АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Нормування праці спеціалістів ветеринарної медицини в сільськогосподарських підприємствах агропромислового комплексу

Читайте также:
  1. Адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
  2. Аналіз трудових ресурсів та оплати праці на підприємстві
  3. Аудит у сфері оплати праці
  4. Безпека праці при обслуговуванні автоклава
  5. Безпека праці при обслуговуванні брагоректифікаційних установок
  6. Безпека праці при обслуговуванні дифузійних апаратів
  7. Безтарифна система оплати праці
  8. В) виникнення й поглиблення суспільного поділу праці та економіч-
  9. Вдосконалення ветеринарної справи в державі, створення державної, відомчої та приватної ветеринарної медицини
  10. ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
  11. Ветеринарної медицини
  12. ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

У сільськогосподарських підприємствах агропромислового комплек­су штати спеціалістів ветеринарної медицини рекомендовано планува­ти, виходячи з науково-обґрунтованих норм праці, які повинні слугувати


 




покращанню використання трудових ресурсів, вдосконаленню прийомів та методів виконання окремих трудових процесів.

При нормуванні праці спеціалістів ветеринарної медицини не­обхідно враховувати специфічні особливості ветеринарної діяльності. Основним об'єктом ветеринарної дії є тварини, які існують за природ­ньо-біологічними законами, які багато в чому визначають організацію процесу праці, розпорядок робочого дня, систему ветеринарних заходів. Спеціалісти ветеринарної медицини не можуть довільно встановити терміни виконання ветеринарних обробок тварин, вони повинні планува­тися з врахуванням віку та фізіологічного стану тварин.

Предметами праці є не лише тварини, а і продукція, сировина тва­ринного походження, корми, тваринницькі приміщення, транспорт та інші об'єкти, пов'язані з тваринами.

Для виконання роботи використовуються найрізноманітніші засоби праці - лікарські речовини, перев'язувальні засоби, ветеринарні інстру­менти, прилади, обладнання тощо.

Різні ветеринарні заходи відрізняються за методами виконаная, витратами робочого часу, чисельності їх проведення.

Роботи можуть виконуватися групами працівників або індиві­дуально, безперервно або з перервами.

Для виконання багатьох видів робіт спеціалістам ветеринарної ме­дицини та їх помічникам доводиться робити переходи та перенесення засобів праці. Особливо багато переходів у спеціалістів господарств, які обслуговують кілька видів тварин громадського та приватного користу­вання, розташованих на різних фермах, у різних населених пунктах.

Ці умови створюють певні труднощі в організації робочих місць для ветеринарних працівників.

Періодично доводиться проводити незаплановані екстренні роботи. Виникає необхідність у проведенні таких робіт у будь-який час доби, у вихідні та святкові дні.

Ветеринарна діяльність в умовах великих сільськогосподарських підприємств має значні відмінні риси.

Здійснюється вона в межах одного підприємства при високій кон­центрації тварин з безперервним, ритмічним виробництвом продукції. Ветеринарні заходи включаються в технологічний цикл виробництва продукції, тому повинні виконуватися в чітко встановлені терміни. На всіх стадіях виробництва умови утримання та годівлі тварин відпові­дають їх віку, фізіологічному стану та виробничому призначенню. Ось чому організаційно-технічні умови проведення профілактичних та ліку­вальних обробок тварин на кожній виробничій ділянці мають свої особ­ливості. При проведенні лікувально-профілактичних обробок та ветери­нарно-санітарних робіт застосовуються передові форми організації пра­ці, сучасні технічні засоби.


Фактори зовнішнього середовища не впливають на технологію ве­теринарних трудових процесів, так як у промислових комплексах вони виконуються в однакових виробничих умовах. У спеціалістів ветеринар­ної медицини переважають функції із спостереження та контролю за станом здоров'я тварин, дотримання ветеринарно-санітарних правил.

Працівники ветеринарної медицини в цих господарствах мають регламентований робочий день і мають всі умови для ретельного його дотримання.

Норми часу для виконання ветеринарних робіт встановлюють для кожної категорії працівників ветеринарної медицини з розрахунку на одиницю роботи (1, 10, 100, 1000 тварин чи птиці). При розрахунку працівників ветеринарної медицини за основу приймають трудоємкість виконання робіт. Норми часу на виконання ветеринарних робіт най­частіше беруть з довідників.

Норми ветеринарного обслуговування тваринництва. Розрахунок штату спеціалістів ветеринарної медицини господарств

Службою ветеринарної медицини в господарстві керує головний або старший (з правами головного) лікар ветеринарної медицини. В ор­ганізаційно-господарських питаннях він підпорядкований директору чи голові правління. В спеціальних питаннях він підпорядкований головно­му державному інспектору ветеринарної медицини району. Якщо госпо­дарство знаходиться у складі спеціалізованого тресту, об'єднання, управління чи іншої організації, то головний лікар господарства в спеціа­льному відношенні підпорядкований і головному спеціалісту ветеринар­ної медицини відповідної вищої організації.

Головному лікарю ветеринарної медицини господарства підпоряд­ковані в спеціальних питаннях працівники ветеринарної медицини гос­подарства.

Згідно нормативів, у господарстві повинен бути головний лікар ве­теринарної медицини - один на господарство, що має більше 800 умов­них голів худоби або старший лікар (з правами головного) - теж один на господарство, що має менше 800 умовних голів худоби. Крім того, на кожні 850 умовних голів худоби встановлюється штатна одиниця стар­шого лікаря, лікаря або фельдшера ветеринарної медицини. На ветери­нарних санітарів ці нормативи не розповсюджуються.

Посада головного (або старшого з правами головного) лікаря вете­ринарної медицини встановлюється в кожному господарстві незалежно від кількості посад лікарів чи фельдшерів і не за рахунок скорочення по­сад.


Обрахування поголів'я тварин в умовних (а не у фізичних) головах введене у зв'язку з тим, що витрати праці спеціалістів для обслугову­вання тварин різних видів та вікових груп не однакові. Для відповідних розрахунків встановлені коофіцієнти переведення фізичного поголів'я тварин, які є в господарстві, в умовні голови, затверджені Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 26.11.1987 р.

Коефіцієнти переведення фізичного поголів'я тварин в умовні голо­ви великої рогатої худоби (за нормами витрат праці на ветеринарне об­слуговування тварин) наведені в таблиці 5.

Таблиця 5


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)