АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Психологічних знань — провідна засада історії психології

Читайте также:
  1. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  2. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  3. II частина. Проблема спеціальних здібностей у сучасній диференційній психології
  4. II. Розвиток математичних знань.
  5. II. Розвиток математичних знань.
  6. II. Розвиток математичних знань.
  7. II. Розвиток математичних знань.
  8. II. Розвиток математичних знань.
  9. II. Розвиток математичних знань.
  10. II. Розвиток математичних знань.
  11. II. Розвиток математичних знань.
  12. III. Розвиток математичних знань.

Спроба періодизації історії психології у XX столітті належить А,М.Ждан. В «Історії психології» (1990) розгорнуто картину становлення психологічних знань «від античності до наших днів». XX століття поділяється на чотири періоди, а сама психологія в цей час розглядається як самостійна наука.

10-ті — середина 30-х років характеризуються «відкритою кризою в психології». Виникають такі психологічні школи, як біхевіоризм, психоаналіз, гештальтпсихологія, французька соціологічна школа, розумію ча, індивідуальна, аналітична психологія. Постає радянська психологія.

20—30-ті роки: радянська психологія оформляється ідейно, її теоретичні основи пов'язуються з марксистською філософією: це насамперед теорія настановлення, культурно-історична теорія, теорія діяльності та ін. В ній розвиваються прикладні галузі — психотехніка і педологія. Виникають природничо-наукові уявлення про фізіологічні механізми психічної діяльності та рухових актів.

Кінець 30-х — 50-ті роки: згасає криза в зарубіжній психології. Інтенсивно розвиваються теоретичні засади радянської психології. Постають нові школи, галузі, напрямки: генетична психологія, персоналістичні концепції особистості та ін. Здійснюються спроби її перебудови на основі павловського вчення, теорії настановлення; постають теорії діяльності, поетапного формування розумових дій і понять.

60-ті — початок 90-х років: пошуки теоретичних підходів у сучасній зарубіжній та радянській психології. Виникають гуманістична психологія, логотерапія, когнітивна психологія, марксистськії орієнтовані теорії. В радянській психології відбуваються дискусії з проблем несвідомого, спілкування та ін.

Ждан підкреслює умовність будь-якої періодизації, а свою пропонує як один із можливих її варіантів. За періодизацією криються закономірності історико-психологічного процесу, виступає спрямованість на вироблення єдиної теорії. Проте жоден із висунутих принципів не набув статусу єдиної теорії у психології. Відтак — спроби застосувати до історії психології концепцію розвитку науки Т.Куна.

Ждан розглядає рушійні сили і причини історичного розвитку психологічних ідей. Психологія має відносну самостійність, а самі психологи перебувають під впливом економічного розвитку. В теорії розвитку психологічного знання позначаються іптерналістські та екстерналістські підходи. Підкреслюється важливість історичного фону розвитку психологічних знань, його вплив на вибір проблем та характер їх вирішення. Разом із тим має досліджуватися власне логіка розвитку психологічних ідей як об'єктивний процес. У зв'язку з цим постає принцип історизму як основоположний, піддаються критиці ідеї презентизму та антикваризму. Авторка підтримує висунутий М.Ярошевським принцип детермінації у тлумаченні періодизації становлення психологічних знань. У цьому плані необхідне також урахування синтезу емпіричного й теоретичного підходів до предмета дослідження.

 

М. Г. Ярошевський:

«історична рефлексія» у збагненні


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)