АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Гірничо-металургійний комплекс України

Читайте также:
  1. I. Основні риси політичної системи України
  2. IV. СХЕМА ПОСТРОЕНИЯ КОМПЛЕКСА ОБЩЕРАЗВИВАЮЩИХ УПРАЖНЕНИЙ
  3. АГРАРНИЙ СОЮЗ УКРАЇНИ (АСУ)
  4. Адміністративне право України як галузь права.
  5. Алгебраїчна форма запису комплексних чисел та дії над комплексними числами, записаними у цій формі
  6. Алгебраїчна форма комплексного числа
  7. Аллергические реакции, развивающиеся по III (иммунокомплексному) типу гиперчувствительности
  8. Анализ финансовых коэффициентов и комплексная оценка деятельности предприятия
  9. Античні поліси на території України
  10. Архітектура та образотворче мистецтво України в кінці ХІХст. – на початку ХХ ст.
  11. АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ УКРАЇНИ
  12. БІОЛОГІЯ - КОМПЛЕКСНА НАУКА ПРО ЖИВУ ПРИРОДУ

Гірничо-металургійний комплекс є невід'ємною складовою виробництва конструкційних матеріалів, що значною мірою визначає економічний потенціал країни і забезпечує матеріалізацію капіталовкладень в основних фондах. Основними споживачами продукції гірничо-металургійного комплексу є машинобудування, будівництво, транспорт.

Функціональним ядром комплексу є чорна і кольорова металургія, їхній комплексний зв'язок грунтується на певній взаємозамінності чорних і кольорових металів у машинобудуванні та будівництві, подібності окремих технологічних процесів при виробництві сплавів, використанні цинку для антикорозійного покриття (оцинкування) листового заліза тощо

Сприятливими умовами для розвитку гірничо-металургійного комплексу в Україні є територіальні поєднання насамперед Донбасу і Придніпров'я, великих родовищ коксівного вугілля, залізної та марганцевої руд, високоякісних вапняків і формувальних пісків та вогнетривів, наявність родовищ алюмінієвої сировини, ртутних, титанових, нікелевих, ванадієвих, молібденових руд, магнієвої сировини; забезпечення районів розвитку металургійного виробництва транспортною мережею і водними ресурсами, великий попит на метал; значна кількість вторинної сировини.

Гірничо-металургійному комплексу притаманна висока концентрація, автоматизація та механізація виробничих процесів, компактність територіального зосередження. Він виконує важливі функції щодо територіальної організації продуктивних сил України, впливає на формування галузевих промислових, металургійних вузлів і центрів.

ГМК України включає:

  • 15 металургійних комбінатів і заводів;
  • 3 феросплавних заводи;
  • 14 гірничодобувних підприємств;
  • 12 коксохімічних заводів;
  • 13 заводів з виробництва вогнетривів;
  • 20 метизних заводів;
  • 8 підприємств з виробництва труб і 134 підприємства, що організували виробництво труб.

Сектор української чорної металургії представлено 15 великими підприємствами – металургійними заводами і комбінатами. На їхню частку припадає близько 98% національного виробництва сталі і 100% виробництва передільного чавуну.

До основних металургійних підприємств України відносяться:

- ВАТ „Макієвський МК”,

- ВАТ „Єнакіївський МЗ”,

- ВАТ „Азовсталь”,

- ВАТ „Донецький МЗ”,

- ВАТ „Краматорський МЗ”,

- ВАТ „Маріупольський МК ім. Ілліча”,

- ВАТ „Алчевський МК”,

- ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг”,

- ДМК ім. Дзержинського,

- ВАТ „Запоріжсталь”,

- ВАТ „ДМЗ ім. Петровського”.

Вітчизняна металургійна промисловість здебільшого орієнтована на випуск плоского прокату (листа і рулону) – близько 55% виробничих потужностей. На решту припадає підприємства із виготовлення довгомірного прокату. Є також можливість виробництва прокату з легованих марок сталі (МЗ «Дніпроспецсталь», ММЗ «ІСТІЛ (Україна)»).

Існуючі виробничі потужності в Україні вже кілька років показують позитивну динаміку зростання виробництва чавуну, сталі і прокату. Починаючи з 2002 р., відмічається збільшення виробничих показників в секторі чорної металургії в середньому на 2-5% щорічно. Так, за підсумками 2007 р. основні виробничі показники по галузі чорної металургії порівняно з 2002 р. зросли на 28,8% по чавуну, на 25,7% по сталі і на 25,6% по прокату.

Динаміка виробництва продукції українськими металургійними підприємствами у 2002-2007 рр., млн. т

Продукція 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р.
Чавун 27,63 29,52 31,05 30,77 32,93 35,65
Сталь 34,04 36,93 38,73 38,63 40,89 42,83
Стальний прокат 30,16 32,31 33,38 33,37 36,20 37,91

В територіальній структурі України металургійні підприємства є ядром регіональних систем і складають основу економіки і забезпечують підтримку необхідного рівня соціального забезпечення населення території. Металургійні комбінати є найважливішими містоутворюючими об’єктами. Саме ці підприємства є основним місцем зайнятості населення. Українська чорна металургія зосереджена в чотирьох областях країни: Донецькій, Дніпропетровській, Луганській і Запорізькій.

Україна досить близько розташована до найважливіших світових ринків споживачів сталі – країн Європейського Співтовариства, Близького Сходу та Росії, до яких постачається понад 60% металопродукції, виготовленої в країні. Часто саме через оптимальні транспортні витрати український метал достойно конкурує на цих ринках.

У даний час Україна належить до великих країн – виробників чорних металів, впевнено посідаючи восьме місце в світі після Китаю, Японії, США, Росії, Південної Кореї, Німеччини та Індії. У 2007 р. частка нашої країни в загальносвітовому виробництві рідкої сталі складала 3,2% (випущено 42,83 млн. т).

Місце української чорної металургії у світовому виробництві рідкої сталі

Показник 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р.
Світове виробництво, млн. т 902,9 945,1     1239,5 1343,5
Україна, млн. т 34,04 36,93 38,73 38,63 40,89 42,83
Частка України, % 3,82 3,97 3,74 3,41 3,3 3,2

У 2007 р. використання основних виробничих фондів в металургії України складало: 85-100% – на металургійних підприємствах, 75-85% – на гірничодобувних і при виробництві залізорудної сировини, 40-42% – у вогнетривкій галузі і 90-92% – в коксовому виробництві. Трубопрокатне і метизне виробництво має чималий запас виробничих потужностей, і їхнє завантаження залежить, в першу чергу, від наявності ринків збуту. Значна частина прокатної продукції металургійних підприємств України сертифікована провідними світовими центрами. Так, наприклад, більша частина продукції «Азовсталі», «Запоріжсталі» і ММК ім. Ілліча (суднова, котельна, конструкційна сталь) сертифіковані Lloyd’s Register of Shipping (Велика Британія), TUV (Німеччина), American Bureau of Shipping (США), Російським морським реєстром та іншими організаціями. Катанку і арматуру, відповідну європейським і американським нормам, виробляє «АрселорМіттал Кривий Ріг» (колишня «Криворіжсталь»).

Україна має не тільки розвинену металургійну галузь, але й багаті запаси природних ресурсів, потужності з виробництва металургійної сировини, необхідної для виробництва металів. Сировинну базу української металургії складають значні природні запаси залізної і марганцевої руди, коксівного вугілля, флюсів, вогнетривких глин і інших мінеральних матеріалів. Природні запаси дозволяють за рахунок власних ресурсів забезпечувати потреби національного сектору чорної металургії у всіх видах стратегічної сировини, в першу чергу, в залізорудних матеріалах (аглоруда, концентрат, агломерат, обкотиші) і кокси. Наша країна також має близько 20% світових запасів марганцевих руд і належить до найбільших виробників коксівного та енергетичного вугілля в світі (входить до десятки найбільших світових виробників). Річний обсяг видобутку коксованого вугілля складає близько 40 млн. т.

 

Динаміка виробництва основних сировинних матеріалів в Україні, необхідних для виробництва сталі

Продукція 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р.
Виробництво товарної залізної руди, млн. т 59,4 62,9 65,5 68,5 73,01 77,42
Виробництво коксу, млн. т 18,59 20,85 21,9 18,8 18,91 20,1
Виробництво феросплавів, млн. т 1,403 1,604 1,840 1,485 1,41 1,48
Заготовка металобрухту, млн. т 9,03 7,73 7,5 7,7 8,2 8,6

Українська металургія значною мірою орієнтована на експорт і є залежною від кон’юнктури зовнішніх ринків. Потужна виробнича структура українських металургійних підприємств дозволяє забезпечувати потреби внутрішнього ринку в прокаті. У 2007 р. частка внутрішніх постачань в структурі розподілу прокату зросла з 18,5% в 2002 р. до 25,6% в 2007 р. в результаті підвищення попиту на внутрішньому ринку.

Останніми роками почали відчутно посилюватися позитивні тенденції у присутності України на світовому ринку. Продукція провідних українських виробників не поступається за якістю аналогічної продукції провідних світових підприємств. Активізувалося просування на зарубіжні товарні ринки українського прокату з вищою додатковою вартістю з боку найбільших виробників, що мають для цього необхідну технологічну і технічну базу. В результаті почала поліпшуватися товарна структура українського експорту чорних металів. У 2007 р. порівняно з 2002 р. в структурі експорту прокату (у натуральному вираженні) частка сировинних матеріалів знизилася з 19,2% до 12,4% при відповідному зростанні частки готового прокату.

Товарна структура українського експорту чорних металів в 2007 р. виглядала таким чином:

  • напівфабрикати (квадратна і трубна заготівка, сляби) – в натуральному вираженні – 36,7% (11,8 млн. т, скорочення експорту на 5,5%), у вартісному вираженні – 30,6% (5126,8 млн. USD, зростання на 17,9%);
  • плоский прокат (гаряче- і холоднокатаний, з покриттям) – в натуральному вираженні – 28,0% (9,02 млн. т, зростання експорту на 2,5%), у вартісному вираженні – 31,5% (5274,5 млн. USD, зростання на 28,2%);
  • довгомірний прокат (арматура, катанка, сортовий) – в натуральному вираженні – 22,9% (7,38 млн. т, зростання експорту на 3,7%), у вартісному вираженні – 25,8% (4326,2 млн. USD, зростання на 34,6%);
  • сировинні матеріали (чавун, металобрухт, феросплави) – в натуральному вираженні – 10,2% (4,00 млн. т, зростання експорту на 23,8%), у вартісному вираженні – 12% (2013,8 млн. USD, зростання на 46,4%).

Динаміка експорту чорних металів з України в 2002-2007 рр., млн. т

Продукція 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р.
Сировинні матеріали 5,86 3,93 5,14 3,31 3,2 4,00
Напівфабрикати 10,36 10,12 10,45 9,85 12,50 11,80
Плоский прокат 7,81 8,05 9,37 9,55 8,79 9,02
Довгомірний прокат 6,39 6,72 6,778 5,96 7,12 7,38
Всього 30,42 28,83 31,74 28,67 31,66 32,21

 

За підсумками 2007 р., географія експорту української металопродукції розподілилися за регіонами світу таким чином:

  • країни Близького Сходу (35,3%, або 9,882 млн. т, зростання поставок на 12,8%)
  • країни Європи (21,3%, або 5,951 млн. т, зниження поставок на 14,7%)
  • країни СНД (14,9%, або 4,176 млн. т, зростання поставок на 22,1%)
  • країни Азії (12,9%, або 3,612 млн. т, зростання поставок на 6,5%)
  • країни Африки (9,7%, або 2,708 млн. т, зниження поставок на 2,0%)
  • країни Америки (5,8%, або 1,609 млн. т, зниження поставок на 43,8%)

Останніми роками на українському ринку чорних металів відзначається неоднозначна ситуація. Незважаючи на досить розвинений сектор чорної металургії, а також стабільно зростаюче виробництво сталі і прокату, щорічні обсяги імпорту чорних металів до України продовжують стрімко зростати. Так, в 2007 р. обсяги імпорту металопродукції до України порівняно з попереднім 2006 р. збільшились на 24,1%, досягнувши максимального значення з моменту незалежності України – 2859,5 тис. т. При цьому обсяги імпорту в грошовому вираженні склали 2238,6 млн. USD, що на 52,4% вище за аналогічний показник за 2006 р.

Слід зазначити збільшення частки імпорту сталевого прокату в українському споживанні, яка зросла з 6,3% в 2003 р. до 16,3% в 2007 р. Відповідно, частка вітчизняного виробництва в споживанні скоротилася з 93,7% в 2003 р. до 83,1% в 2007 р.

 

Баланс українського ринку готового прокату в 2003-2008 рр.

Показник           2008 р. прогноз
Споживання готового прокату, млн. т 7,6 7,1 7,8 7,8 9,5 11,3
Частка вітчизняного виробництва в споживанні готового прокату, % 93,7 92,5 92,3 86,7 83,1 82,3
Частка імпорту в споживанні готового прокату, % 6,3 7,5 7,7 13,3 16,9 17,7

 

Збільшення обсягів імпортних поставок чорних металів до України зумовлено впливом наступних факторів.

  • високим ступенем експортної орієнтації українських металургійних підприємств
  • відносно вузьким асортиментом металопродукції, що виробляється в Україні
  • існуючою системою збуту металопродукції
  • виробничими зв’язками споживачів прокату
  • дисконтними програмами, що надаються українським імпортерам металопродукції закордонними виробниками.

Географічна структура українського імпорту металопродукції в 2007 р. не зазнала істотних змін. Найбільшим постачальником металопродукції в Україну залишається Росія – 73,4%, або 2,4 млн. т. Близько 10,2%, або 297,8 тис. т у структурі імпорту належать іншим країнам СНД – Казахстану, Молдові і Білорусі. Решта прокату імпортувалась з ЄС, країн Близького Сходу та Азії.

 

Динаміка імпорту чорних металів в Україну в 2002-2007 рр., тис. т

Продукція            
Сировинні матеріали 609,8 793,8 813,4 832,4 897,1 800,4
Напівфабрикати 232,1 281,0 209,3 339,7 370,6 444,4
Плоский прокат 265,8 318,7 352,7 404,6 689,7 1191,8
Довгомірний прокат 109,6 165,3 183,8 203,6 346,5 422,8
Всього 1217,1 1554,5 1552,2 1780,3 2304,0 2859,5

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)