АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Читайте также:
  1. Вказівки до виконання завдання
  2. ВКАЗІВКИ ДО ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ.
  3. ВКАЗІВКИ ПО ДОТРИМАННЮ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ
  4. Ефективність системи управління, методичні підходи до її оцінки.
  5. Загальні вказівки
  6. Загальні вказівки. Індивідуальні завдання
  7. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  8. Загальні теоретико-методичні основи розгляду алгебраїчного матеріалу в курсі математики початкових класів.
  9. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВKИ
  10. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  11. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  12. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Шацкий Станислав Теофилович - советский педг. В 1906 орг-л в Калужской губернии на обществ-ые ср-ва общ-во "Сетлемент", кот. в 1908 б. закрыто полицией за пропаганду за попытку "проведения соц-зма среди детей", а сам Шацкий С.Т. был арестован. С 1909 руководил общ-вом "Детский труд и отдых". В 1911 вместе с женой, Шацкой В.Н. На деньги Морозовой М.К. орг-л летнюю трудовую колонию "Бодрая жизнь". Основой жизни детей в колонии б. физич. труд. С.Т. Шацкий в числе важных для пед-ки проблем выделял вопросы самоуправления шк-ов, воспитания как организации жизнерадости детей, в т. ч. проблемы лидерства в детском сообщ-ве. В его концепции шк. как центра восп. молодежи в соц. среде участие в ее преобразовании становилось важным источником развития познават-й и ценностно-эмоциональной сферы реб. Гл. зад. шк. предстсь ему в приобщения реб. к иным достижениям чел-ва. Обр-е д. б. направлено на формир-е чел., способного самосовершенствоваться и совершенствовать свое окружение, рационально заниматься трудовой, умств. и эстетич. д-ю, сосредоточивать свои усилия для достижения поставленной цели. Ведущим моментом д-ти реб. в процессе восп-я и обуч. Шацкий называл тв-во, самостоятельность. Гл. рез-т обуч-я он видел не в приобретении знаний, а в развитии мышления личности — воспитании ума.

 

Вопрос 38. Проблемы взаимодействия коллектива и личности в педагогическом наследии А.С.Макаренко.
А.С. Макаренко разработал стройную педагогическую систему, методологической основой которой является педагогическая логика.Такой подход означает необходимость выявления закономерного соответствия между целями, средствами и результатами воспитания. Узловой пункт теории Макаренко – тезис параллельного действия, то есть органического единства воспитания и жизни общества, коллектива и личности. При параллельном действии обеспечиваются «свобода и самочувствие воспитанника», который выступает творцом, а не объектом педагогического воздействия. Квинтэссенцией методики системы воспитания, по Макаренко, является идея воспитательного коллектива. Суть этой идеи заключается в необходимости формирования единого трудового коллектива педагогов и воспитанников, жизнедеятельность которого служит средой для развития личности и индивидуальности.Макаренко же исповедовал идею воспитания самостоятельного и деятельного члена общества. Теоретическое наследие и опыт Макаренко приобрели всемирное признание. Он считал, что работа воспитателя самая трудная, «возможно, самая ответственная и требующая от личности не только наибольшего напряжения, но и больших сил, больших способностей» Коллектив – это контактная совокупность людей, основанная на следующих принципах: общая цель; общая деятельность; дисциплина; органы самоуправления; связь данного коллектива с обществом.
По своей структуре коллектив делится на 2 вида: общий и первичный. первичный коллектив(это такой коллектив, в котором отдельные его члены находятся в постоянном деловом, бытовом, дружеском и идеологическом объединении.,может создаваться на основе разных принципов.называется отрядом, во главе которого стоит командир, который избирается на срок от 3 до 6 месяцев. Макаренко строил свои первичные коллективы по возрастному, производственному принципу. Потом, когда сложился дружный коллектив, он создал разновозрастные отряды. Воспитание должно проходить и через общий коллектив, главное условие существования которого – возможность собраться всем вместе. Коллектив проходит через несколько стадий своего развития. Он их связывает с педагогическим требованием: педагог сам предъявляет требования; создается актив и педагог предъявляет требования к активу; создается общественное мнение, т.е. создается сплоченный коллектив, который предъявляет требования к личности; личность предъявляет требования к самой себе. Педагогический коллектив – это коллектив воспитанников и взрослых. Хорошо работали органы детского самоуправления. Законодательный орган – это общее собрание всего педагогического коллектива, где каждый имеет право голоса (решающего). Общее собрание решает самые важные вопросы жизни коллектива.

Билет 40. Особенности развития отечественной педагогической мысли в 30-80-е гг. XX века. В начале ХХ века прослеживается 2 основные парадигмы: 1) пед. традиционализм – продолжение прежней пед. мысли (социальная педагогика, религиозная). 2) реформаторская педагогика. Отличается углубленным интересом к личности ребенка. Провозглашала идею развития личности прежде всего на основе врожденных способностей.

В результате этого возникли педагогические течения сторонников «свободного воспитания», «трудовой школы», «школы действия», «социальной педагогики», «прорегрессивного воспитания».

Основная идея, объединившая педагогов-реформаторов, состояла в том, чтобы сделать школу местом подготовки самостоятельных, инициативных и деловых людей, умеющих творчески использовать полученные в школе знания в практической деятельности. Многие педагоги полагали, что прогресс в деятельности школы может быть достигнут лишь на основе использования положительных и достоверных фактов из педагогической практики. Эти факты должны дополнительно проверяться экспериментальным путем (А. Лай). Лай утверждал, что детские интересы формируются прежде всего на основе спонтанных рефлексов, среди которых особое значение придавал «инстинкту борьбы». Экспериментальная педагогика выдвинула теорию врожденной умственной одаренности. Основной прием приверженцев этой теории – интеллектуальное тестирование. Создатали экспериментальной педагогики стремились освободить от умозрительности, опереться на изучение ребенка и его поведения. Основной принцип – принцип саморазвития личности.

Возникновение экспериментальной педагогики послужило импульсом развития науки о детях. Педология пыталась разработать такие методы, которые помогли бы в результате комплексного изучения получить знание о ребенке в целостном виде.

В Италии М. Монтессори в процессе медицинского эксперимента выявила особо чувствительные к внешним воздействиям возрастные этапы в развитии ребенка (сензитивные периоды), разработала программу и методику сенсорного воспитания детей дошкольного возраста путем развития отдельных чувств и органов восприятия – зрения, слуха, осязания.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до контрольної роботи з дисципліни

 

“Історія економіки та

економічної думки”

 

для студентів усіх форм навчання

спеціальності 7.050102 “Економічна кібернетика”

 

Харків 2006

Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни “Історія економіки та економічної думки” для студентів усіх форм навчання спеціальності 7.050102 “Економічна кібернетика”/ Упоряд. Підько Г. Г. – Харків: ХНУРЕ, 2006. – с.

Упорядник: Підько Г. Г.

 

 


ЗМІСТ

Вступ

1 Мета і задачі дисципліни

1.1 Мета викладання дисципліни

1.2 Програма знань і умінь

2 Методичні вказівки до виконання контрольних робіт

3 Основні рекомендації з організації самостійної роботи

3.1 Теми контрольних робіт

 

Додаток А Розподіл тем контрольних робіт за варіантами

Додаток Б Приклад оформлення титульного аркушу


ВСТУП

Навчання в університеті покликане не тільки озброїти майбутнього спеціаліста глибокими знаннями, але й навчити його самостійно діставати їх, формує активність, творчу самостійність у процесі навчання, розвиває потребу в постійному поповненні та поглибленні своїх знань. Цим обумовлене зростаюче значення самостійної роботи в університетському навчальному процесі у сучасних умовах.

Історія економіки та економічної думки є базовою дисципліною у підготовці майбутніх фахівців з економічної кібернетики та вивчається студентами спеціальності “Економічна кібернетика” усіх форм навчання на протязі першого дисципліни. Студенти усіх форм навчання наприкінці 1 семестру складають іспит з цієї дисципліни.

В межах навчальної самостійної роботи студент-заочник виконує поряд з іншими дві контрольні роботи з історії економіки та економічної думки.

Контрольна робота, з одного боку, виступає як засіб надбання та поглиблення знань студентом, а з іншого – як форма самоконтролю, а також контролю студента з боку кафедри. Вона розглядається як форма контролю в навчальному процесі та носить таким чином не тільки навчаючий, але й контролюючий характер.

В процесі виконання контрольної роботи студент розвиває навички роботи з науковою літературою, здатність узагальнювати матеріал на основі вивчення різноманітних джерел, вміння чітко висловлювати свої думки у письмовій формі, набуває певного досвіду для виконання у майбутньому більш складних видів не тільки навчальної роботи – курсової та дипломної, але й прилюдних виступів перед кваліфікованою аудиторією, а також ділових доповідей. В процесі підготовки та написання контрольної роботи у студента виховується розуміння економічних законів.

Студенту, який починає вивчення історії економіки та економічної думки, необхідно з самого початку зрозуміти, що тут знадобиться власна розумова діяльність в процесі самостійного вивчення та осмислення економічних процесів та законів їх розвитку.

 

 

1 МЕТА І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ

 

Історія економіки та економічної думки вивчає господарську діяльність людства в історичному аспекті зі стародавніх часів до сьогодення, а також основні етапи і напрямкм розвитку економічних вчень.

 

 

1.1 МЕТА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 

Завдання дисципліни – опанування передумовами та закономірностями еволюції економіки та економічної науки.

 

 

1.2 ПРОГРАМА ЗНАНЬ І УМІНЬ

 

За результатами вивчення дисципліни студенти повинні:

 

ЗНАТИ:

- основні етапи розвитку світових економічних вчень;

- особливості розвитку форм господарювання в їх історичній послідовності;

- специфіку економічних процесів, що відбувалися в різні часи в різних країнах.

ВМІТИ:

- проводити порівняльний аналіз економічних теорій;

- аналізувати причини і хід перетворень одних економічних форм на інші.

 


1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

До контрольної роботи пред’являються наступні вимоги:

- робота виконується на основі використання наукової літератури, а також попереднього ознайомлення з навчальним курсом, а не вивчення лише окремої вибраної теми;

- тема розкривається за планом, або наданим у методичних вказівках, або самостійно розробленим (за умови погодження з викладачем), який містить 3 – 4 питання, а також вступ та висновки;

- наводяться новіші фактичні та статистичні відомості;

- у письмовому викладі не повинен бути переписаний підручник, текст роботи пишеться самостійно, грамотно;

- об’єм контрольної роботи – 20-25 сторінок шкільного зошиту або 15-20 сторінок аркушу формату А4.

 

Тема обирається згідно з останньою цифрою шифру залікової книжки згідно з додатком А. Титульний аркуш її оформлюється згідно з додатком Б.

Свідоме засвоєння матеріалу студентом у галузі неможливе, якщо студент спробує написати контрольну роботу на основі ознайомлення з окремою темою, відкладаючи вивчення усього дисципліни на “потім”, коли буде готуватися до екзамену. Такий шлях погрожує тим, що наука не відкриє студенту своїх таємниць, що у своєму розвитку студент як майбутній фахівець прогавить щось важливе, необхідне, нічим не компенсоване. Зміст цієї науки диктує необхідність дотримання суворої логічної послідовності у вивченні навчального дисципліни.

Ознайомлення з внутрішньою логікою дисципліни в цілому, а не тією чи іншою окремою темою, створює для студента можливість свідомо читати та вивчати рекомендовану літературу, глибше засвоювати складні положення та висновки політичної економії.

Студент осмислює відібрану інформацію, готовлячись до письмового викладення своїх думок. Теоретично грамотно викласти матеріал в письмовій формі – це новий важливий етап у виконання контрольної роботи. Письмове викладення повинно носити самостійний характер, а не бути механічним переписуванням літератури, бути відповідним наведеному у роботі плану.

Викладення теми в письмовій формі вчить студентів оволодінню категоріальним апаратом політичної економії. При написанні тексту важливо не тільки чітко формулювати ті чи інші положення, а й намагатися наводити відповідні докази на їх користь, обгрунтовувати їх за допомогою фактичного або статистичного матеріалу.

У тексті роботи питання плану повинні бути виділені. Це допоможе студентові розділяти матеріал на логічні частини, бачити зв’язок між ними, не припускати повторів та в кінцевому разі краще засвоювати матеріал.


 

У вступі формулюються задачі, чітко визначається, чому ці, а не інші питання включені до плану (якщо він складався самостійно). В основній частині докладно розкриваються поставлені питання. У висновках чітко формулюються основні тези, які витікають з тексту роботи. При цьому вони повинні бути стислими, органічно витікати зі змісту роботи, а не торкатися тих питань, що не були у ній висвітлені автором.

Вивчення добраної до теми контрольної роботи літератури, як правило, супроводжується нотатками у тій чи іншій формі та переслідує ціль виділити вузлові питання, які допоможуть розкриттю плана. Студенту не обов’язково читати чи вивчати ту чи іншу книгу у повному обсязі, а можна обмежитися читанням лише окремих глав або параграфів, де вісвітлюються ті чи інші питання теми.

 

3 ОСНОВНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

 

Добираючи тему контрольної роботи, студенту доцільно звернутися до матеріалів установчих лекцій та брати до уваги наявність літератури для її подальшого вивчення та висвітлення, а також особистий пізнавальний інтерес або практичну діяльність. Деканатом студентам надається чітка установка про термін виконання та представлення контрольної роботи на кафедру.

Терміни виконання письмової контрольної роботи визначені навчальним планом та повинні чітко дотримуватися. За ними у значній мірі можливо судити про систематичність роботи студента у межсесійний період. У дотриманні термінів подання роботи зацікавлені і кафедра і студент, бо при цьому створюються умови за для її рецензування, а також переробки якщо вона не зарахована.

Якщо робота не зарахована, то необхідно з урахуванням зауважень переробити завдання на цю ж тему, а не обирати нову тему, написати знову або дописати контрольну роботу та вислати її на рецензію. Другий раз її рецензує той же викладач, що й у перший раз. Висновок рецензії може бути або «до захисту», або «на переробку».

Під час сесії студенти захищають свої контрольні роботи у формі співбесіди з викладачем виключно по темі контрольної. Це можуть бути відповіді на заздалегідь поставлені у рецензії запитання, або інші форми захисту. Захист контрольної роботи є своєрідним допуском до складання екзамену. Студент не допускається до складання екзамену, поки не здасть та не захистить контрольну роботу.


 


 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)