АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Початок літературно-критичної діяльності П. Куліша

Читайте также:
  1. IV. Результати інвестиційної, операційної та фінансової діяльності
  2. Аналіз фінансових результатів операційної діяльності
  3. Безпека життєдіяльності
  4. Біологічні ритми та їх роль в життєдіяльності людини
  5. Види господарської діяльності
  6. Види підприємницької діяльності.
  7. Види підприємницької діяльності.
  8. Види та джерела фінансової підтримки інноваційної діяльності
  9. Види трудової діяльності школярів
  10. Визначення ступеню хімічної небезпеки об'єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.
  11. Військово-економічної діяльності
  12. Гарантії законності при здійсненні оперативно-розшукової діяльності.

Пантелеймон Олександрович Куліш (1819–1897) дебютував як прозаїк і поет на початку 1840 років (в альманахах М. Макси­мовича«Киевлянин» і Є. Гребінки «Ластівка»), а відтак після трирічного заслання до Тули (1847–50) здобув незаперечний авторитет як етнограф і видавець, опублікувавши два томи «Записок о Южной Руси» (1856, 1857), перший в Україні історичний роман «Чорна рада» (1857). Розмаїта творча і видавнича діяльність П. Куліша природньо за тих умов зумовила і власне літературно-критичні виступи в російських журналах і в українському альманасі «Хата».

Витоки його літературного критицизму містилися не тільки в суспільно-культурній ситуації, в якій П. Кулішформувався як людина, а й у його характері, темпераменті і способі життя. Канва його життя (за М. Зеровим), що було «неспокійним, баламутним, невпорядкованим»24(за Ю. Шевельовим), здатність до постійного самоаналізу, ретроспекції стали основою аналітичності і пафосності його писань, що мали практичну спрямованість: Куліш завжди прагнув на когось впливати. За влучним спостереженням Ю. Шевельова-Шереха, «аналітичність не перешкоджала щирості пафосу, щирість і напруга пафосу не виключали аналітичності»25. А це і є внутрішньою схильністю до літературної критики як практичної публічної діяльності. Проаналізувавши весь корпус епістолярної спадщини Куліша у зв’язку з його різножанровою творчістю і розмаїтою діяльністю, цей же дослідник дійшов справедливого висновку: «В усьому цьому Куліш не тільки аналітик, а і провідця, організатор, прокладач шляху... Він пропонує, він застерігає, він кличе, радить, наказує, вимагає, втручається, картає, загрожує. Як ветхозавітний пророк, він один знає правду, путь спасіння і майбутнє. Але він також і вчитель...»26.

З таким темпераментом і наставленням, маючи серед найближчих приятелів М. Костомароваі Т. Шевченка,прагнучи державної кар’єри в центристській шовіністичній імперії із збереженням власної національної само­ідентичності, Кулішне міг обминути літературної критики і мав право навіть 1859 року твердити, що «нашої» критики ще немає» (ХІЛК-I. — С. 258).

П. Кулішвнутрішньо освоював і засвоював засади «естетичної критики» (саме цим терміном він часто оперував), коли компонував-стилізував «епопею» Україна» за грецькими зразками, але в стилі українських дум, коли писав ідилію «Орися», коли оснащував етнографічно-фольклорні матеріяли «Записок о Южной Руси» численними примітками, коментарями, коли переписував по-російськи україномовну «Чорну раду», коли писав численні листи. Тому його статті — «Взгляд на малороссийскую словесность по случаю выхода в свет книги «Народні оповідання» Марка Вовчка» (Вестник Європы, 1857, т. 12), «Григорій Квітка й його повісті. Слово на новий вихід Квітчиних повістей» (СПб., 1858), «Переднє слово до громади. Погляд на українську словесність» (написано 1859, опубліковано 1860 року в альманасі «Хата») виявили вже сформованого критика, який в журналі «Основа» працював, так би мовити, на професійній основі.

Місце і роль П. Кулішаокресленого періоду влучно схарактеризував свого часу М. Зеров: «Куліш — центральна засада у вивченні українського письменства 40–60-х рр. Поет і прозаїк, етнограф і критик, видавець, літературний ініціатор, — він причетний до всіх помітних літературно-громадських заходів 40-х рр. і відіграє головну роль наприкінці 50-х – на початку 60-х»27.

Таким чином, протягом двадцяти років ХIХ століття (з 1840 по 1859) літературна критика на етнічних українських землях функціонувала в естетичній свідомості освіченої верстви як важливий чинник літературного процесу, усвідомлювалася в поняттях «істинна критика», «строга критика», «естетична критика» у зв’язку з засадами романтизму. Її основними діячами були представники старшого покоління культурних діячів (М. Максимович),молодші вихідці з харківської школи романтиків (М. Костомаров,А. Мет­лин­ський), колишні члени «Руської трійці» (І. Вагилевич, Я. Головацький) і сформований в атмосфері київських братчиків П. Куліш. Розпочало журналістсько-критичну діяльність наймолодше покоління галичан (К. Климкович, Ф. Гарасевич, Є. Згарський), що виявить більшу активність в наступне десятиліття. Основною ферментуючою силою української літературної критики були доля української мови і творчість Т. Шевченка.

Примітки

1. Цит. за: ФедченкоП. М. Матеріяли з історії української журналістики. Вип. I. — К.: Вид-во Київ ун-ту, 1959. — С. 394.

2. Там само.

3. Там само.

4. Історія української літератури ХIХ ст. — Кн. 1. — С. 355.

5. Южный русский сборник. — Харьков, 1848. — С. 6–7.

6. Докладнішу стислу характеристику західноукраїнських видань цього періоду див. у «Літературознавчому словнику-довіднику» (К., 1997).

7. Див.: МаксимовичМ. Письма о философии Е. П–вой. — М., 1833. — С. 6 (Цит. за: Історія української літературної критики. — С. 63).

8. БілецькийЛ. Основи української літературно-наукової критики. — С. 47.

9. Див.: Історія української літературної критики. — С. 65.

10. Там само.

11. Там само. — С. 64.

12. Див.: Галичанин. Литературный сборник. — Львів, 1863. — Кн. 1. — Вип. 2. — С. 113.

13. Цю статтю цитуємо за ХІЛК-I, вказуючи в тексті сторінку за цим виданням.

14. Ластовка. Сочинения на малороссийском языке. Собрал Е. Гребенка. — СПб., 1841.

15. Цит. за: Історія української літературної критики. — С. 110.

16. Див.: Киевская старина. — 1905. — Кн. 6. — С. 239.

17. Кирило-Мефодіївське товариство. — Т. I. — К., 1990. — С. 105.

18. Белинский В. Г. Полн. собр. соч. — Т. 12. — М., 1956. — С. 440.

19. ГарасевичФ. Слово о Русі і єї становищі політичеськім// Дневник Руській. — 1848. — №8.

20. ДрагомановМ. Шевченко, українофіли й соціалізм// Вибране. — К.: Либідь, 1991. — С. 327.

21. Див.: Гром’як Р. Повість «Художник» як вияв естетичних поглядів Т. Шевченка// Гром’як Р. Давнє і сучасне. — Тернопіль, 1997. — С. 91–100.

22. Цит. за: ФедченкоП. М. Літературна критика на Україні першої половини ХIХ ст. — К.: Наукова думка, 1982. — С. 293.

23. Див.: НахлікЄ. Пантелеймон Куліші «Руська трійця» (До проблеми ідеологічних шукань серед української інтеліґенції ХIХ ст.). — Львів, 1994. — С. 7.

24. ШевельовЮ. Кулішевілисти і Куліш у листах // Юрій Шерех. Третя сторожа. — К.: Основа, 1993. — С. 59.

25. Там само. — С. 55–56.

26. Там само. — С. 55.

27. ЗеровМ. Твори: У 2-х томах. — Т. 2. — К.: Дніпро, 1990. — С. 185.

А. Джерела для текстуального опрацювання.

1. МаксимовичМ. О стихотворениях червонорусских // ХІЛК-I. — С. 115–120.

2. ВагилевичІ. Замітки о руській літературі // Там само. — С. 150–155.

3. КостомаровМ. Обзор сочинений, писаных на малороссийском языке // Там само. — С. 194–210.

4. КулішП. Григорій Квітка й його повісті // Там само. — С. 278–293.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)