АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Музеєзнавство в системі наук

Читайте также:
  1. Аудит у системі господарського контролю
  2. Виробничі можливості в економічній системі та проблема економічного вибору
  3. Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних та горизонтальних зв’язків
  4. Власність, її сутність, форми та місце в економічній системі.
  5. Глава 15 НОРМИ ПРАВА У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ
  6. Глава 5 ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА
  7. ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ В ТОТАЛІТАРНІЙ СИСТЕМІ 20-30-Х PP.
  8. Гроші в системі товарних відносин. Функції грошей. Види грошей. Закони грошового обігу.
  9. Державна виконавча служба в системі органів Міністерства юстиції України.
  10. Економічна конкуренція. Місце конкуренції в системі елементів ринку. Умови виникнення конкуренції
  11. Етносоціальді процеси в системі суспільних відносин
  12. Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту

 

Основою діяльності музеїв є науково-дослідна робота. При цьому слід пам’ятати, що інформацію для наукових досліджень в сфері музеєзнавства вченим доводиться черпати з різних наук для комплексного висвітлення того чи іншого питання.

Музеєзнавство тісно пов’язане з блоком суспільних наук, зокрема філософією,історією,історіографією,джерелознавством,археологією (грец. αρχαιος — стародавній, λογος — слово) — наука, що висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам'яток кам'яного, мідного (бронзового), залізного віків і почасти пізніших, часів. До цих пам'яток, що називаються археологічними, належать: стоянки, поселення, поховання, різні типи знарядь праці, зброї, посуду, прикрас, предмети побуту, мистецтва тощо), етнографією,філологією,психологією,мистецтвознавством,педагогікою,архівознавством.

Музеєзнавство тісно пов’язане з блоком природничих наук: ботаніка,зоологія, антропологія (грец. ανθρωπος — людина, λογος — слово, наука) — наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток. Наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас і про варіації фізичної будови людини ), палеонтологія (грец. παλαιός — давній) — наука, яка вивчає вимерлі організми), геологія,ґрунтознавство тощо. Музеєзнавство широко використовує характерні для цих наук прийоми і методи дослідження ― польові розвідки та розкопки, систематичні спостереження, добір, взаємну документацію, рентгенографію, спектральний і хімічних аналіз тощо.

 

Залежно від профілю музею, специфіки його фондових зібрань актуальним є залучення до кола музеєзнавства ще й спеціальних історичних дисциплін (СІД) таких як:

боністика ― сід, що вивчає паперові грошові знаки, бони;

нумізматика (від лат. numisma ― монета) ― сід, що вивчає історію монетної чеканки, монетного обігу;

сфрагістика (від грец. sphragis ― печатка) ― сід, що вивчає історію виникнення, поширення та роль печаток у суспільному житті;

геральдика (від лат. heraldus ― глашатай, оголошуй) ― сід, що займається вивченням гербів;

фалеристика (від лат. falerae, phalero ― металеві прикраси, які служили воїнським знаками) ― вивчає історію орденів, медалей, воїнських знаків; колекціонування значків, нагрудних значків тощо;

філателія (буквально означає звільнення від оплати) ― колекціонування марок та інших знаків поштової оплати;

філокартія (від лат. carta ― папір, листок) ― колекціонування ілюстрованих листівок;

палеографія (від грец. παλαιός — давній, старовинний та γράφω — писати) — сід, об'єктом дослідження якої є історія письма, його еволюція та його характерні особливості (графічні форми знаків і літер, пропорції та конфігурації їхніх складових частин) на певних етапах розвитку;

вексилологія (прапорознавство, від лат. vexillum — «прапор» та грец. λογοs — «наука») — сід, об'єктами дослідження якої є прапори, корогви, знамена, штандарти, транспаранти, вимпели та інші засоби сигналізації, що виконують функції символів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)