АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Джерела штучного світла

Читайте также:
  1. Internet-джерела
  2. XV. 9. Хімічні джерела електричної енергії
  3. А) Завдання і джерела ревізій основних засобів
  4. Види та джерела фінансової підтримки інноваційної діяльності
  5. Відключення котушки індуктивності від джерела постійної напруги
  6. Вплив світла на проростання насіння
  7. Вступ. Предмет і завдання курсу. Культурні джерела східних слов'ян
  8. Гамма - кванти: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
  9. Джерела (форми) права скандинавських країн
  10. Джерела бюджетів на освіту
  11. Джерела дисципліни і їх класифікація.
  12. Джерела доходів сімей та напрями їх використання

Основні характеристики штучних джерел випромінювання наступні:

Ø Електричні: напруга живленняUном (В) та споживана потужністьР (Вт);

Ø Світлотехнічні: світловий потікФ (лм) і (або) сила світлаImax (кд);

Ø Економічні та експлуатаційні: світлова віддача (лм/Вт), термін службиТ (год) повний та корисний Тк, коли потік лампи змінюється не більше, ніж на 20%.

Ø Конструкторські характеристики: форма колби, форма тіла розжарювання, склад газу, тиск газу і т. п.

Особливості застосування ламп розжарення та газорозрядних ламп.

Лампи розжареннявакуумні (РВ); газонаповнені біспіральні (РБ) – володіють наступними позитивними якостями: зручні в експлуатації, не вимагають додаткових пристроїв для ввімкнення в мережу, мають малий час розжарювання, прості у виготовленні. Недоліки — мала світлова віддача, малий термін служби. Наприклад, лм/Вт для біспіральних ламп з криптоново-ксеноновим наповнювачем (РКБ), а для ламп з йодним циклом – =30 лм/Вт а Т=3000 год.

Газорозрядні – випромінювання оптичного діапазону виникає в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів, парів металу та їх суміші.

Їх переваги:

· велика світловіддача від 50 до 100 лм/Вт (натрієві до 100 лм/Вт, люмінесцентні до 80 лм/Вт, ртутні високого тиску до 60 лм/Вт, газові надвисокого тиску до 50 лм/Вт);

· значно більший термін служби від 8 000 до 14 000 годин;

· можна одержати світловий потік практично в будь-якій ділянці спектру (підбором інертних газів та парів металів, у яких проходить розряд).

Недоліки:

· безінерційність випромінювання призводить до пульсації світлового потоку (виникає стробоскопічний ефект, особливо при розгляданні деталей, що обертаються);

· складність стабілізації випромінювання;

· висока напруга запалювання (необхідні пускові пристрої);

· великий час розгорання (у деяких до 10-15 хвилин);

· газорозрядні лампи можуть створювати радіоперешкоди.

Для профілактичного ультрафіолетового (еритемного 297 нм) опромінення використовують люмінесцентні еритемні лампи в колбі з увіолевого скла (тип ЛЕ та з рефлектором ЛЕР).

Джерелом бактерицидного випромінювання (254-257 нм для знезараження повітря) може служити будь-яка люмінесцентна лампа із кварцового чи увіолевого скла, все ж доцільно використовувати спеціальні лампи БУВ (бактерицидні, увіолеве скло).

Для дослідження умов освітлення застосовується прилад Труханова або частіше об’єктивний люксметр Ю-17. Він складається з селенового фотоелементу та вольтметру, проградуйованого в люксах. В цьому приладі використовується селеновий фотоелемент тому, що він має спектральну чутливість, яка співпадає з спектральною чутливістю людського ока.

Необхідно враховувати, що Ю-17 проградуйований по лампі розжарення на оптичній лаві, отже при вимірюванні освітленості від ламп з іншим спектром випромінювання необхідно враховувати поправочні коефіцієнти: для люмінесцентних ламп білого світла ЛБ – К =1.15; для денного світла ЛД – К =0.88; для дугових ртутних ламп ДРЛ – К =1.2; для природного світла К =0.8.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)