АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Зварювання кольорових металів

Читайте также:
  1. Зварювання деталей
  2. ЗВАРЮВАННЯ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ
  3. Механічні способи зварювання
  4. Основні види дугового зварювання.
  5. Термічні способи зварювання
  6. Характеристика зварювання та види зварних з'єднань

 

Зварювання кольорових металів (міді, латуні, бронзи, алюмі­нію). Найбільш поширене газове зварювання міді ацетиленокисневим полум'ям пальниками, потужність яких в 1,5...2 рази більша від потужності пальників, що використовуються при зва­рюванні сталей. Присаджувальним металом служать мідні прут­ки, що вміщують як розкислювачі фосфор і кремній. Мідь зва­рюють також електродуговим методом вугільними або мета­лічними електродами, у струмені захисних газів, під шаром флюсу, на конденсаторних машинах, методом тертя.

Латунь також зварюють у більшості випадків ацетилено­кисневим оксидаційним полум'ям, присаджувальний метал - латунний дріт з присадкою до 0,5 % Si. Флюси використовують ті ж самі, що і при зварюванні міді (прогартована бура або суміш з 70 % бури і 30 % борної кислоти). Латунь успішно зварюють також у захисних газах і на контактних машинах.

Всі сорти бронзи зварюються задовільно. Олов'яні бронзи частіше зварюють ацетиленокисневим полум'ям із застосуван­ням таких же флюсів, що і при зварюванні міді (присаджуваль­ний метал - фосфориста бронза або латунь). Алюмінієві або алю­мінієво-залізні бронзи краще зварюються електродуговим спо­собом вугільними або металевими електродами (присаджуваль­ний метал - прутики такого ж складу, що і основний метал і флюси або електродні покриття - хлористі і фтористі з'єднання калію і натрію).

Алюміній найчастіше зварюють ацетиленокисневим полу­м'ям. За останні роки широке застосування отримало автоматич­не дугове зварювання під флюсом і в середовищі аргону. При всіх способах зварювання, за винятком аргонодугового, застосову­ють флюси або електродні покриття, до складу яких входять фто­ристі і хлористі сполуки літію, калію, натрію та інших елементів. Присаджувальним металом усіх способів зварювання алюмінію служить дріт або стрижні такого ж складу, що і основний метал.

Алюміній добре зварюється електронним променем у ваку­умі, на контактних машинах, електрошлаковим методом та ін.

Зварювання електронним променем виконують у вакуумній камері сфокусованим електронним променем; при цьому поверхня зварюваного матеріалу бомбардується електронами і їхня кінетична енергія перетворюється в теплову. Електронний промінь має високу густину енергії і забезпечує глибоке протоплювання. Таке зварювання застосовують для магнію, алюмінію, вольфраму, моліб­дену, інших матеріалів, а також неметалевих матеріалів; можна зва­рювати різнорідні метали і метали з неметалами.

Зварювання лазером можна виконувати в будь-якому се­редовищі, яке пропускає світло, - на повітрі, в інших газах, у вакуумі. Джерелом теплоти для зварювання є концентрований світловий промінь, який утворюється в установці, що називаєть­ся лазером (оптичний квантовий генератор). Зварювання лазером застосовують для малогабаритних виробів у приладобуду­ванні, наприклад, при виготовленні мікросхем у радіоелектронній промисловості. Лазером можна прошивати отвори дуже малого діаметра (до 5 мкм) у будь-яких матеріалах, у тому числі в алма­зах, рубінах, твердих стопах та ін.

Дифузійне зварювання у вакуумі виконують нагріваючи заготовки за допомогою високочастотних індукторів до темпе­ратури рекристалізації зварюваних металів і стисканні загото­вок. В результаті відбувається взаємна дифузія в поверхневих шарах матеріалів, які контактують, і міцне з'єднання частин. При дифузійному зварюванні деталі не жолобляться і з'єднання утворюються з високою точністю розмірів; зварюють різнорідні метали, метали і стопи з неметалами. Цим зварюванням корис­туються при виготовленні електровакуумних приладів, інстру­ментів, біметалевих деталей та інших виробів.

Зварювання тертям застосовують найчастіше для стико­вих з'єднань. Частини нагріваються до пластичного стану теп­лом, що виділяється при взаємному терті. Розігріті частини стис­каються (осаджуються) і зварюються. Зварюванням за допомо­гою тертя з'єднують однорідні і різнорідні метали, його викори­стовують при виготовленні різальних інструментів (свердел, фрез та ін.), осей, валів, штампів і т.д.

Холодне зварювання застосовують для пластичних металів. При великих тисках (150...1000МПа) у зоні контакту зварюва­них частин виникають деформації, які спричинюють руйнуван­ня поверхневих плівок, дроблення кристалів, зближення матері­алу частин до міжатомних відстаней і утворення металевих зв'язків. Біля швів немає зон термічного впливу (як при зварю­ванні нагріванням), тому холодне зварювання застосовують при виготовленні радіо- та електротехнічних деталей. З'єднання можуть бути стиковими і внапуск (з безперервними швами).

Зварювання вибухом застосовують в основному для виго­товлення біметалевих виробів. З'єднання частин (листів) відбу­вається при спрямованому вибуху заряду вибухової речовини, що зумовлює сильний удар цих частин. У поверхневих шарах частин, що співударяються, метал тече подібно до рідини, дифун­дує і зварюється. Отже, зварювання вибухом аналогічне холод­ному зварюванню; необхідний для зварювання тиск тут забезпе­чується в результаті вибухової хвилі.

Ультразвукове зварювання ґрунтується на перетворенні ультразвукових коливань у механічні, які спричинюють у зва­рювальних частинах деформації зсуву з одночасним нагріванням на локальних ділянках. Це в поєднанні з невеликим стис­каючим зусиллям від зварювального штифта приводить до зро­шування частин і зварювання.

Такий спосіб застосовують для з'єднання однорідних та різно­рідних металів і пластмас.

Термітне зварювання виконують за допомогою терміту - порошкової суміші алюмінію з окалиною. Алюміній в окалині згоряє:

 

 

Горіння в терміті відбувається досить бурхливо з виділен­ням великої кількості тепла, причому температура досягає 3000°С і вище. Алюмінієвий терміт широко використовують для зварю­вання рейок на трамвайних та залізничних коліях. Крім алюм­інієвого, застосовують також магнієвий терміт, наприклад, для зварювання сталевих проводів зв'язку, причому зварювані кінці не оплавляються і зварювання відбувається в пластичному стані при стисканні.

Ковальське (горнове) зварювання застосовують для маловуглецевої сталі. Воно відбувається в умовах температури, близь­кої до точки солідуса (1400...1450°С), при проковуванні зварю­ваних кінців, накладених один на одного.

Індукційне зварювання здійснюють нагріванням металу до пластичного стану або до розтоплювання за допомогою індук­ційних струмів середньої (2...10 кГц) або високої (70...5000 кГц) частоти з наступним його стисканням; використовують його для виготовлення зварних труб із поздовжнім прямим або спіральним швом і при формуванні твердими сплавами ріжу­чого інструменту.

Плазмо-дугове зварювання на вуглецевих і нержавіючих ста­лях, важкотопких і кольорових металах, а також неметалевих матеріалах товщиною починаючи від декількох десятків мікро­метрів і більше здійснюють спеціальними плазмовими пальни­ками, через які пропускають плазмоутворюючий газ, головним чином аргон.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)