ІІ ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

I ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

ХАРАКТЕРИСТИКИ НХР

СІРКОВОДЕНЬ (H₂S)

Ступінь токсичності 3

1. Основні властивості. Безколірний газ з рідким неприємним запахом. При звичайному тиску твердне при -85,5⁰С і зріджується при -60,3⁰С. Густина газоподібного сірководню при нормальних умовах становить приблизно 1,7, бо він важчий від повітря.

2. Вибухо- та пожежонебезпечність. Сірководень з повітрям, що містить від 4 до 45% цього газу, вибухонебезпечний. На повітрі спалахує при температурі 300⁰С.

3. Небезпека для людини. Небезпечний для вдихання, подразнює шкіру і слизові оболонки. Перші ознаки отруєння: головний біль, сльози, пече в очах. Подразнення в носі, металевий смак в роті, нудота, блювання, холодний піт, біль в грудях.

4. Ступінь захисту. Захист органів дихання і очей забезпечують фільтруючі протигази марки КД, БКф, распіратори РПГ-67 і РУ-60М-КД, а також цивільні протигази ГП-5, ГП-7 і дитячі.

5. Дезактивація. Залити молоком або розчином соді.

6. Заходи першої допомоги:

а) долікарська. Негайно винести на свіже повітря, забезпечити йому тепло і спокій. Дати тепле молоко з содою. Його треба помістити в затемнене приміщення, накласти на очі примочки з 3%-ним розчином борної кислоти

б) лікарська. При тяжкому отруєнні, а також при утрудненому диханні дати кисень. Якщо необхідно зробити штучне дихання.

ІІ ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Вихідні дані

ЗАВДАННЯ

Задача 1. Визначити ступінь вертикальної стійкості повітря.

Ступінь вертикальної стійкості повітря залежить від даних прогнозу погоди на момент аварії, та характеризується трьома складовими: інверсією, конвекцією та ізотермією. Опираючись на прогноз погоди констатуємо ізотермію.

Задача 2. Визначити еквівалентну кількість речовин.

Кількісна характеристика викиду cірководню для розрахунків масштабів зараження визначається за еквівалентними значеннями. Визначення еквівалентної кількості речовини відбувається по первинній та вторинній хмарі.

2.1 Визначити еквівалентну кількість речовин по первинній хмарі.

Еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі визначається формулою:

Q_е₁= К₁× К₃×К₅×К₇×Q₀

де К₁ – коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР;

К₃ – коефіцієнт граничної токсодози НХР;

К₅ – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря;

К₇ – коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря;

Q_о – кількість викинутої (розлитої) при аварії НХР (т).

Q_е₁=0,27×0,036×0,133×1×300=0,388 (т)

2.2 Визначити еквівалентну кількість речовин по вторинній хмарі.

Еквівалентна кількість речовини по вторинній хмарі визначається формулою:

Q_е₂=(1–К₁)×К₂×К₃×К₄×К₅×К₆×К₇×Q₀/(h×d)

де К₁ – коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР;

К₂ – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР;

К₃ – коефіцієнт граничної токсодози НХР;

К₄ – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру;

К₅ – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря;

К₆ – коефіцієнт, який залежить від часу, що пройшов після початку аварії N. Значення К₆ визначається після розрахунку тривалості випаровування речовини Т за формулою: К₆ = N^0,8.

К₇ – коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря;

Q_о – кількість викинутої (розлитої) при аварії НХР (т);

h – товщина шару розливу НХР (м);

d – питома вага НХР (т/м³)

Виходячи з даних маємо:

Q_е₂= (1-0,27)×0,042×0,036×1,33×0,133×1×1×300/(0,05×0,964) = 1,215 (т)

Задача 3. Визначити глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря.

Г = 5,05 км

Задача 4. Визначення площі зони зараження.

4.1 Розрахувати площу можливого зараження.

Площа можливого зараження для первинної (вторинної) хмари НХР розраховують за формулою:

S_ЗМХЗ= 8,72×10^-3×Г²× км²

де S_змхз – площа зони можливого хімічного зараження, км²;

Г – глибина зони зараження, км;

φ – коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони.

S_ЗМХЗ=8,72×10^-3×5,05²×90 =20,01 (км²)

4.2 Розрахувати площу фактичного зараження після аварії.

Площа фактичного зараження після аварії розраховують за формулою:

S_ПЗХЗ = К×Г²× N^0,2 км²

де S_пзхз – площа прогнозованої зони хімічного забруднення;

К – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря;

Г – глибина зони забруднення, км;

N – час, який пройшов після початку аварії, год.

S_ПЗХЗ = 0,133×5,05²×0,5^0,2 =2,95 (км²)

Ширина ПЗХЗ при ізотермії:Ш=0,3×Г^0,75 (км);

Ш=0,3×5,05^0,75 =1,01 (км)

Задача 5. Визначити тривалість дії НХР.

Тривалість дії НХР визначається за формулою:

Т =