочення слів, окрім встановлених правилами української (російської) орфографії, відповідними державними стандартами, а також в даному документі;

– скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр (за винятком одиниць фізичних величин в головках і боковиках таблиць) і в розшифровках буквених позначень, що входять у формули і рисунки.

У тексті документа, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається:

– застосовувати знак «Æ» для позначення діаметру (слід писати слово «діаметр»). При вказівці розміру або граничних відхилень діаметру на кресленнях, поміщених в тексті документа, перед розмірним числом слід писати знак «Æ»;

– застосовувати математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин (слід писати слово «мінус»);

– застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад: > (більше), < (менше), = (рівно), ≥ (більше або рівно), ≤ (менше або рівно), ≠ (не рівно), а також № (номер), % (відсоток);

– застосовувати індекси стандартів, технічних умов і інших документів без реєстраційного номера.

У тексті можна застосовувати загальноприйняті скорочення, які регламентуються особливими стандартами ГОСТ 7.12-93 і ДСТУ 3582-97.

Якщо в документі прийнята особлива система скорочення слів або найменувань, то в ньому повинен бути приведений перелік прийнятих скорочень, який поміщають в кінці документа перед переліком термінів.

Умовні буквені позначення, зображення або знаки повинні відповідати прийнятим в чинному законодавстві і державних стандартах. У тексті документа перед позначенням параметра дають його пояснення, наприклад, «Тимчасовий опір розриву σ».

При необхідності застосування умовних позначень, зображень або знаків, не встановлених стандартами, що діють, їх слід пояснювати в тексті або переліку позначень.

У документі слід застосовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування і позначення згідно з ГОСТ 8.417-81.

Разом з одиницями СІ, при необхідності, в дужках указують одиниці систем, що раніше застосовувалися, дозволених до застосування. Застосування в одному документі різних систем позначення фізичних величин не допускається.

У тексті документа числові значення величин і одиниць рахунку слід писати цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних величин і одиниць рахунку від одиниці до дев'яти – словами.

Приклад 3:

1. Виробити п'ять найменувань продукції по 3 т кожного.

2. Необхідно відібрати 20 мл продукту для проведення аналізу.

 

Одиниця фізичної величини одного і того ж параметра в межах одного документа повинна бути постійною. Якщо в тексті приводиться ряд числових значень, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її указують тільки після останнього числового значення, наприклад: 1,5; 2,0; 2,5 м.

Якщо в тексті документа приводять діапазон числових значень фізичної величини, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини указується після останнього числового значення діапазону.

Приклад 4:

1. Від 1 до 5 мм.

2. Від 10 до 100 кг

3. Від мінус 10 до плюс 40°С.

4. Від плюс 10 до плюс 40°С.

 

Неприпустимо відокремлювати одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки), окрім одиниць фізичних величин, що поміщаються в таблицях, виконаних машинописним способом.

Приводячи найбільші або найменші значення величин, слід застосовувати словосполучення «повинно бути не більше (не менше)». Приводячи допустимі значення відхилень від вказаних норм і вимог, слід застосовувати словосполучення «не повинно бути більш (менш)».

Приклад 5:

1. Масова частка вуглекислого натрію в технічній кальцинованій соді повинна бути не менше 99,4%.

2. Відхилення в масі продукту не повинне бути більше 2 г.

 

Числові значення величин в тексті слід указувати із ступенем точності, яка необхідна для забезпечення необхідних властивостей виробу, при цьому у ряді величин здійснюється вирівнювання числа знаків після коми. Округлення числових значень величин до першого, другого, третього і так далі десяткового знаку для різних типорозмірів, марок і т. п. виробів одного найменування повинно бути однаковим. Наприклад, якщо градація маси компонентів рецептур 15,25 кг, то весь ряд мас продукції, що виробляється, повинен бути вказаний з такою ж кількістю десяткових знаків, наприклад 1095,50; 10547,78; 25000,00 кг.

Дробові числа необхідно приводити у вигляді десяткових дробів, за винятком розмірів в дюймах, які слід записувати 1/4''; 1/2''; (але не ).

При неможливості виразити числове значення у вигляді десяткового дробу, допускається записувати у вигляді простого дробу в одну строчку через дробову риску (див. приклад 6).

Приклад 6:

1. 5/32;

2. (А-2В)/(3В+4).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)