АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загалом, у західній і вітчизняній соціології виділилось три основних напрямки, в яких проводить свої дослідження соціологія міста

Читайте также:
  1. А) Завдання і джерела ревізій основних засобів
  2. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів
  3. Аналіз ефективності роботи основних засобів та довгострокових інвестицій
  4. Аналіз показників використання основних засобів підприємства
  5. Анкета, як різновид соціологічного дослідження
  6. Анкетування - це найбільш поширений у соціології метод.
  7. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
  8. Б) Ревізія дотримання умов збереження основних засобів
  9. В західній соціології часто використовується семикласна вертикальна стратифікація:
  10. В сучасних умовах існує три основних типи соціологічних досліджень: розвідувальне (пілотне), описове та експериментально-аналітичне
  11. Взаємозв'язок соціології з іншими науками
  12. Вибіркове соціологічне дослідження

Перший напрям охоплює такі питання як специфіка урбанізації в різних соціальних умовах, взаємозв'язок урбанізації та індустріалізації, проблеми управління, соціального прогнозування і планування міста.

Другий напрям виявляє своїм предметом дослідження внутрішньої структури міста, вивчення у цьому зв'язку соціально-демографічної і соціально-професійної структури міста, особливостей функціонування його соціальних інститутів, міського способу життя та міської культури.

Третій напрям соціологічного дослідження міста передбачає аналіз закономірностей змін у розвитку і функціонуванні міста, звертає увагу на його соціальну інфраструктуру (різні форми побутового, соціального і культурного обслуговування).

Таким чином, до кола проблем, які досліджує соціологія міста можна віднести такі:

Ø визначення ролі міста у суспільному житті;

Ø основні причини появи місті фактори, що впливають на їх розвиток;

Ø соціальна структура населення міст;

Ø соціальна стратифікація міста та соціальна мобільність у ньому;

Ø особливості міського способу життя і міської культури;

Ø соціальна природа урбанізації;

Ø соціальна і культурна роль міст;

Ø соціальні фактори і наслідки міграції населення;

Ø типологія міст та ін.

До категоріального апарату соціології міста відносяться такі поняття як місто, соціальна структура міста, соціальні стратифікація міста, урбанізація, міська культура, міський спосіб життя та. ін.

Місто — це територіально сконцентрована форма розселення людей, зайнятих переважено несільськогосподарською діяльністю, що характеризується значною густотою населення, специфічними соціальними функціями та особливою культурою поведінки

Отже, місто як тип поселення характеризується такими ознаками:

Ø висока концентрація населення на обмеженій території;

Ø яскраво виражений поділ праці, який проявляється в розмаїтті форм, сфер і напрямків діяльності людей, зайнятих переважно несільськогосподарською діяльністю;

Ø виконання соціальних функцій, що визначають місто як центр політичного, економічного, культурного та духовного життя;

Ø поглиблена соціальна стратифікація, що виявляється в значній соціальній і професійній неоднорідності населення;

Ø розгалужена соціальна інфраструктура;

Ø специфічний спосіб життя та культура поведінки населення. Місто виконує ряд важливих соціальних функцій:

Ø економічна функція забезпечує ефективне використання індустріального і науково-технічного потенціалу, трудових і природних ресурсів;

Ø екологічна — забезпечує доцільне використання природних ресурсів і охорону навколишнього середовища;

Ø демографічна — забезпечує формування населення міста, трудових ресурсів, регулювання міграційних процесів, охорону здоров'я;

Ø соціально-побутова функція зв'язана з організацією побуту, задоволенням побутових потреб населення;

Ø суспільно-політична — зв'язана з організацією політичного життя;

Ø культурно-виховна — з організацією системи освіти, виховання і культурницько-освітньої діяльності.

Специфіка міста визначає його основні соціальні функції:

1. господарсько-економічна — організація механізму виробництва на підставі функціонування різних галузей промисловості;

2. соціальна — втілена у діяльності соціальної сфери, яка охоплює послуги торгівлі, побутового обслуговування, транспорту, зв’язку, житлового будівництва, соціального забезпечення, медичного обслуговування тощо;

3. культурно-освітня — реалізується через надання людині вищої, середньої спеціальної освіти через створення дозвільної та рекреаційної інфраструктур;

4. управлінсько-адміністративна — здійснюється шляхом продовження адміністративної влади різними державними та соціальними органами.

Спроби класифікації міст були зроблені за трьома основними критеріями: за величиною (за кількістю жителів); за адміністративними функціями; за специфічними функціями.

За величиною виділяють такі міста:

Ø найбільші міста, чисельність жителів в яких перевищує 1 млн. чол. В Україні таких міст п'ять – Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк.

Ø великі міста — чисельністю від 250 тис. до 1 млн. чол.

Ø середні міста — від 100 тис. жителів до 250 тис.

Ø невеликі міста, від 50 до 100 тис. чол.

Ø малі міста — до 50 тис. жителів.

За адміністративними функціями в Україні виділяють такі міста:

Ø столичні. В Україні таких міст два — столиця України — Київ та столиця Автономної Республіки Крим — Сімферополь.

Ø обласні центри. В Україні таких міст 24.

Ø - міста республіканського підпорядкування. В Україні це Київ та Севастополь. Ці міста за юридичним статусом прирівнюються до областей.

Ø міста обласного підпорядкування, що прирівнюються за юридичним статусом до району;

Ø районні центри.

За специфічними функціями виділяють такі міста:

Ø промислові (індустріальні) центри;

Ø транспортні центри (вузли);

Ø культурні центри;

Ø курортно-оздоровчі центри;

Ø освітньо-наукові центри;

Ø релігійні центри та ін.

В Україні найбільше міст з кількістю мешканців 10— 19,9 тис. (35,1%), а також 20—49,9 тис (28%). Кожне дев’яте місто налічує від 5 до 9,9 тис. мешканців. Отже, практично кожне друге українське місто є малим. До групи середніх відносять 53 міста (11,8%), великих — 24 міста (5,4%), дуже великих — 16 (3,6%). До групи найбільших належить 10 міст (2,2%), з яких 5 мають населення більше 1 млн. осіб. У них мешкає 36% населення.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)